Справа № 487/1493/23

       Провадження № 1-кп/487/327/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       07.10.2024                                                                         м. Миколаїв

       Заводський районний суд м. Миколаєва у складі Головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві, кримінальне провадження за обвинувальним актом внесеним в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 18.06.2022 за № 22022150000000888 за обвинуваченням:

        ОСОБА_5 , яка народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Миколаєві, українки, громадянки України, має середню освіту,  заміжньої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

       у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.435-1 КК України

сторони кримінального провадження:

прокурор Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_6 ,

обвинувачена ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_7 ,

перекладач ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 435-1 КК України, при наступних обставинах.

Згідно Конституції, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.

       24.02.2022 військовослужбовці зс РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України, через державний кордон в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігіській областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народно-господарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України, в порушення порядку встановленого Конституцією України.

       У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з 05-30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

       Приблизно у липні 2022, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, у громадянки України ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення та поширення матеріалів у яких міститься образа часті та гідності військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ, реалізуючи який ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи власний мобільний пристрій «HUAWEI» та встановлений раніше додаток «Viber» з профілем « ОСОБА_9 », почала виготовлення та поширення негативних висловлювань та зневажливих, презирливих характеристик, що ображають честь та гідність військовослужбовців ЗС України, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, а саме, у листуванні з користувачем з профілем « ОСОБА_10 », виготовила та поширила матеріали наступного змісту «Эти суки специально возле жилых домов, будем смотреть если что свалим в село, там все есть кроме тв»; «будем смотреть, еще не закрыт котел Краматорска и туда остатки вислоухих везут»; «по днепропетровской трассе только один блокност и один калека на посту - вислоушников запаса нет»; «На подступах херсону такая мясорубка - около 2000 укров»; «чем больше покрошат там меньше у нас останется»; «всем привет у нас все по-прежнему, сегодня узнали что укры пошли освобождать Херсон, прошло 2 дня наверно уже освободили и наверное уже в Севастополе а может уже на подступах к Москве, вам из окна не видно может уже возле ОСОБА_11 ».

Таким чином, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних суспільно-небезпечних наслідків, з політичних та ідеологічних мотивів, з метою донесення до обмеженого кола осіб інформації антиукраїнської спрямованості, здійснила виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.435-1 КК України – як виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

В судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_5 свою провину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) не визнала, при безпосередньому допиті надала наступні покази.

Так, обвинувачена ОСОБА_5 при безпосередньому допиті під час судового розгляду, пояснила, що на добровільно виданому нею під час проведення обшуку мобільному телефоні «HUAWEI», дійсно встановлено додаток «Viber» з її профілем « ОСОБА_9 », однак стверджувала, що зазначені у обвинувальному акті повідомлення особисто не писала.

Вказала, що у неї було декілька мобільних телефонів, та на той період, даний мобільний телефон, вона надавала для користування своїм знайомим, у яких були відсутні кошти на оплату мобільного Інтернету, та які мали намір евакуюватися з міста, та підшукували варіанти виїзду.

З урахуванням чого, висловила припущення, що ці повідомлення були відправлені сторонньою особою.

Окрім того, вважала, що особисте спілкування у додатку «Viber», не може вважатися виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 , вважав, що кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення та недостатностю доказів на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Дослідивши у ході судового слідства усі зібрані органом досудового слідства докази, показання, свідків, суд приходить до висновку, що пред`явлене  ОСОБА_5  обвинувачення у вчиненні  кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.435-1  КК України не знайшло свого підтвердження з наступних підстав.

Частиною другою  ст.19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами    України.

Відповідно до  ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

       Статтею 17  Закону України  «Про виконання рішень та застосування практики  Європейського  Суду  з  прав  людини»  від  23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

       Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Україною і є частиною її національного законодавства, гарантує кожній людині при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення право на справедливий суд. Суд повинен відповідати вимогам незалежності та безсторонності.

       Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі.

       Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Положеннями ч. 3 п. 3 ст. 129 Конституції України, передбачено, що забезпечення доведеності вини є одним із конституційних принципів судочинства.

       Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року  «Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя»  визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

       Згідно п. 10 ч. 1 ст.7, частин 1,2,4 ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду.

       Це положення передбачено й пунктом 2 статті 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» в якому зазначено, що кожен обвинувачений увчиненні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір,поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

       У п. 146 справи «Барбера, Мессегуе и Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

       Відповідно до вимог статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

       За змістом частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з частинами 1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Прокурором, до суду в порядку ст..283 КПК України, 14.03.2023, було направлено обвинувальний акт з кваліфікацією дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.436-2 КК України, як виправдовування, визнання неправомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

За результатами судового розгляду кримінального провадження, 09.08.2024, прокурор в порядку ст.338 КПК України подав до суду змінений обвинувальний акт, за яким дії ОСОБА_5 було кваліфіковано за ч.1 ст.435-1 КПК України, як образа честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.

30.09.2024, прокурор в порядку ст.338 КПК України подав до суду змінений обвинувальний акт, за яким дії ОСОБА_5 було кваліфіковано за ч.2 ст.435 КПК України, як виготовлення та поширенння матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.

Мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення

       Відповідно до статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

       Обов`язок доказування обставин, передбачених статті 91 цього Кодексу, у відповідності до положень частини 1 статті 92 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.  

       В рішенні  Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року зазначено, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

       У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України, зокрема, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

                  Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

       На підтвердження доведення вини ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 435-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази.

Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022150000000888 від 18.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, за фактом публічного заперечення здійснення збройної агресії проти України, підтримки рішеннь та дії держави-агресора мешканкою м.Миколаєва «Г» (Том 1 арк.159).

Рапорт начальника СВ УСБУ у Миколаївської області ОСОБА_12 , від 18.06.2022, відповідно до якого 17.06.2022, надійшла інформація про те, що мешканка м.Миколаєва, громадянка ОСОБА_13 публічно заперечує здійснення збройної агресії проти України, підтримує рішення та дії держави-агресора (Том 1 арк.160).

Протокол складений 21.09.2022 дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області за результатами проведення, на підставі Ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 15.09.2022 (справа №4870/2702/24, провадження №1-кс/487/2129/22), обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .

Під час проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell», поміщений до сейф-пакету №WAR1338128; комп`ютер марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 , поміщений до сейф-пакету №WAR1771100; прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ, поміщені до сейф-пакету №WAR1771101 (Том 1 арк. 161-169).

       Постанову дізнавача СД МРУП ГУНП у Миколаївській області від 22.09.2022, якою мобільний телефон марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell», комп`ютер марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 ; прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ, виявлені та вилучені 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів (Том1 арк.209-211).

       Протокол, складений дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області 22.10.2024, за результатами огляду комп`ютеру марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 , виявлений та вилучений 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з фото-таблицею.

       Відповідно до якого, під час дослідження в браузерах пристрою інформації (історії) було встановлено, наявність соціальних мереж «Однкласники» та «В Контакте».

       Доступ до інформації, наявної на вказаному комп`ютері, було здійснено діхнавачем на підставі Ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 06.10.2022 (справа №4870/2702/24, провадження №1-кс/487/2276/22) (Том 1 арк.178-186).

       Протокол, складений Дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області 20.10.2022 за результатами огляду прапору РФ та трьох стрічок у вигляді прапору РФ, виявлених та вилучених 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з фото-таблицею (Том 1 арк. 203-208).

       Протокол, складений дізнавачем СД МРУП ГУНП у Миколаївській області 20.10.2024, за результатами огляду мобільного телефону марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell» виявлений та вилучений 21.09.2022, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з фото-таблицею.

Відповідно до якого, під час дослідження додатку «Viber», було виявлено аккаунт під назвою « ОСОБА_10 » номер телефону НОМЕР_4 , в якому мається обмін повідомленнями між власником телефону та вказаним акантом, зміст, яких заначено прокурором у формулюванні пред`явленого обвинувачення, яке було змінено, відповідно до Обвинувального акту від 30.09.2024.

Доступ до інформації, наявної на вказаному комп`ютері, було здійснено діхнавачем на підставі Ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 06.10.2022 (справа №4870/2702/24, провадження №1-кс/487/2275/22) (Том 1 арк.193-2022).

Висновок спеціаліста від 09.12.2022, якого було залучено за постановою слідчого СВ МРУП ГУНП у Миколаївській області від 08.12.2022, після зміни кваліфікації кримінального правопорушення по кримінальному провадженні №22022150000000888 від 18.06.2022 на ч.2 ст.436-2 КК України.

Відповідно до висновку, висловлювання, які містяться у листуванні в додатку «Viber», абонента « ОСОБА_10 » від 26.07.2022, містять інформацію з ознаками виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, виправдування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію РФ прои України, представників збройниф формувань РФ, а також дискредитації дій представників збройних сил України.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки сторони обвинувачення.

Так допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_5 ..

Стверджувала, що ОСОБА_5 конфліктна людина та має антиукраїнську позицію, вказаний висновок, вона зробила з их підстав, що після Революції Гідності її діти розмістили на будинку прапор України. Після чого обвинувачена стала звертатися до суду з надуманими позовами проти неї у цивільних справах.

Стверджувала, що особисто у дворі чула, як ОСОБА_5 , у спілкуванні з сусідами, говорила, що росіяни прийшли нас звільняти.

Окрім того, після пошкодження водогону, ОСОБА_5 перешкоджала сусідам у дворі набирати воду, з цього приводу вони викликали поліцію. Стверджувала, що чула, як на телефоні обвинуваченої звучав гімн РФ. Також вказала, що до початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 вивісила на своєму балконі червоний прапор.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_5 по двору.

Вказала, що ОСОБА_5 конфліктна людина та має проросійську позицію. Зазначила, що після пошкодження водогону обвинувачена перешкоджала сусідам у дворі набирати воду, в наслідок чого вони викликали поліцію, по приїзду якої, у обвинуваченої на мобільному телефоні звучав гімн РФ.

Стверджувала, що зі слів сусідів, їй відомо, що ОСОБА_5 заперечувала збройну агресію РФ, в саме казала, що росіяни прийшли звільняти російськомовних громадян.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , суду пояснив, що ОСОБА_5 є її сусідкою.

Стверджувала, що ОСОБА_5 має антиукраїнську позицію.

Зазначила, що особисто у під`їзді чула, як ОСОБА_5 , у спілкуванні з сусідами, говорила, що росіяни прийдуть нас звільняти.

Окрім того, стверджувала, що на телефоні обвинуваченої як рінгтон звучав гімн РФ.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , суду пояснив, що ОСОБА_5 є її сусідкою. Вказала, що з обвинуваченою не спілкується, оскільки між ними існує багато цивільних спорів, які зокрема, розглядалися в судах.

Стверджувала, що обвинувачена має антиукраїнську позицію.

Вказала, що ОСОБА_5 вивішувала червоний прапор. У 2020 році носила заборонену символіку.

Зі слів сусідів, їй відомо, що обвинувачена закликала не сплачувати комунальні платежі.

Висновки суду за результатами оцінки наданих сторонами та досліджених доказів.

Згідно ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Так, склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.

Стаття 435-1 КК України встановлює кримінальну відповідальність за низку дій, що вчиняються щодо військовослужбовця (його близьких родичів, членів сім`ї), який здійснює заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

До вказаних дій законодавець відніс образу честі і гідності; погрозу вбивством або насильством; погрозу знищення чи пошкодження майна; виготовлення та поширення матеріалів які містять образу честі і гідності, погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна.

Загальним об`єктом вказаного злочину, можна вважати відносини, що забезпечують авторитет військової служби та загалом національну безпеку України.

Одночасно, родовий об`єкт складу вказаного злочину, безпосередньо пов`язаний з особою потерпілого, яким може бути конкретний військовослужбовець, який здійснює заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ або його близький родич чи член сім`ї.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практикуу справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими не майновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.        

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки)

загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Таким чином, честь та гідність є особистим немайновим правом фізичної особи.

Образа честі і гідності як складова кримінального правопорушення за ст.435-1 КК України – це висловлювання (словесно,письмово) або у вигляді дії, які полягають у негативній оцінці особистості конкретної людини, виражені у формі, що суперечить встановленим правилам поведінки і вимогам загальнолюдської моралі.

Об`єктивну сторону кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.435-1 КК України, становить поєднання двох дії, а саме: виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності конкретного військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьким родичам чи членам сім`ї.

При цьому правовий статус військовослужбовця (потерпілого) від даного кримінального правопорушення встановлюється положеннями Законів України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Виготовлення та поширення матеріалів можна трактувати, як створення текстів та сюжетів, а також їх доведення до невизначеного кола осіб, шляхом опублікування у пресі, трансляції по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого  статтею  435-1 КК України характеризується прямим умислом, тобто особа достовірно знає, що потерпілий є військовослужбовцем який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи членом сім`ї такого військовослужбовця, та саме з виконанням ним своїх обов`язків та участю у здійснені заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ. пов`язує вчиння передбачених диспозицією статті дії, відносно вказаної особи.

       В основу пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, прокурором покладено інформацію у повідомленнях, що містяться у додатку «Viber» з профілем « ОСОБА_9 », у листуванні з користувачем з профілем « ОСОБА_10 ».

       Разом з тим, вказані повідомлення, не містять конкретизованих данних військовослужбовця, правовий статус якого визначено з урахуванням положень Законів України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».та який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

       Окрім того, направлення повідомлення у особистому спілкуванні в додатку «Viber», не містить ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345-1 КК України, а саме виготовлення та поширення матеріалів, як і не доведено, що вказані матеріали містять образу честі та гідності особи.

       Інші надані суду та досліджені письмові докази, як і покази свідків, не містять будь-яких обставин на підтвердження вини ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні, та взагалі є неналежними доказами, у кримінальному провадженні, з урахуванням фактичних обставин пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.435-1 КК України.

Не містять будь-яких обставин, кримінального правопорушення, за яким пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 і покази допитаних у судовому засіданні свідків захисту, а саме ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ..

З урахуванням вищезазначеного, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення за ч.2 ст. 435-1 КК України, відповідно до обвинувального акту, проаналізувавши докази, зібрані на досудовому розслідуванні, за своїм внутрішнім переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_5  складу  кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345-1 КК України, що з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, є підставою для її виправдання за пред`явленим обвинуваченням

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: мобільного телефону марки «HUAWEI» та комп`ютеру марки «Lenovo» слід вирішити з урахуванням положень ст..100 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ, враховуючи положення ст.ст. 3,4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», слід залишити у матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд, -

                                        У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 – визнати невинуватою у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 435-1 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення (злочину).

Речові докази у кримінальному провадженні – мобільний телефон марки «HUAWEI», золотистого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора «Lifcell», поміщений до сейф-пакету №WAR1338128; комп`ютер марки «Lenovo», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 , поміщений до сейф-пакету №WAR1771100, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів МРУП ГУНП у Миколаївській області – повернути власнику.

Речові докази у кримінальному провадженні - прапор РФ та три стрічки у вигляді прапора РФ поміщені до сейф-пакету №WAR1771101 які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів МРУП ГУНП у Миколаївській області – залишити у матеріалах кримінального провадження № 22022150000000888 від 18.06.2022.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1