Справа № 2-210/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

          2 березня  2011 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                     Трофименко Л. Р.,

при секретарі:                     Тюшкевич Г. В.,

за участю позивача:                     ОСОБА_1,

відповідача                            ОСОБА_2,

представника  відповідача   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної  шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування позову зазначив, що  23.02.2010 року, приблизно о 17.50 год. він керував автомобілем ВАЗ 21130, державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності. Рухаючись по вул. Артема з боку пр. Павших Комунарів, зупинився на перехресті вул. Артема з пр. Труда на заборонений сигнал світлофору. В цей момент ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 211040, держаний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Артема з боку пр. Павших Комунарів, здійснив зіткнення своєю передньою частиною автомобіля з задньою частиною його автомобілю.    

По факту ДТП співробітниками міліції складений протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, і останній постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 19.03.2010 р. був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП  у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00 грн. Вказана постанова ОСОБА_2 не оскаржувалась та набрала законної чинності 29.03.2010 р.  

В наслідок зіткнення автомобілю позивача були завдані механічні пошкодження. Відповідно до висновку спеціаліста Донецького обласного бюро експертиз №18 від 11.05.2010 р., вартість відновлювального ремонту на момент дослідження склала 4250,80 грн. Окрім того, спеціалістом було розраховано втрату товарної вартості автомобіля у зв`язку із завданням механічних ушкоджень, яка склала 1362,40 грн.

Наприкінці квітня 2010 року він за власні кошти відремонтував свій автомобіль. Вартість ремонту склала 4155,00 грн.

Відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодовувати заподіяний ним матеріальний збиток та запропонував звернутися до ПрАТ НФСК «Добробут», де застраховано його цивільно-правову відповідальність.

Наприкінці березня 2010 року він звернувся до вказаної страхової компанії, заповнив усі необхідні документи, однак до наступного часу вартість завданої шкоди йому не відшкодовано,  у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь матеріальну шкоду в сумі 5517,40 грн., яка складається з вартості відновлювального ремонту в розмірі 4155,00 грн. та втрати товарного вигляду в розмірі 1362,40 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн., стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

          Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

           Відповідач, ОСОБА_2, у судовому засіданні позов визнав частково. Не заперечував, щоб з нього було стягнуто вартість відновлювального ремонту автомобілю у сумі 4155, грн. Проти стягнення втрати товарної вартості автомобіля у зв`язку із завданням механічних ушкоджень, яка склала 1362,40 грн., та моральної шкоди заперечував. Пояснив, що пропонував позивачу поїхати на СТО для визначення вартості ремонту та відшкодувати йому певну суму, однак той відмовився.

          Представник відповідача, ПрАТ НФСК «Добробут», ОСОБА_3, позов визнала частково. Проти стягнення втрати товарної вартості автомобіля у зв`язку із завданням механічних ушкоджень, яка склала 1362,40 грн., та моральної шкоди заперечувала. Пояснила, що 24.02.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до голови правління ЗАТ «НФСК «Добробут» з заявою про страхове відшкодування та просив оцінити та відшкодувати шкоду у розмірі 2500,00 грн, яка і підлягає виплаті.

          У судовому засіданні було допитано спеціаліста Донецького обласного бюро експертиз, ОСОБА_5, який пояснив, що за фактом завдання ушкоджень автомобілю ВАЗ 21130, державний номер НОМЕР_1, ним було проведено два дослідження за №17 від 09.03.2010 р. та за №18 від 11.05.2010 р. В експертному дослідженні №17 ціну ушкодженого бамперу вказано за застарілою інформацією, тому різниця у сумі завданої шкоди становить 980,00 грн. До висновку №18 увійшов також розрахунок втрати товарного виду. До страхової компанії надавався висновок спеціаліста №17.

          Суд, вислухавши позивача, відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача, ПрАТ НФСК «Добробут», ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

           У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється  від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не по її провині.

          Як встановлено судом, 23.02.2010 р. з вини відповідача, ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода, а саме: в порушення Правил дорожнього руху України, водій, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-211040»,  держ. номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Артема в м. Донецьку, не вибрав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21130», держ. номер НОМЕР_4, який належить на праві приватної власності  ОСОБА_1, відповідно до копії технічного паспорту (а.с. 9).

В наслідок зіткнення автомобілю позивача були завдані механічні пошкодження, а саме: задня панель, задній бампер, панель номерного знаку. Вартість відновлювального ремонту на момент дослідження склала 4250,80 грн. Окрім того, спеціалістом Донецького обласного бюро експертиз було розраховано втрату товарної вартості автомобіля у зв`язку із завданням механічних ушкоджень, яка склала 1362,40 грн. Усього вартість матеріальної шкоди, відповідно до висновку №18 експертного автотоварознавчого дослідження від 11.05.2010 р., склала 5613,20 грн. (а.с. 11-18).

          Згідно ст. 1187 ГК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортнім засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

          Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. з наступними змінами, під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.

По факту ДТП співробітниками міліції складений протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, і останній постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 19.03.2010 р. був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП  у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00 грн.(а.с. 10) Вказана постанова ОСОБА_2 не оскаржувалась та набрала законної чинності 29.03.2010 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 пов`язана з експлуатацією автомобіля ВАЗ-211040, державний номер НОМЕР_3, застрахована ПрАТ «НФСК Добробут», згідно полісу НОМЕР_5 від 22.04.2009 року.

Відповідно до ст. 979 ЦПК України та ст. 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює спеціальний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до ст. 22.1 якого, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до полісу НОМЕР_5 від 22.04.2009 року, за шкоду, заподіяну майну, ліміт відповідальності страховика передбачено у розмірі 25 500,00 грн.  

Ст. 988 ЦПК України та ст. 20 Закону України «Про страхування»передбачено обов`язок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової  виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування бо законом.

Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов`язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 33.1.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

24.02.2010 р., тобто наступного дня після настання страхового випадку, ОСОБА_1 звернувся до голови правління ПрАТ НФСК «Добробут»з заявою про страхове відшкодування та просив оцінити та відшкодувати заподіяною шкоду.

Згідно до ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів, зобов`язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з`явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовувалося представником ПрАТ «НФСК Добробут», страховик не заперечує настання страхового випадку та винні дії ОСОБА_2 Однак суду не було надано жодного доказу того, що ПрАТ «НФСК Добробут»виконала дії, передбачені вищевказаною статтею Закону, та самостійно провела страхову оцінку для визначення розміру шкоди з метою виплати страхового відшкодування.  На цій підставі, суд не приймає доводи представника ПрАТ «НФСК Добробут»про те, що позивачу повинна бути сплачена шкода у сумі 2500,00 грн., бо він вказав її у заяві про відшкодування шкоди.

Однією з підстав для відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні є отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні, чи несвоєчасне повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (ст. 991 ЦПК України, ст. 26 Закону України «Про страхування»).     

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовувалось сторонами по справі, позивач повного відшкодування збитків не отримав. Доказів щодо того, що він створював перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, або що є інші підстави, передбачені законодавством, для відмови у страхових виплатах, суду також не було надано. Тому суд не приймає до уваги посилання представника ПрАТ «НФСК Добробут»про те, що позивачем страховику було надано висновок експертизи №17 від 09.03.2010 року без документів, що підтверджують повноваження спеціаліста ОСОБА_5., як суб`єкта оціночної діяльності, оскільки це не є підставою для порушення зобов`язань за договором страхування цивільно-правової відповідальності. Позивачем суду було надано документи, які підтверджують правоздатність експерта, у зв`язку з чим суд не має підстав мати сумніви щодо його повноважень та кваліфікації. Окрім того, позивач за власні кошти відремонтував свій автомобіль. Вартість ремонту склала 4155,00 грн., згідно наданих акту виконаних робіт, накладних та чеків (а.с. 19-23), яку він і просить стягнути.

У зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страхового відшкодування (ст. 37.5 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до полісу НОМЕР_5 від 22.04.2009 року, передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

За таких підстав суд, вважає, що заподіяна позивачу матеріальна шкода внаслідок ДТП підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»у сумі 5007,40 грн., тобто, за винятком франшизи у сумі 510,00 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2.

Згідно ст. 1167 ГК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини. Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 3 000 гривень, оскільки відповідачами добровільно не відшкодовано йому заподіяну матеріальну шкоду; він відчував нервове напруження, оскільки у зв`язку з переживаннями щодо ремонту автомобілю змінився його життєвий уклад, бо автомобіль він використовував для поїздок, пов`язаних з роботою.

Згідно до 22.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п. 1,2 частини 2 ст. 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер та розмір страждань, які зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тому суму у 500,00 гривень суд вважає достатньою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачеві. Дана сума підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», оскільки з причини невиконання ним умов договору страхування цивільно-правової відповідальності позивач був змушений звернутися до суду.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн.47 коп., витрати з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 108,00 грн. З ОСОБА_2 підлягає стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 5 грн. 10 коп. а витрати за інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи у розмірі 12 грн.00 коп.

На підставі ст. ст. 23, 979, 988, 991, 1167, 1187 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р.,  Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»від 31.03.1995 р., та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої  дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», завдану матеріальну шкоду у розмірі 5007 грн. 40 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, завдану матеріальну шкоду у розмірі 510 грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн.47 коп., витрати з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 108,00 грн.  

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2  судові витрати: судовий збір у розмірі 5 грн. 10 коп. Та витрати за інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи у розмірі 12 грн.00 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.

          Суддя: ________________