Справа №1-289/2011 року

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                    14 березня 2011 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                                                                      Калькової О.А.,

за участю секретаря                                                  Сидорук Л.В.,

прокурора                                                            Даніліна С.В.,

захисників                                                            ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого                                                            ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканцяАДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

1.          16.09.2004 року Луцьким міськрайонним судом за ст.ст. 189 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі; звільнений 11.07.2008 року по відбуттю строку покарання;

-          за ст. 186 ч.2 КК України,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого в АТП №1 - водієм, раніше не судимого,

-          за ст.186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

          Підсудний ОСОБА_4, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 03 грудня 2010 року близько 05 год. 30 хв., перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, умисно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров»я потерпілого, що виразилось в нанесенні ОСОБА_5 удару рукою в область передпліччя потерпілого та нанесенні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по декілька ударів ногами по тулубу потерпілого, відкрито викрали мобільний телефон «Samsung 1900»вартістю 1500 гривень, з сім карткою оператора мобільного зв’язку «МТС»вартістю 10 гривень на рахунку якої були гроші в сумі 35 гривень, та гроші в сумі 15 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1560 гривень.           

          Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен зокрема, свою вину у пред’явленому їм обвинуваченні визнали повністю та показали, що дійсно вони у вказаний час, місце та спосіб вчинили грабіж. Підсудні вартість завданої матеріальної шкоди та перебування їх обох в стані алкогольного сп'яніння не заперечують. Збитки потерпілому відшкодовані.  У вчиненому щиро розкаялися та просили суворо їх не карати.

          Крім повного визнання своєї вини самими підсудними, їх винність в інкримінованому злочині також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються підсудними та учасниками судового розгляду, а саме:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні, який підтвердив факт його пограбування підсудними, що мав місце 03.12.2010 року на вул. Мамсурова, 10 в м. Луцьку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, повторно, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України.

ОСОБА_5 своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, всі обставини справи та дані про особу винних.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, добровільне відшкодування шкоди завданої злочином.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Підсудний ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, знову вчинив умисний корисливий злочин, однак враховуючи, що вину визнав та розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, хворіє, шкода повністю відшкодована, потерпілий не настоює на суворому покаранні, а тому суд призначає мінімальне покарання, передбачене ст.186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності, свою вину визнав та розкаявся у вчиненому, працює, позитивно характеризується як по місцю проживання так і роботи, шкода повністю відшкодована, потерпілий не настоює на суворому покаранні, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і призначає мінімальне покарання, передбачене санкцією статті 186 ч.2 КК України з іспитовим строком.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4

Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч. 2 КК України та призначити покарання:

ОСОБА_4 за ст.186 ч.2 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_5 за ст.186 ч.2 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання, термін перебування його під вартою з 13 по 16 грудня 2010 року.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинять нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і навчання;

- періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередню –утримання під вартою.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишити попередню –підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 13.12.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судові витрати в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 16 (шістнадцять) коп. за проведення психіатричної експертизи.

Речовий доказ: мобільний телефон «Samsung 1900»–залишити за належністю потерпілому ОСОБА_3.

          Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧА: