Справа № 2-192/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.                                                    Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-          при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

               Представник відповідача –Орлівської сільської ради Ренійського району, позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.   

          Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності від 20.01.2011 р., на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту громадянина України на ім’я ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 –померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р.; копія заповіту від 22.01.1999 р. на ім’я ОСОБА_1; копія довідки Орлівської сільської ради Ренійського району від 19.08.2010 р. № 1329, про те, що покійна ОСОБА_3 мешкала у будинку АДРЕСА_1 по день своєї смерті, а також покійна залишила заповіт на ім’я ОСОБА_1; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1; копія технічного паспорту на  житловий будинок АДРЕСА_1 Одеської області, власницею якого є ОСОБА_3; копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_1 від 22.11.2000 р.; довідка КП «Ренійське БТІ»від 08.06.2010 р. № 71, про належність та вартість спадкового домоволодіння; копія свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП СВК «Дунай»ОСОБА_1

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 належав житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1, де вона мешкала разом зі своєю сім’єю без оформлення відповідних правовстановлюючих документів на домоволодіння.  Факт належності житлового будинку ОСОБА_3 підтверджується технічним паспортом на будинок та довідкою Орлівської сільської ради № 1329 від 19.08.2010 р. На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася майном, належним їй, 22.01.1999 р. залишила на ім’я позивача заповіт, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. - померла. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Лише у 2010 р. при зверненні до нотаріуса за оформленням спадщини, позивачу в цьому було відмовлено за відсутністю правовстановлюючої документації на ім’я померлої, роз’яснено, що питання про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, позивач прийняв спадщину за заповітом, оскільки в установлений законом строк вступив в управління та володіння спадковим майном і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців не має.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Спадкові правовідносини виникли під час дії ЦК України 1963р., у зв’язку із чим застосовуються саме його положення.

Відповідно до вимог ст. 524 ЦК України 1963р. спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Спадкування за законом має місце тоді, коли воно не змінено за заповітом.  Згідно із ст. ст. 548-549 ЦК України 1963р. для придбання спадщини потрібно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті залишила заповіт на ім’я позивача. Позивач після смерті ОСОБА_3 у передбачений законом строк вступив в управління та володіння спадковим майном, по теперішній час мешкає у спадковому житловому будинку, доглядає за його технічним станом, обробляє присадибну земельну ділянку та ін. Отже, позивач може вважатися таким, що прийняв спадщину за заповітом фактично, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963р. Від прийняття спадщини позивач не відмовлявся, інших спадкоємців не має. В даний час позивач не може оформити право на спадщину, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючої документації на ім’я померлої.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на  житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213  ЦПК України, ст.ст. 524, 534, 548, 549 ЦК України 1963 р., ст.  328 ЦК України 2003р., -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1, що належав його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                          Суддя                                                 В.І. Дудник