Справа №22-ц-143/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна

Категорія - 53 Суддя-доповідач - Хвостик

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Рибалки В. Г.,

суддів -  Криворотенка  В. І.,  Хвостика  С. Г.,

при секретарі - Чуприни В.І.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 грудня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (далі- ВАТ «Сумихімпром» або Товариство) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2010 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2010 року в частині дати поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, її було поновлено на роботі з 01 травня 2010 року на посаді адміністратора (чергового) у «Готельному комплексі «Хімік» ВАТ «Сумихімпром». Відповідно до розпорядження  заступника голови правління ВАТ «Сумихімпром» від 16 вересня 2010 року вона була поновлена на роботі і їй була виплачена заробітна плата за вимушений прогул за період з 01 травня по 14 липня 2010 року, хоча фактично вона приступила до роботи з 23 вересня 2010 року.

Вважає, що відповідач безпідставно затримував виконання рішення судів в  частині поновлення її на роботі, тому на підставі ст. ст. 235,236 КЗпП України просила суд стягнути з ВАТ «Сумихімпром» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 липня 2010 року по 22 вересня 2010 року в розмірі 4197 грн. 36 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено і стягнуто з  ВАТ «Сумихімпром»  на її користь 4197 грн. 36 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане рішення відповідач оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, Товариство, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки в рішеннях судів не йшлося про негайне їх виконання в частині поновлення позивачки  на роботі, а сама вона зволікала з ініціюванням виконання цього  питання, тому приступила до роботи після відповідного розпорядження керівництва товариства, тобто фактично рішення судів було виконано добровільно.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ВАТ «Сумихімпром» Друченко Т.В. про задоволення апеляційної скарги, та позивачки ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_3 про залишення рішення без змін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2010 року ОСОБА_1 була поновлена на роботі у «Готельному комплексі „Хімік" ВАТ „Сумихімпром" на посаді адміністратора (чергового) з 31 травня 2010 року, скасовані як незаконні ряд розпоряджень, а також стягнуто з ВАТ „Сумихімпром" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2670 грн. 32 коп., 80 грн. компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати та моральну шкоду в сумі 300 грн. та судові витрати.

Однак, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2010 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2010 року змінено.

Постановлено вважати ОСОБА_1 поновленою на роботі з 01 травня 2010 року, а не з 31 травня 2010 року, а також стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2573 грн.93 коп., а не 2670 грн. з послідуючим утриманням всіх необхідних відрахувань і вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

17 вересня 2010 року відповідною виконавчою службою відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-4318/10, виданого судом 08 вересня 2010 року на підставі судових рішень щодо поновлення позивачки на роботі і стягнення середнього заробітку за вимушений прогул.

У той же час, днем раніше, своїм розпорядженням від 16 вересня 2010 року відповідач скасував розпорядження №137 від 25 березня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновив її на роботі на посаді адміністратора у  Філії Готельного комплексу «Хімік» ВАТ «Сумихімпром», вказавши про ведення табелю обліку її робочого часу з 20 серпня 2010 року. Проте фактично позивачка приступила до роботи з 23 вересня 2010 року.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду щодо поновлення її на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачку не було поновлено на роботі негайно з 15 липня 2010 року після того, як було постановлено рішення суду з цього приводу.

Колегія суддів з такими висновками місцевого суду погоджується, вважає їх правильними,  оскільки вони ґрунтуються на вимогах матеріального закону та досліджених матеріалах справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі  незаконно  звільненого  або переведеного  на  іншу роботу працівника,  прийняте органом,  який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З матеріалів справи убачається, що на підставі судового рішення Зарічного районного суду м. Сум від 14 липня 2010 року, яке в частині поновлення на роботі набрало законної сили відповідно до рішення Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2010 року, позивачку поновлено на роботі на посаді адміністратора (чергового) у філії готельного комплексу „Хімік" ВАТ „Сумихімпром" з 01 травня 2010 року.

У резолютивних частинах вищевказаних рішень судових інстанцій не містилось приписів щодо їх звернення до негайного виконання в частині поновлення на роботі ОСОБА_1, хоча відповідно до вимог ч. 5 ст. 235 КЗпП України відповідач повинен був діяти у такий спосіб, щоб поновити позивачку з 15 липня 2010 року, будучи повідомленим про результати прийнятого судового рішення щодо цього.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять посилань на такі порушення, в тому числі і щодо часу видачі виконавчого листа та розпорядження відповідача що б могли бути підставою для зміни чи скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 307 ч.1 п.1; ст. 308; ст. 314 ч.1 п. 1; ст. 315  ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -