Справа №2-311/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року                                                                  місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі:  головуючого судді Кравченко О.Ю.

    при секретарі Солод Т.О.,

    за участю позивача ОСОБА_1

    представника позивача ОСОБА_2

    представника відповідача Талалаєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського госпрозрахункового підприємства «Мисливець і рибалка»про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду  Донецької області з позовом про захист  честі, гідності  та  ділової репутації,  та  відшкодування  моральної шкоди, обґрунтувавши свої  вимоги тим, що  він працює на посаді державного мисливствознавця Слов’янського району та міста Краматорську з 1996 року по теперішній час. Його професійна діяльність регулюється Законами України «Про мисливське господарство та полювання», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним Кодексом України, відповідними наказами і інструкціями. У відповідності до цих правових актів він здійснює свої професійні обов’язки по здійсненню контролю у галузі мисливського господарства та полювання на території Слов’янського району та міста Краматорська. Відповідач по справі – Краматорське госпрозрахункове підприємство «Мисливець і рибалка»у відповідності до вищезазначеного законодавства є підконтрольною йому громадською організацією, яка здійснює користування мисливськими угіддями у місті Краматорську. Згідно зі своїми повноваженнями він має право вільно відвідувати такі підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об’єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання. Також він має право приймати заходи щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання, складати протоколи про адміністративні правопорушення.

13 листопада 2009 року відповідач направив на ім’я начальника Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства листа, в якому розповсюдив відносно нього негативну інформацію, а саме: що він зловживаючи своїм службовим становищем здійснює браконьєрство, а також покриває бригади браконьєрів, які діють в мисливських угіддях Слов’янського району та міста Краматорську; що він усякими методами незаконно перешкоджає діяльності відповідача, не підписує показники після промислової таксації, складає акти про нерентабельність відповідача, незаконно складає протоколи про адміністративні правопорушення на членів колективу.

Лист від 13.11.2009 року оформлено як протокол №5 позачергового розширеного засіданні Ради Краматорського МРГ та підписано директором Краматорського госпрозрахункового підприємства «Мисливець і рибалка»Талалаєвим В.В.  

Вся інформація вказана у цьому протоколі є негативною, не відповідає дійсності та є недостовірною. Директор Краматорського госпрозрахункового підприємства «Мисливець і рибалка»Талалаєв В.В. сфальсифікував протокол №5 позачергового розширеного засідання Ради Краматорського МРГ, якої навіть не існує, та направив цей протокол до начальника Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства. Цими діями було поширено негативну інформацію про нього. Його діловій репутації було нанесено шкоду, оскільки ця інформація визвала у керівництва сумніви в його професійній придатності, про доцільність його перебування на займаній посаді.

Просив суд  зобов’язати відповідача відкликати листа з протоколом №5 позачергового розширеного засідання Ради Краматорського МРГ від 13.11.2009 року та спростувати недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, тобто направити листа з спростуванням негативної інформації про нього на адресу начальника Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 1000 грн. та судові витрати.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати інформацію, викладену у протоколі №5 позачергового розширеного засідання Ради Краматорського МРГ від 13.11.2009 року недостовірною, зобов’язати відповідача відкликати листа з протоколом №5 позачергового розширеного засідання Ради Краматорського МРГ від 13.11.2009 року та спростувати недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, тобто направити листа з спростуванням негативної інформації про нього на адресу начальника Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 1000 грн. та судові витрати.

В судовому  засіданні  позивач  заявлені вимог  підтримав  в повному  обсязі ,суду пояснив, що він сумлінно відповідно до закону виконував свої посадові обов’язки по відношенню до відповідача, ніколи не займався браконьєрством, інформація, яка викладена у протоколі від 13.11.2009 року є недостовірною.

Представник позивача –ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та навів пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача –Талалаєв В.В. просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог, посилався на те, що 13.11.2009 року було проведено розширені збори членів МРГ, з питання упередженого ставлення державного мисливствознавця ОСОБА_1, оскільки на думку членів організації ОСОБА_1 упереджено ставиться до членів організації, не підписує акти, показники промислової таксації. За наслідками зборів було вирішено виразити вотум недовіри ОСОБА_1 Протокол загальних зборів було направлено начальнику управління лісового та мисливського господарства  для прийняття відповідного рішення. На даний час письмової відповіді по даному факту немає.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він є членом організації з 1997 року. На зборах 13.11.2009 року він був присутній, але прийшов вже у кінці зборів. Він не чув, що на зборах обговорювалось питання по ОСОБА_1 Протокол зборів не читав, підпис на протоколі поставив, щоб підтвердити свою присутність на зборах. Про те, що ОСОБА_1 скоював правопорушення, є браконьєром, йому невідомо. Особисто на нього ОСОБА_1 адміністративні протоколи не складав.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він був присутній на зборах 13.11.2009 року з питання отримання карток під звіт. Протокол зборів він не підписував. Свідком того, що ОСОБА_1 покривав правопорушників він не був, про такі факти йому невідомо.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є членом Слов’янського МРГ, діяльність якого також контролює ОСОБА_1. Про те, що ОСОБА_1 займається браконьєрством він ніколи не чув, такі факти йому невідомі.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працює в Слов’янському лісовому господарстві. С ОСОБА_1 вони разом працюють в Слов’янському лісгоспі. Він займається охороною тваринного світу, сумлінно виконує свої обов’язки. За його активною участю було створено мисливське господарство, він займався розведенням тварин та їх охороною. Тому обвинувачення в браконьєрстві та покривання браконьєрів є безпідставними. За час його трудової діяльності ОСОБА_1 отримував тільки подяки, до дисциплінарної відповідальності він ніколи не притягувався.

Свідок  ОСОБА_8 суду пояснив, що він є членом МРГ з 1970 року. 13.11.2009 року він був присутній на зборах, прочитав та підписав протокол.  На зборах обговорювалось упереджене відношення державного мисливствознавця ОСОБА_1 до членів товариства. До 13.11.2009 року, тобто до загальних зборів він ОСОБА_1 особисто не знав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює єгерем Краматорського МРГ. 13.11.2009 року він був присутній на загальних зборах, на яких обговорювалось питання щодо недовіри державному мисливствознавцю ОСОБА_1 На зборах виступав ОСОБА_8, директор товариства, інших він не пам’ятає. Протокол він підписав, оскільки був згоден з рішенням загальних зборів про недовіру державному мисливствознавцю ОСОБА_1 та направити листа до Донецька.  Підписав протокол тому, що вони неодноразово їздили на таксацію до Слов’янську, але ОСОБА_1 таксацію ним не підписав.  Про те, що ОСОБА_1 займається браконьєрством та покриває браконьєрів він чув він інших членів товариства, але сам цього не бачив.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є головою мисливського колективу. Він був присутній на зборах 13.11.2009 року. На порядку денному було питання про упереджене ставлення мисливствознавця ОСОБА_1, він виступав на зборах та підписав протокол. На зборах було вирішено виразити вотум недовіри ОСОБА_1 та направити протокол у Донецьк для прийняття відповідного рішення.  Були випадки, що ОСОБА_1  не підписував таксації, акти, довідки та інші документи.

Суд, розглянувши справу у межах заявлених вимог, вислухавши сторін, свідків, приходить до  висновку, що заявлені  вимоги задоволенню  не підлягають.   

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки та слова, на вільне виявлення своїх поглядів та переконань, ст. 10 Європейської Конвенції проголошено право людини на свободу викладення своєї думки, право на отримання та розповсюдження інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію»під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені  відомості  про  події  та  явища,  що  відбуваються   у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

У  відповідності до ст.  23 Закону  України «Про  інформацію»інформація про  особу  -  це  сукупність  документованих  або публічно оголошених відомостей про особу.    Основними  даними  про  особу  (персональними   даними)   є:  національність,  освіта,  сімейний  стан,    релігійність,    стан  здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.   

Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими правами, які охороняються законом  (ст. 201 ЦК України).   

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.  15 Постанови  Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.   

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається  інформація,   яка   не   відповідає  дійсності  або  викладена неправдиво,  тобто містить відомості про  події та явища,  яких не існувало взагалі або  які  існували,  але  відомості   про   них   не  відповідають  дійсності  (неповні  або  перекручені).     Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК    негативна інформація,  поширена  про особу,  вважається недостовірною,  якщо особа,  яка  її  поширила,  не  доведе  протилежного   (презумпція  добропорядності).  Негативною  слід  вважати  інформацію,  в  якій  стверджується  про  порушення  особою,   зокрема,   норм   чинного  законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення  принципів  моралі,  загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична  поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) і  яка,  на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності.   

Згідно до роз’яснень, що містяться в п.16 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.  Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача Талалаєв В.В., протокол розширеного засідання Ради Краматорського МРГ від 13.11.2009 року, яким було постановлено виразити вотум недовіри Державному мисливствознавцю по Слов’янському району та м.Краматорську ОСОБА_1, було направлено до Управління лісового та мисливського господарства Донецької області для перевірки та прийняття відповідного рішення.

          У протоколі зафіксовано хід зборів та виступи присутніх на засіданні членів Краматорської міської організації МРГ. Вислови стосовно позивача, допущені у виступах членів Краматорського МРГ на загальних зборах, про що свідчить протокол, не можна розцінити як такі, що порушують особисті немайнові права позивача, оскільки вони не є інформацією в розумінні Закону України «Про інформацію», тобто не містять фактичних даних про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а є лише думкою окремих членів товариства.   

Оскільки протокол від 13.11.2009 року було направлено начальнику управління лісового та мисливського господарства Донецької області для перевірки та надання відповіді, суд вважає, що ці дії були пов’язані з виконанням службових обов’язків позивача, і не мали характеру поширення інформації в тому вигляді, як це передбачено законом, оскільки в даному випадку мала місце реалізація особою конституційного права на звернення, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 277,299,1166,1167 ЦК України, Постановою пленуму  Верховного  Суду  України «Про судову  практику у справах  про   захист  честі  та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»№ 1 від  27.02.2009 року  

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Краматорського госпрозрахункового підприємства «Мисливець і рибалка»про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Рішення ухвалене та надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: