Справа № 1п-9/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2007 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: Бутельської Г.В.
при секретарі: Нетесі С.М.
за участю прокурора: Щербатої О.В.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за поданням відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Якутськ, Російської Федерації, гр. України, українця, з середньою технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього дитину, працюючого приватним підприємцем, не маючого судимості, мешкаючого: АДРЕСА_1, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.
В С Т А Н О В И В:
Органами досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за наступних обставин.
15 квітня 2007 року біля 19.00 год., ОСОБА_2, керуючи згідно запису в технічному паспорті автомобілем “Мітцубіші Лансер”, д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, рухаючись зі сторони вул. Урицького по вул. Кримській в м. Кіровограді в напрямку вул. Олександрійської, порушив вимоги п.2.3 (б) ПДД, згідно яких, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, слідкувати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортних засобів та не відволікатися від керування цим засобом в дорозі, п.2.5 вказаних правил, згідно яких, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, п.12.1 вказаних правил, згідно яких, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, п. 12.3 вказаних правил, згідно яких, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, п.12.4 вказаних правил, згідно яких, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Рухаючись по вищевказаній вулиці, ОСОБА_2, під час руху був неуважним, не правильно відреагував на зміни дорожньої обстановки та не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_3, який знаходився біля автомийки зліва по напрямку руху автомобіля.
В результаті наїзду ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді: ЗЧМТ, забій головного мозку, перелому вилечної скулової кістки, правостороннього гемосинусита, рани правої щокової області з переходом на нижню губу, ран верхнього і нижнього віка правого ока, скальпированої рани волосяної частини, ссадин обличчя, розриву правого аркомиально-ключичного сочленіння, вивиху акромиального кінця ключиці, які згідно висновку експерта від 12.06.2007р. № 173 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.
Діяння ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов на відшкодування моральної шкоди у розмірі 22000 грн., матеріальної шкоди у розмірі 917 грн. та відшкодуванню витрат по наданню правової допомоги у сумі 1500 грн.
Кримінальна справа надійшла до суду з поданням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про амністію" і закриття кримінальної справи, оскільки на час скоєння злочину ОСОБА_2 мав неповнолітню дитину.
Розглянувши подання, заслухавши думку прокурора, адвоката, який заперечив проти застосування до підсудного акту амністії, потерпілого, враховуючи те, що ОСОБА_2 не заперечив проти закриття справи відносно нього за актом амністії, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, за таких підстав.
Статтею 1 п. ”б” Закону України “Про амністію” закріплено, що звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та від інших покарань не пов'язаних з позбавленням волі, особи, непозбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Згідно зі ст.12 Закону України “Про амністію” дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Відповідно до ст.6 вказаного Закону звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію ст.1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судами.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 вчинив злочин у квітні 2007 року, на день вчинення злочину мав неповнолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 18.06.1993р. (а.с.84) За таких обставин суд вважає, що на ОСОБА_2 розповсюджується дія Закону України “Про амністію”, який набрав чинності 09.06.2007 року.
Керуючись ст.ст.1, 6, 12 Закону України "Про амністію", ст.6 п.4 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п.”б” Закону України “Про амністію” від 09.06.2007 року.
Цивільний позов залишити без розгляду, що не позбавляє права потерпілого звернутися за захистом інтересів у порядку цивільного судочинства.
Судові витрати у розмірі 94,15 грн. віднести за рахунок держави.
Провадження по справі за звинуваченням ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України закрити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи діб з моменту її проголошення, через даний суд.
Суддя Ленінського райсуду
м. Кіровограда Бутельська Г.В.
Прокурор м. Кіровограда в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України "Про амністію" і закриття кримінальної справи.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив покази дані на досудовому слідстві, не заперечив проти фактичних обставин справи і показав, що дійсно 28.04.2007р. близько 22.00 год. він рухався на автомобілі марки ВАЗ по вул. Кропивницького в м. Кіровограді зі сторони вул. В.Пермської в напрямку вул. Шевченка, де допустив зіткнення з автомобілем марки Рено. Обставин ДТП не пам'ятає, оскільки отримав теж тілесні ушкодження. При цьому підтвердив факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 та цивільному позивачу ОСОБА_7. У вчиненому розкається.
Цивільний позивач ОСОБА_7 від цивільного позову відмовився, мотивуючи це тим, що шкода йому відшкодована, претензій морального та матеріального характеру до підсудного не має. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 заявив, що претензій до підсудного не має.
Вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч.3 ст.299 КПК України, оскільки покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Суд кваліфікує діяння підсудного ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, як вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Прокурором м. Кіровограда заявлений цивільний позов в інтересах Кіровоградської обласної лікарні на стягнення вартості лікування у розмірі 11625 грн. 83 коп. та в інтересах Кіровоградської міської лікарні швидкої допомоги на стягнення вартості лікування у розмірі 1078 грн. 80 коп.
В судовому засіданні потерпілі зазначили, що всі по лікуванню, у тому числі по оплаті постільної білизни, вартість операцій і всіх інших витрат проводились підсудним або ними особисто. За таких підстав суд вважає, що позов прокурора не обґрунтованим та не мотивованим, тому підлягає залишенню без розгляду
Вирішуючи питання щодо міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Підсудний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, як особа характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставинами, пом'якшуючими покарання підсудного суд визнає щире каяття, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, судом не визнано.
За таких обставин, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_5 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу на апеляційний період залишити підписку про невиїзд.
Цивільний позов прокурора м. Кіровограда залишити без розгляду.
Судові витрати за проведення експертизи в сумі 344,55грн. віднести за рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб, через даний суд, з моменту його проголошення.
Суддя Ленінського райсуду
м. Кіровограда Бутельська Г.В.