Справа №  2-1936/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя,  Баруліна Т.Є. розглянувши  позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Прокуратура м. Запоріжжя, Запорізька міська рада про  скасування державного акту,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, яка 15 березня 2011 року  передана для розгляду судді Баруліній Т.Є.

З позовної заяви вбачається, що позивач  просить скасувати  державний акт  на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, який  було видано гр. ОСОБА_4 на підставі рішення  Запорізької міської Ради від 23.06.2010 року № 69/16.

Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи  інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків,  коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.   

Пунктом 1 ч.1 ст.17 КАС України передбачено, що компетенція  адміністративних судів поширюється на спори  фізичних  чи юридичних  осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових  актів  індивідуальної  дії, дій чи бездіяльності).

Аналогічні роз’яснення містяться  в рішенні Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010  у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного  тлумачення  положень  частини  першої ст..143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту  частини  статті 17 Кодексу адміністративного  судочинства України положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України  у частині повноважень  сільських, селищних, міських рад відповідно до  цього  кодексу  вирішувати  питання  розпорядження  землями  територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність  громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування  із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності  треба розуміти так, що при  вирішенні  таких питань ці ради  діють як суб’єкти  владних повноважень;   положення  пункту 1  частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення  компетенції адміністративних  судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом  владних  повноважень  щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти  так, .що  до публічно-правових  спорів,  на які поширюється юрисдикція  адміністративних судів, належать  і земельні спори  фізичних  чи юридичних  осіб з органом місцевого  самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Така ж позиція  висловлена у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду  України  від 19 березня 2010 року № 2 «Про внесення змін та доповнень  до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства  при розгляді цивільних справ», яким  внесено зміно до п.2 Постанови ПВСУ від 16.04.2004, № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді  цивільних справ», де зазначено, що всі спори, щодо оскарження  рішень, дій чи бездіяльності  суб’єктів владних повноважень  при реалізації  ними управлінських функцій  у сфері земельних правовідносин, вирішення яких  згідно з пунктами 3, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено  до компетенції  адміністративних судів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду позивача з позовом стали дії  Запорізької міської ради  щодо  винесення рішення   № 69/16 від 23.06.2010 року «Про передачу гр..ОСОБА_4 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1

Враховуючи, що Запорізька міська рада під час вирішення питання  щодо надання земельної ділянки  у власність ОСОБА_4  діяла як суб’єкт  владних повноважень  то вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатись  в порядку адміністративного судочинства.

  Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.   

        Керуючись ст.ст.7, 15,122 ЦПК України,-   

УХВАЛИВ:

  У відкритті провадження  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Прокуратура м. Запоріжжя, Запорізька міська рада про  скасування державного акту – відмовити.

Копію ухвали разом з матеріалами справи направити  ОСОБА_2 роз’яснивши  його право на звернення до суду в порядку  адміністративного  судочинства.  

 Апеляційна скарга  на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право  подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:                                                                                          Баруліна Т. Є.