Номер провадження: 33/813/1433/24

Номер справи місцевого суду: 523/2418/24

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №733422, 29 січня 2024 року о 21 годині 09 хвилин по Миколаївській дорозі біля буд. 301 у м. Одеса Коркут Джанкут керував транспортним засобом марки «Hyndai I30», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд проводився у встановленому законом порядку, у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком №000305 від 05.02.2024, чим повторно протягом року порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №734402, 29 січня 2024 року о 21 годині 09 хвилин по Миколаївській дорозі біля буд. 301 у м. Одеса Коркут Джанкут керував транспортним засобом марки «Hyndai I30», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, вчинив правопорушення повторно протягом року, відповідно до постанови EAC №7361467. Своїми діями порушив п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року матеріали справ про адміністративне правопорушення №523/2617/24 та №523/2418/24 складені на підставі зазначених протоколів та об`єднані в одне провадження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Не погодившись з вищевказаною постановою суду від 24 квітня 2024 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час оформлення матеріалів справ про адміністративне правопорушення, не було забезпечено участі перекладача, оскільки ОСОБА_2 , будучи іноземцем, не в повній мірі володіє українською мовою та при складенні протоколів останній зазначав, про те, що не розуміє, які саме правопорушення йому інкримінуються, зважаючи на це ОСОБА_2 не мав реальної можливості чітко розуміти вимоги поліцейських та надавати адекватну оцінку ситуації. В протоколах про адміністративне правопорушення не зазначено жодних відомостей про потреби послуг перекладача або відмови від послуг перекладача, а також про роз`яснення прав ОСОБА_3 в перекладі на турецьку чи іншу мову. Зазначає, що при складані протоколів відносно ОСОБА_1 , йому не було роз`яснено гарантоване право на користування правовою допомогою захисника.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи апелянта стосовно невживання ним 29.01.2024 жодних наркотичних речовин та без належного обґрунтування відмовив у призначенні повторної судово-медичної токсикологічної експертизи, а також безпідставно відмовив у витребуванні з КНП «ООМЦПЗ» ООР належним чином завірених копій сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, акту медичного огляду, журналу реєстрації медичних висновків, в якому містяться дані щодо дати та часу проведення огляду апелянта на стан наркотичного сп`яніння.

В судове засідання, призначене на 07.10.2024 о 10:25 год., ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Коновалова Н.О. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

04.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю захисника прибути у судове засідання через перебування його у відряджені в ОАЕ.

Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд також звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі, за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З урахуванням того, що розгляд справи за клопотанням захисника ОСОБА_2 - адвоката Коновалової Н.О. неодноразово відкладався, захисник раніше приймала участь у судовому в суді апеляційної інстанції, де реалізувала своє право на викладення пояснень з приводу обставин справи, наводила аргументи та заперечення, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його захисника.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Частиною 7 ст.294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі повторного протягом року, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 733422 від 06.02.2024 (а.с. 17);

- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 19);

- висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_2 перебував в стані наркотичного сп`яніння (а.с. 22);

- повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції (а.с. 23).

- відеозаписам події, яка сталася 29.01.2024 (а.с. 24).

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини  ОСОБА_1 встановленою постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року та порушенні ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не було забезпечено участі перекладача, оскільки ОСОБА_2 , будучи іноземцем, не в повній мірі володіє українською мовою та при складенні протоколів останній зазначав, про те, що не розуміє, які саме правопорушення йому інкримінуються, зважаючи на це ОСОБА_2 не мав реальної можливості чітко розуміти вимоги поліцейських та надавати адекватну оцінку ситуації, проте зазначені доводи є необґрунтованими заважаючи на наступне.

Так, положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право, зокрема: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

З досліджених апеляційним судом відеозаписів, вбачається, що зазначені права ОСОБА_3 працівником поліції були роз`яснені (ПВР 474574, 21:54:43), а тому останній мав об`єктивну можливість звернутися з заявою про те, що він не розуміє мови, якою проводиться оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та бажає користуватися послугами перекладача, проте останній зазначених дій не вчинив, натомість в ході діалогу погодився з тим, щоб з ним спілкувалися російською мовою. Водночас, протягом всього періоду оформлення матеріалів ОСОБА_2 спілкувався з працівниками поліції на російській мові, задавав та відповідав на запитання, надавав пояснення, виконував законні вимоги патрульних та з`ясовував наслідки своїх дій. З відеозаписів слідує, що працівники поліції детально роз`яснювали ОСОБА_3 підстави проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, наслідки відмови від його проходження, саму процедуру огляду, правопорушення які йому інкримінується, а останній в повній мірі їх розумів.

Крім того, скаржник під час складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення постійно підтримував телефонний зв`язок із невстановленою особою, яка надавала йому певні вказівки.

Не заслуговують на уваги і посилання скаржника, що в протоколах про адміністративне правопорушення не зазначено жодних відомостей про потреби послуг перекладача або відмови від послуг перекладача, а також про роз`яснення прав ОСОБА_3 в перекладі на турецьку чи іншу мову, оскільки положення інструкції № 1395 та ст. 256 КУпАП не зобов`язують посадову особу, яка складає протокол зазначати такі відомості. В той же час переклад прав передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_3 на турецьку чи іншу мову повинен був здійснити перекладач у випадку його залучення, за заявою особи, яка його потребує, ніяк не працівники поліції.

Доводи скаржника про те, що при складані протоколів відносно ОСОБА_1 не було роз`яснено гарантоване право на користування правовою допомогою захисника, апеляційний суд відхиляє, оскільки зазначене спростовується відеозаписом з портативного відеореєстратора 474574 (21:54:43). Крім того,  ОСОБА_2 під розгляду справи як в суді першої інстанції так і апеляційній був забезпечений кваліфікованою юридичною допомогою та його захисник приймав участь у судових засіданнях, а тому скаржник повною мірою скористався своїм правом на правничу допомогу захисника.

Щодо доводів, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи апелянта стосовно невживання ним 29.01.2024 жодних наркотичних речовин та без належного обґрунтування відмовив у призначенні повторної судово-медичної токсикологічної експертизи, а також безпідставно відмовив у витребуванні з КНП «ООМЦПЗ» ООР належним чином завірених копій сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, акту медичного огляду, журналу реєстрації медичних висновків, в якому містяться дані щодо дати та часу проведення огляду апелянта на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 251, 273 КУпАП, експертиза може бути призначена в суді виключно у випадках, коли виникає потреба в спеціальних знаннях і з метою отримання даних, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду та вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

В матеріалах справи наявний медичний висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР від 05 лютого 2024 року №000305, складений лікарем ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_2 перебував в стані наркотичного сп`яніння.

КНП «ООМЦПЗ» ООР є установою, яка входить до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

З відеозаписів також вбачається, що під час здачі біологічних зразків у медичному закладі, ОСОБА_2 не ставив під сумнів процедуру її проведення. Не позбавлений був можливості ознайомитися в закладі охорони здоров`я і з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, проте зазначеним не скористався.

Крім того, на підтвердження перебування в стані наркотичного сп`яніння зазначив, що кілька днів назад курив траву (ПВР 474574, 22:31:10).

Таким чином, враховуючи, що наявні матеріали справи надавали можливість встановити дійсні обставини справи, а представник скаржника належним чином не обґрунтувала сумніви у достовірності проведеного дослідження та медичного висновку КНП «ООМЦПЗ», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вказаних клопотань.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідальність передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно п. 2.1. а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі  посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Факт керування транспортним засобом «Hyndai I30», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 29 січня 2024 року о 21 годині 09 хвилин по Миколаївській дорозі біля буд. 301 судом встановлено та скаржником не заперечується.

Відповідно до інформації з бази ІКС ІПНП «Адмінпрактика», долученої до справи про адміністративне правопорушення Управлінням Патрульної поліції в Одеській області, ОСОБА_2 станом на 29.01.2024 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Постановою серії EAC № 7361467 до ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн за вчинення 19.07.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

На час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції зазначена вище постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не була ним оскаржена, відтак дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, за частиною 5 статті 126 КУпАП. Доводи зазначені в апеляційній скарзі зазначеного не спростовують.

Відтак, ОСОБА_2 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Жодних інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду                                         Є.С. Сєвєрова