УКРАЇНА
Справа №2а-354
2007 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Золотарьова І.Л.
при секретарі Жиляковій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання незаконними дій упраління Пенсійного фонду України в м.Первомайську з відмови в проведенні виплати , передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона належить до соціальної групи «Дітей війни», так як народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і на 02.09.1945 року їй було меньше 18-ти років, тобто згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни відносяться особи, яким на час закінчення Другої Світової війни ( 2 вересня 1945 року) не виповнилось 18 років. Належність до вказаної соціальної групи також підтверджується наявністю у неї довідки № 7134 , виданої 04.10.2005 року Управлінням праці та соціального захисту населення в м.Первомайську.
Згідно цього Закону дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком. Однак на теперішній час вона не отримує жодної копійки.
15.10.2007 року вона звернулася з письмовою заявою до управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську з проханням виплачувати вказану доплату, але отримала відмову від 19.10.2007 року. В своєму листі за № 10155/02-25 від 19.10.2007 р. управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську відмовило їй , мотивуючи це відсутністю законодавчого акту який би встановлював мінімальний розмір пенсії за віком для розрахунку виплат. Але вона з цим не згодна в зв»язку з тим,що грубо порушуються її права і свободи.
09.07.2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 ( справа № 1-29/2007) були визнані такими, що не відповідають Конституції України окремі положення, що не відповідають Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п.12 ст.71 та ст.111 цього Закону.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України виходив з того, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону «Про державний бюджет України» включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами правове регулювання суспільних відносин.
Виходячи з цього відповідач , починаючи з 09.07.2007 року зобов»язаний був здійснити їй перерахунок доплат, та виплачувати їй щомісячно доплату до пенсії у відповідності до Закону. Однак Пенсійний фонд цього не зробив.
Згідно ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.62 ч.1 абзацу 5 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає :
з 01.01.2007 року - 380 гривень;
з 01.04.2007 року - 406 гривень.
Згідно ст.62 ч.3 цього ж Закону для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Всього за період з 01.01.2006 року по 01.10.2007 року відповідач повинен був виплатити їй у вигляді підвищення до пенсії 2370,70 грн.
Але відповідач в порушення ч.5 ст.124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України, ігнорують зазначене рішення Конституційного Суду України.
Просить суд поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду за період з 01.01.2006 р. по 15.10.2006 р.,визнати дії управління Пенсійного фонду м.Певромайська Луганської області з відмови у виплаті йому 30 % мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» незаконними та такими , що порушують Конституційни права та свободи позивача. А також зобов»язати Пенсійний фонд України в м.Певромайську виплатити їй суми передбачені ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з часу 01.01.2006 року по 01.10.2007 року у сумі 2370,70 грн., та зобов»язати щомісячно виплачувати щомісячно виплачувати їй доплату до пенсії передбачені ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % розміру мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання сторони не з»явились, вони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, при цьому позивач підтрумував свої вимоги, а представник відповідача позов не визнала, надала письмове пояснення.. Згідно наданих пояснень позов не визнала,посилаючись на те, що 19.10.2007 року ОСОБА_1 звернулася до управління ПФУ в м.Первомайську з заявою з вимогами про встановлення їй доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни. Управлінням ПФУ в м.Первомайську позивачу було дано роз»яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІV від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст.28 Закону. Так , ч.1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених за цим Законом.
Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а ч.1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому закону.
Фінансове забезпеченя державних соціальних гарантій , пердбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України ( ст.7 Закону).
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії , відповідно до ст.6 Закону 2195 - ІV, виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Питання про визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», має бути вирішено у законодавчому порядку. Підвищення пенсій зазначеним особам буде проведено після прийняття відповідного законодавчого акту.
Суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутність сторін.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В суді встановлено, що ОСОБА_1, відноситься до соціальної групи «дітей війни» відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що також підтверджується навністю у неї довідки № 7134, виданої 04.10.2005 року Управлінням праці та соціального захисту населення в м.Первомайську.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком. Вказана норма діє з 01.01.2006 року.
На звернення позивачки до управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську про виплату їй вказаної доплати відповідач в своєму листі від 19.10.2007 року відмовив їй, посилаючись на відсутність законодавчого акту , який би встанавлював мінімальний розмір пенсії за віком для розрахунку доплат.
Виходячи з цього відповідач , починаючи з 09.07.2007 року зобов»язаний був здійснити позивачу перерахунок доплат, та виплачувати їй щомісячно доплату до пенсії у відповідності до Закону. Однак відповідач цього не зробив.
Згідно ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.62 ч.1 абзацу 5 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає :
з 01.01.2007 року - 380 гривень;
з 01.04.2007 року - 406 гривень.
Згідно ст.62 ч.3 цього ж Закону для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Але відповідач в порушення ч.5 ст.124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України, ігнорують зазначене рішення Конституційного Суду України.
Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчиненя окремої процесуальної дії розгляду і вирішення справи.
КАС України набув чинності з 01.09.2005 року. позивачка звернулася з теперішнім позовом до суду 29.10.2007 року, тобто більш ніж через два роки після набрання чинності процесуальним кодексом.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом своїх прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.
Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.
Закони, та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнанності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом починаючи з 01.01.2006 року.
Оскільки позивачка звернулася до суду 29.10.2007 року, то її позовні вимоги могли б бути задоволені, починаючи з 29.10.2006 року. Але ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Зупинення дії Закону не дає можливості суду права на його застосування за 2006 рік.
Ст.71 п. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. А вже рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України окремі положення, що не відповідають Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п.12 ст.71 та ст.111 цього Закону.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України виходив з того, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону «Про державний бюджет України» включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами правове регулювання суспільних відносин.
Отже, суд вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 09.07.2007 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 55, 124 Конституцією України , Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» , Законом України «Про соціальний захист дітей війни» , Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 ( справа № 1-29/2007) від 09.07.2007 року, ст.8, 9, 159-163 КАС України суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду м.Певромайська Луганської області з відмови у виплаті їй 30 % мінімальної пенсії за віком незаконними.
Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську щомісячно проводити виплати ОСОБА_1 у вигляді 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 року щомісячно.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постановаможе бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення в апеляційний адміністративний суд Донецької області.
Суддя