Справа № 33-ц- 627/07 Головуючий у першій інстанції - Підлісна І.М.
Категорія - 1 Доповідач - Русинчук М.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:
Стрільчука В.А., Расевича С.І., Русинчука М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування дисциплінарного стягнення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 травня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд до ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування дисциплінарного стягнення, посилаючись на те, що за допущення нещасного випадку зі смертельним наслідком, недоліків в організації роботи з охорони праці, безпеки дорожнього руху наказом № 288 від 14.10.2005р. його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки він не порушував трудової дисципліни.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2006 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11 травня 2006 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що згідно Статуту ДП «Тернопільський облавтодор» є засновником підприємства ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Підприємство може створювати на території України, а також за її межами філії, представництва.
ОСОБА_1 з 15.09.2004р. працює заступником директора ДП «Тернопільський облавтодор». 05.09.2005р. із шляховим робітником філії «Заліщицький райавтодор» стався нещасний випадок із смертельним наслідком.
Наказом відповідача № 288 від 14.10.2005 року позивачу було оголошено догану за допущення вказаного нещасного випадку, недоліки в організації роботи з охорони праці, безпеки дорожнього руху. На підставі ч.2 ст.151 КЗпП України з нього 24.01.2004 року дана догана була знята.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно з посадовою інструкцією ОСОБА_1 як заступник директора ДП несе відповідальність за якість і своєчасність вирішення організаційних питань з охорони праці та техніки безпеки як на дочірньому підприємстві, так і в підрозділах (філіях). З письмових матеріалів справи вбачається, що причинами нещасного випадку були як порушення трудової дисципліни самим потерпілим, так і порушення правил з охорони праці, оскільки позивач неналежно організував роботу з питань охорони праці та техніки безпеки.
За таких обставин відповідач підставно застосував дисциплінарне стягнення, передбачене ст. 147 КЗпП.
Судом апеляційної інстанції дане рішення обґрунтовано залишено без змін.
Доводи ОСОБА_1 щодо взяття у нього письмового пояснення не до, а після застосування дисциплінарного стягнення, яке є згідно ст. 149 КЗпП України обов'язковим для прийняття рішення про накладення відповідного стягнення, не беруться до уваги, оскільки дане порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення саме по собі не може бути підставою для його скасування за умови доведеності факту вчинення дисциплінарного проступку і додержання роботодавцем строків для застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведенні в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
В.А. Стрільчук
С.І. Расевич
М.М. Русинчук