Справа №2-а-752/11

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

04.04.2011 року Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого- судді                    Козюренка Р.С.

при секретарі-                                        Дробот Н.В.

з участю позивача-                                 Кушки А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд –

в с т а н о в и в :

позивач –ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що 23.02.2011р. складено постанову АО1 №103682 про те, що він 23.02.2011р. о 14:40 год., керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц»д.н.з. НОМЕР_1 на 774 км. Автодороги Київ-Чоп, при виконанні маневру повороту праворуч, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки, однак відомості, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки інспектор, котрий виніс дану постанову, від місця правопорушення знаходився на відстані 150-200 м. і не міг в повній мірі бачити його порушення. Крім того, позивач покликається на те, що розмітки на дорозі було погано видно, а також не було жодних попереджувальних знаків напрямку руху по смугах.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задоволити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення АО1 №103682 від 23.02.2011 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВСУ у Закарпатській області в судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив. Оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів,  суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею наступає серед іншого і за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

          З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення АО1 №103682 від 23.02.2011 року та протоколу про адміністративне правопорушення АО1 №076423 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 23.02.2011р. о 14:40 год., керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц»д.н.з. НОМЕР_1 на 774 км. Автодороги Київ-Чоп, при виконанні маневру повороту праворуч, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки, чим порушив п.8.5.1 ПДР України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306,00 гривень.

          У відповідності до п.8.5.1 та п.1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України вузька суцільна лінія позначає межі проїзної частини, на які в’їзд заборонено.

          Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

          Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що, виходячи із положень вище згаданих статей КУпАП, суб’єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови було виконано вимоги цих статей, виходячи з наступного.

          Так, оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу від 23.02.2011 року, при складенні якого було враховано пояснення та заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

          З представлених на розгляд суду матеріалів вбачається вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, постанова винесена правомочною особою, стягнення накладено в межах санкції статті з врахуванням вимог ст.33 КУпАП та строків накладення адміністративного стягнення.

          Позивачем в судовому засіданні не представлено суду жодних доказів на підтвердження своїх тверджень, які б заперечували правомірність винесеної постанови в справі про адміністративне правопорушення АО1 №103682 від 23.02.2011 року.

Відтак, в судовому засіданні не встановлено неправомірності дій працівників ДАІ по винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 слід відмовити.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 6, 11-12, 60, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 288, 289, 293, 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Cуддя                                                                                           Р.С. Козюренко