Справа № 1-53/11

                                ВИРОК

                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                                                             Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого –судді Гумбатова В.А.,

                                             при секретарі – Щербаковій К.А.,

                                             з участю прокурора –Ігнатьєва О.М.                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Жубровичі Олевського району Житомирської області, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

в здійсненні злочину, передбаченого ст.291 КК України,

в с т а н о в и в:

     15 листопада 2009 року, близько 05 години 42 хвилини, на 42 км автодороги Київ-Ковель, поблизу с.Микуличі Бородянського району Київської області, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, рухалась по правому узбіччю в напрямку м.Ковель та, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, порушивши Правила дорожнього руху України, а саме: п.4.3 –«за межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів»; п.4.4 –«у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе для своєчасного виявлення іншими учасниками дорожнього руху; п.4.7 –«пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і наземних, а у разі їх відсутності –на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч»; п.4.8 –«якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевнився у відсутності небезпеки»; п.4.14 а) –«пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху», раптово вийшла на проїзну частину автодороги, а саме на крайню праву смугу руху в напрямку м.Ковель, по якій в той час рухався автомобіль «Чері Амулет»державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який вживши заходи щодо уникнення наїзду на неї, застосував різкий відворіт керма, що призвело до перекидання автомобіля, внаслідок чого пасажир автомобіля –малолітній ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломами склепіння черепа/права тьмяно скронева і потилична ділянка/, забою головного мозку, субдуральною і субапоневротичною гематомами, субарахноїдальним крововиливом.

     Допитана в судовому засіданні підсудна винною себе визнала повністю, щиро розкаялась у скоєному і підтвердила викладене.

      В зв"язку з повним визнанням підсудною своєї вини інші докази по справі не досліджуються, відповідно до ст.299 КПК України.

      За результатами судового слідства суд вважає, що винуватість підсудної в здійсненні інкримінованого їй діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

      Злочинні дії підсудної суд кваліфікує за ст.291 КК України як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило тяжкі наслідки.

     При визначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного діяння, а також дані про особу підсудної, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно.

      Обставиною, що пом"якшує покарання підсудній, суд визнає щире каяття.

   Обставиною, що обтяжує покарання підсудній, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

     Враховуючи викладене суд вважає, що підсудній повинно бути призначене покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.291 КК України.

   Призначаючи покарання, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винної, приходить до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання.

     Речовий доказ по справі: автомобіль «Чері Амулет»державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_2 необхідно залишити власнику ОСОБА_2.

      Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд

                                                     з а с у д и в :

   ОСОБА_1 визнати винною в здійсненні злочину, передбаченого ст.291 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

     На підставі ст.75, 76 КК України звільнити засуджену від призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку –2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

    Міру запобіжного заходу засудженій, до набрання вироком чинності, залишити попередню –підписку про невиїзд.

      Речовий доказ по справі: автомобіль «Чері Амулет»державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_2 - залишити власнику ОСОБА_2.

    На вирок суду може бути подано апеляцію в апеляційний суд Київської області через Бородянський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Головуючий –суддя                                                                                      В. Гумбатов