Справа №   2-29/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11.03.2011 року,  Троїцький районний суд Луганської області  в складі:

головуючого судді -  Бондаренко Л.І.                    

при секретарі -   Соломіній В.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про призначення матеріальної допомоги у вигляді аліментів,-                                

В С Т А Н ОВ И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачів на свою користь і на своє утримання аліменти,  пояснив,  що він має 3-х дітей: сина –ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Діти відмовляються від його морального і матеріального утримання. Син, ОСОБА_3  останнім часом його бив, забирав пенсію, виганяв з будинку, тому вважає,  що відповідачі повинні платити йому аліменти.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково і суду пояснив, що перебуваючи у сина, йому не було надано належних умов проживання. У дітей жити не бажає. Матеріальної допомоги не потребує, так як отримує пенсію. Хоче оформитись до будинку престарілих, а для цього потрібно рішення суду, тому просить прийняти будь-яке рішення.

Відповідачі у судовому засіданні пояснили,  що позов не визнають і позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з тих підстав,  що їх батько ОСОБА_2 під час спільного проживання з ними постійно пиячив,  влаштовував сварки,  бешкети,  наносив побої їхній покійній матері,   ставив сім'ю в тяжке матеріальне становище і згодом вигнав їх та  матір з дому. Вони були змушені не тільки навчатися,  але заробляти на своє проживання в період навчання,  а батько витрачав свої кошти на придбання спиртних напоїв.  Зараз позивач сам пішов з дому, а згодом відповідачі дізналися, що він мешкає в Покровській лікарні, Троїцького району, Луганської області. У нього є пенсія та додатковий прибуток від земельного паю. Відповідачі не мають матеріальної можливості надавати матеріальне утримання своєму батькові ОСОБА_2, від якого він сам і відмовляється, а лише бажає мешкати окремо від усіх. Мешкаючи у сина, у нього є окрема кімната з необхідним обладнанням, але він не бажає там жити.   

 Суд,  вислухавши сторони,   дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Як вбачається з пояснень відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони не мають матеріальної можливості надавати матеріальну допомогу своєму батькові ОСОБА_2.   ОСОБА_3 не працює. ОСОБА_4 не працює, знаходиться на утриманні чоловіка пенсіонера, крім того вона декілька раз на рік знаходиться на стаціонарному лікуванні в лікарні, що в свою чергу потребує додаткових витрат. Відповідачі не проти того, щоб позивач мешкав з кимось із них.

Згідно акту обстеження житлово - побутових умов життя позивача встановлено, що він мешкав разом з сином ОСОБА_3, невісткою ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_7 в будинку, який належить на праві власності ОСОБА_3 В будинку у позивача окрема кімната, в якій є ліжко, крісло, тумбочка, стілець, шафа для одягу, телевізор  /а.с. 20/.

Згідно матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 748 від 26.07.2010 року по заяві ОСОБА_2 стосовно неправомірних дій з боку сина ОСОБА_3, було відмовлено в порушенні кримінальної справи в зв'язку з відсутністю  ознак складу злочину, передбаченого ст. 296 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України.

Оцінуючи докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку,  що в даному випадку вимоги позивача необгрунтовані та безпідставні.  

Як установлено в судовому засіданні, позивач матеріальної допомоги не потребує, так як отримує пенсію, має прибуток від земельного паю, тому суд вважає можливим відмовити в задоволенні позову, так як згідно зі ст. 202 ч.1 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

        На підставі  ст.  202 Сімейного Кодексу України,  керуючись  ст.ст.  10, 11, 57-60, 64, 209,  212-215 ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

  В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання - відмовити.

 Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у  справі,  але  не  були  присутні  у  судовому засіданні під  час  проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.     

   Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом.   

                           Суддя                                                                                   Л.І. Бондаренко