Справа № 2-2/11  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 року                                                     Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого –судді Чхайло О.  В.,

              при секретарі –при секретарі Сивоконь А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.09.2006 року близько 21:00 год. в м. Лебедин на вул. Гастелло сталася дорожньо-транспортна пригода з участю водія автомобіля Опель під керуванням ОСОБА_2 та велосипедиста ОСОБА_3 Внаслідок ДТП ОСОБА_3  отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер в Лебединській ЦРЛ. В ході досудового слідства було встановлено, що в діях водія ОСОБА_2 відсутні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому кримінальну справу щодо нього було закрито. Разом з цим позивачка зазначає, що відповідач керував джерелом підвищеної небезпеки, а тому вона вважає, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати їй матеріальну та моральну шкоду. Тому вона просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 5594 грн., витрачених нею на поховання чоловіка, моральну шкоду в сумі 25000 грн. та судові витрати: зі сплати коштів на правову допомогу в сумі 2500 грн., зі сплати судового збору в сумі 305,94 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. В частині судових витрат представник позивачки повідомила, що при визначенні суми коштів на правову допомогу вона виходила з того, що ОСОБА_1 надавалися послуги у виді усних консультацій, письмових запитів, підготовки документів для звернення до суду з позовом, ведення справи в суді, а також надавалися послуги у кримінальній справі.  Щодо розміру матеріальної шкоди, то дана сума заявлена з урахуванням фактично витрачених коштів на поховання ОСОБА_3 і вони підтверджуються відповідними доказами, які додаються до матеріалів справи. Моральна шкода в сумі 25000 грн. заявлена виходячи з глибини душевних страждань та переживань позивачки, пов’язаних зі смертю чоловіка.     

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили в повному обсязі, вказавши, що 17.09.2006 року велосипедист ОСОБА_3 допустив грубі порушення правил дорожнього руху, які знаходяться у прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася того вечора, а порушення правил дорожнього руху, які мали місце в діях відповідача, не пов’язані з настанням даної ДТП, що стверджується матеріалами кримінальної справи, яка постановою слідчого СУ УМВС України в Сумській області ст. лейтенанта міліції Колодяжного В.А. від 03.12.2010 року щодо нього закрита. Тому просили у позові відмовити.  

Свідок ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні, показав, що 17.09.2006 року мав місце виїзд швидкої допомоги за розпорядженням диспетчера на вул. Гастелло м. Лебедин. Він виїздив разом з фельдшером ОСОБА_6 Їдучи з центру міста на вул. Гастелло та не доїжджаючи до лівого повороту на нижній склад Лебединського держлісгоспу, він побачив легковий автомобіль, який стояв по ліву сторону дороги, передом до нижнього складу. Водій і його пасажир були коло автомобіля, а потерпілий лежав поряд з передньою частиною автомобіля, неподалік бампера.   

Свідок ОСОБА_7, допитаний в судовому засіданні, показав, що того вечора він їхав на мопеді по вул. Гастелло в напрямку центру м. Лебедин. З правого боку стояв легковий автомобіль з побитим переднім склом, біля автомобіля було двоє громадян один з яких говорив по телефону, а далі на узбіччі лежав чоловік на спині, головою вбік містечка, права рука його була відкинута назад.    

Свідок ОСОБА_8, допитаний в судовому засіданні, показав, що він 17.09.2006 виїжджав у складі слідчо-оперативної групи Лебединського МВ на вул. Гастелло м. Лебедин, де сталася ДТП, але по приїзду на місце пригоди крім водія ОСОБА_2 уже нікого не було. Плями бурого кольору були виявлені біля автомобіля, приблизно на відстані 7 м.

Свідок ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні, показав, що того вечора він був присутній на місці ДТП. На той час на місці пригоди був лише ОСОБА_2, автомобіль стояв на узбіччі по напрямку руху до колишнього військового містечка, а позаду нього були плями бурого кольору.   

Вислухавши позивачку, відповідача, їх представників, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги пов’язані з правовідносинами щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, а позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню частково, так як в судовому засіданні було встановлено наступне.

17.09.2006 року о 20:45 год. в м. Лебедин на вул. Гастелло сталося зіткнення автомобіля Опель Вектра під керуванням водія ОСОБА_2 та велосипедиста ОСОБА_3 Внаслідок ДТП ОСОБА_3  отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер в Лебединській ЦРЛ.

18.09.2006 року СВ Лебединського МРВ УМВС України в Сумській області по факту дорожньо-транспортної пригоди порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що допущені велосипедистом ОСОБА_3 порушення п.п. 10.1, 11.14 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з ДТП та наслідками, які настали, а тому постановою слідчого СУ УМВС України в Сумській області ст. лейтенанта міліції Колодяжного В.А. від 03.12.2010 року (а.с. 52-54) кримінальну справу закрито за відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином в судовому засіданні не встановлено те, що дії ОСОБА_2 були причиною дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої загинув ОСОБА_3, але відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тому обов’язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, законодавцем покладено саме на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

В частині відшкодування матеріальної шкоди суд вважає необхідним стягнути з відповідача кошти, витрачені позивачкою на поховання згідно накладної № 29 від 18.09.2006 року в сумі 1400, грн. (а.с. 13) та товарного чеку № 000149 від 15.11.2006 року в сумі 2270 грн. (а.с. 14), оскільки  дані витрати здійсненні згідно до вимог закону, а щодо коштів, затрачених на організацію поминального обіду (а.с. 15, 16), суд вважає необхідним відмовити, так як дані витрати в силу ст. 1201 ЦК України не відносяться до витрат на поховання під яким мається на увазі затрати на забезпечення комплексу заходів та обов’язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині).

В судовому засіданні встановлено, що позивачці була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв’язку зі смертю свого чоловіка, що привело до істотних змін звичного устрою її життя. При цьому, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань позивачки, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявленої ОСОБА_1, зменшити, визначивши її в сумі 12500 грн. з урахуванням ступеня вини самого ОСОБА_3, тобто грубої необережності (перебування в стані алкогольного сп’яніння, нехтування правилами безпеки руху), що мало місце в його діях (а.с. 52-54).  

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу, суд приймає до уваги те, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 560 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»граничний розмір компенсації у цивільних справах витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи

В період з 01.01 по 31.03.2011 року, тобто на час розгляду справи, розмір мінімальної заробітної плати становив 941 грн., звідси 40 % мінімальної заробітної плати становить 376,40 грн. Суд вважає, що для надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_10 витрачено близько 7 годин робочого часу з розрахунку: написання позовної заяви та надання усних консультації –2,5 години; участь у судових засіданнях, що мало місце 30.03.2011 року –3 години; підготовка трьох письмових запитів –1,5 години. Таким чином розмір витрат на правову допомогу в розмірі 2500 грн., сплачені позивачкою адвокату ОСОБА_10 відповідно квитанції (а.с. 19), не перевищують граничний розмір компенсації за дані витрати, передбачений законом.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому на користь позивачки підлягає стягненню сума коштів на відшкодування правової допомоги в розмірі 1250 грн.

Крім цього, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством, а тому ця частина витрат відшкодуванню не підлягає. Дані кошти можуть бути повернуті позивачці в порядку ст. 83 ЦПК України.  

Таким чином позовна заява підлягає задоволенню частково.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. 10, 15, 30, 60, 88, 130, 209, 213, 214, 215 ЦПК України,  ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1200, 1201 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: моральну шкоду в сумі 12500 грн. та витрати на поховання в сумі 3670 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: зі сплати кошті на правову допомогу в сумі 1250 грн., зі сплати судового збору в сумі 152,97 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн., а всього 1410,47 грн.

В інші частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до  апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня  проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                                    Чхайло О.  В.