Справа №     

                                                                  В И Р О К

                                                              ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

                   Справа № 1/1017/41/11

                 16 лютого 2011  року                              м. Миронівка

                Миронівський районний суд Київської області в складі                    

                головуючої судді                                      Капшук Л.О.

                за участю прокурора                              Ящука Л.А.

               при секретарі                                          Семерей Л.М.,

                 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка кримінальну справу  про обвинувачення

                            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  року

                            народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

                            українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою,

                           фізичної особи-підприємця, раніше  не  судимого,

за  ст. 172 ч.1  КК України,

                                                              У С Т А Н О В И В :

                  фізична особа-підприємець ОСОБА_1, будучи особою, якій надано право приймати працівника на роботу та документально оформляти таке прийняття, грубо порушив законодавство про працю  при наступних  обставинах.

                 У період з квітня 2009 року по серпень 2010 року  підсудний  використовував найману працю громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які працювали продавцями у кіоску, розташованому на 104 км автомобільної дороги «Київ-Знам»янка», без укладання передбаченого ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України  письмового трудового договору,  який  за правилами ст. 24-1 вказаного Кодексу підлягав реєстрації у державній службі зайнятості. В порушення вимог ст. 254 КЗпПУ  підсудний не проводив загальнообов»язкові відрахування до фондів  державного соціального страхування, які передбачені відповідними законами з окремих видів загальнообов»язкового державного соціального  страхування.

                В судовому засіданні підсудний не заперечив фактичних обставин справи, вину у вчиненні злочину  визнав повністю.  Суду показав, що потерпілі дійсно працювали в належному йому кіоску, розташованому на 104 км автомобільної дороги «Київ-Знам»янка»у період з квітня 2009 року по серпень 2010  року. Трудові угоди з ними він не укладав, оскільки це потребує додаткових зусиль та часу. Крім цього, хотів пересвідчитись у компетентності та порядності потерпілих як працівників. За потерпілих не сплачував кошти загальнообов»язкового державного соціального страхування. В даний час з найманими працівниками трудові угоди укладені.  У вчиненому розкаюється,  проти спрощення судового слідства не заперечує.

              Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, й судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції,  заслухавши думку учасників судового розгляду, та,  роз»яснивши  їм положення ст. 299 КПК України,  суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

            При таких обставинах суд вважає,  що дії підсудного органом досудового слідства кваліфіковані вірно.  Вина підсудного в  порушенні законодавства про працю повністю доведена. Він використовував найману працю потерпілих  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  без документального оформлення, яке є обов»язковим в силу ст. 24 Кодексу законів про працю України, надавши переваги іншим громадянам, з якими трудовий договір було укладено.  Допущені порушення трудового законодавства є грубими, оскільки істотним чином порушили права потерпілих на умови праці та встановлені трудовим законодавством гарантії, державне пенсійне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття,  у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності, страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

              За вчинені дії  підсудний має нести  кримінальну відповідальність за ст.  172 ч.1 КК України.

             При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризується виключно позитивно / а.с.  110/.

            Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд не вбачає.

            Обставинами, що пом’якшують відповідальність підсудного, суд вважає його  щире розкаяння у вчиненому,  притягнення до кримінальної відповідальності вперше.                            

           Враховуючи  наведені обставини,  характер вчиненого підсудним діяння, його поведінку після вчинення злочину по усуненню допущених порушень законодавства про працю,  суд вважає, що покарання підсудному можливо призначити у  виді штрафу. Таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.                 

           Речові докази у справі відсутні.

           На підставі викладеного,  керуючись  ст.ст. 323, 324  КПК України, суд

                                             З А С У Д И В :

           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 172 ч. 1  КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 600 гривень.                  

           Вирок може бути оскаржений до  Апеляційного  суду  Київської області через Миронівський районний суд протягом п”ятнадцятиденного терміну з дня проголошення.

             Суддя                                                               Л.О.  Капшук

           Згідно з оригіналом

            Суддя                                                        Л.О.Капшук