У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

10.03.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дацківа В.В. (головуючий), Дідика В.М. і Симаченко Л.І., з участю прокурора Гончарука С.Г., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора відділу прокуратури Закарпатської області на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 7 лютого 2011 року, якою відмовлено в  обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо

                                     ОСОБА_3,

                                     ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

                                      і мешканця АДРЕСА_1, несудимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України

                                                                     в с т а н о в и в :

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Закрема, за окрему фінансову винагороду 27 січня 2010 року він здійснив перевезення на автомобілі п’яти громадян Афганістану на прилеглу до державного кордону місцевість для передачі їх провіднику з метою подальшого переправлення цих осіб через державний кордон України.

Постанова судді мотивована тим, що органом досудового слідства не наведено достатніх підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, а в матеріалах справи відсутні дані, які свідчили б про намагання обвинуваченого ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в справі чи продовжувати злочинну діяльність. Поряд з цим, суд врахував, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, роботи і навчання, за якими характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався.  

На дану постанову суду прокурором відділу прокуратури Закарпатської області  подано апеляцію, в якій просить таку скасувати, а матеріали за поданням направити на новий розгляд у місцевий суд. На думку прокурора, суд не врахував, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і, знаходячись на волі, може ухилитись від слідства і суду та перешкодити встановленню істини в справі.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію,  пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про законність прийнятого судом рішення, перевіривши матеріали за поданням, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.    

Розглядаючи подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суддя дотримався вимог статей 148, 150, 155 КПК України, дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання цього запобіжного заходу і дав їм належну оцінку.

Судом першої інстанції враховані при обранні запобіжного заходу дані про особу ОСОБА_3 - його вік, сімейний стан, стан здоров’я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого.   

          Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд, враховуючи вимоги закону, правильно прийшов до висновку, що в матеріалах відсутні достатні дані для взяття ОСОБА_3  під варту. З матеріалів вбачається, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, роботи і навчання, за якими характеризується виключно позитивно. Даних про намагання обвинуваченого ухилитися від слідства й суду та перешкоджати встановленню істини по справі немає і жодних конкретних даних з цього приводу ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду органом досудового слідства надано не було.  

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що один лише характер протиправного діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, – тяжкість злочину, не є достатньою підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні подання органу досудового слідства.

Інших підстав для скасування постанови судді, в тому числі серед доводів апеляції прокурора, апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382  КПК України, апеляційний  суд

У  Х  В  А  Л  И  В :

апеляцію прокурора відділу прокуратури Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 7 лютого 2011 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3  - без зміни.

Судді: