Справа № 1-139/

2011 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року                          Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого –судді    Ванівського О.М.

         при секретарі          Яриш О.В.

         з участю прокурора     Заліска О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого експедитором в ТзОВ «Львівська пивна компанія», раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України,

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1 10.11.2010р. о 21 год. 00 хв. на стадіоні «Україна», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Липова Алея, 5, під час футбольного матчу вчинив опір солдатам внутрішньої служби ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які виконували свої службові обов'язки по охороні громадського порядку на даній території. Зокрема, ОСОБА_1 у відповідь на законну вимогу солдатів внутрішньої служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розпочав чинити їм опір та влаштував шарпанину, при цьому розмахуючи руками заподіяв солдату внутрішньої служби ОСОБА_2 легке тілесне ушкодження. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 намагався втекти та чинив значний фізичний опір при затриманні.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтримав покази дані ним на досудовому слідстві та додатково пояснив, що 10.11.2010р. о 19.00 год.він прийшов на стадіон «Україна»на футбольний матч. Він запалив один фаєр і коли він догорів, кинув собі під ноги. Після закінчення футбольного матчу, коли він піднімався по сходах, до нього підійшли солдати у формі і просили пройти з ними. Він почав кричати та чинити опір, хотів вирватись від солдатів. Щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 у вчиненні опору військовослужбовцям під час виконання покладеного на них обов’язку з охорони громадського порядку, його вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд переконаний, що підсудний ОСОБА_1 вчинив опір військовослужбовцям під час виконання покладеного на них обов’язку з охорони громадського порядку, тобто вчинив злочин передбачений ч.2 ст.342 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, працює експедитором, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику з місця роботи та ЛОГ «Федерація Регбі Львівщини».

Враховуючи особу підсудного, а також зазначені вище обставини, що пом’якшують покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 шляхом призначення йому покарання у виді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази у справі та судові витрати - відсутні

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342  КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..

Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м.Львова.

Головуючий                                         О.М.Ванівський