АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа  22ц – 417/11                                    Головуючий у першій інстанції: Терентьєв Г.В.    

Категорія  24                                            Головуючий в апеляційній інстанції:  Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

          9 березня  2011 року  судова колегія судової палати   в цивільних справах  Апеляційного суду Миколаївської області   в складі:

          головуючого:  Галущенка О.І.,

          суддів:             Шолох З.Л.,

                               Кутової Т.З.,

          при секретарі: Голубкіній О.О.,          

за  участю:  представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Козирєва А.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні   в м. Миколаєві   апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ)  «Миколаївгаз»  

на   рішення  Миколаївського  районного суду  Миколаївської  області   від  25   листопада     2010 року  по  справі   за  позовом  

ОСОБА_5 до  ВАТ „Миколаївгаз” про   скасування повідомлення   про нарахування збитків,  покладення  зобов’язання  щодо встановлення  приладу обліку  та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И Л А:

          В травні 2010 року   ОСОБА_5  звернувся до суду з позовом до ВАТ «Миколаївгаз»   про скасування повідомлення про нарахування збитків,   та покладення зобов’язання щодо    встановлення приладу обліку  та стягнення моральної шкоди.

          В позові зазначено,   що   відповідно до письмового повідомлення відповідача, ОСОБА_5 нараховано та запропоновано сплатити 6909 грн. 95 коп. збитків   за пошкодження лічильника споживання газу.   Позивач посилаючись на те,  що   він  лічильник не пошкоджував, а  при   його знятті            працівниками  ВАТ «Миколаївгаз» були допущені     порушення вимог  Положення про проведення  експертизи  лічильників газу, установлених у споживачів  і призначених для обліку  природного газу  в побуті, затвердженого  Наказом Міністра  палива та енергетики України  № 619  від 27 грудня  2005 року, а саме  лічильник не було поміщено в пакет, який не було опломбовано  в присутності споживача,  при цьому  не  було складено акту в присутності споживача  та не було повідомлено останнього про час та місце проведення експертизи.

          В судовому засіданні позивач просив    скасувати повідомлення про нарахування збитків  та   покласти зобов’язання на відповідача  встановити  йому безоплатно  лічильник.

          Рішенням Миколаївського районного суду  Миколаївської області від  25 листопада 2010 року   позов задоволено частково.  Зобов’язано ВАТ «Миколаївгаз»  встановити   позивачу   за власні кошти газовий лічильник  за місцем його проживання.  В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі  відповідач   просить вказане рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність в частині   задоволення позовних вимог та покладення на відповідача певних зобов’язань, оскільки суд не вірно оцінив докази по справі. Тому,   апелянт   просить за цими вимогами ухвалити нове рішення, яким відмовити в їх задоволенні.             

Заслухавши доповідь судді,   пояснення сторін, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про   відсутність підстав  для  її задоволення.

          Як вбачається з  матеріалів справи  і таке  встановлено судом,   ОСОБА_5  проживає  в АДРЕСА_1 та є споживачем   послуг з газопостачання, які надає відповідач ВАТ «Миколаївгаз».

          16 квітня 2010 року    представниками ВАТ «Миколаївгаз»  за місцем проживання  споживача  знято  газовий лічильник, та передано в лабораторію,  про що складено відповідний акт (а.с. 32).  

          Відповідно до п. 3.2.7 Положення  про проведення експертизи  лічильників  газу, установлених у споживачів  і призначених для обліку  природного газу  в побуті, затвердженого  Наказом  Міністерства   палива та енергетики України   від 27  грудня 2005 року за № 619, у разі демонтажу лічильника газу на підставі акта  про виявлені порушення   на період проведення експертизи  газопостачальна організація  при демонтажу лічильника  газу зобов’язана  безкоштовно  встановити на його місце  лічильник газу  з власного обмінного фонду.

          Між тим,  зі змісту акту   про зняття газового лічильника  від  16 квітня  2010 року та пояснень сторін слідує, що    відключення проведено шляхом підключення  індуктора, а не шляхом   встановлення  іншого лічильника.

Таким  чином,  районний суд,   враховуючи наведені норми,   дійшов обґрунтованого висновку про те, що  відповідач не виконав  вказаний  обов’язок  по встановленню   на період проведення експертизи   газового лічильника за власний рахунок,   а тому обґрунтовано ухвалив рішення про покладення на ВАТ «Миколаївгаз»  такого обов’язку.

Посилання в апеляційній скарзі на п.  27 Правил  надання населенню послуг  з газопостачання, затверджених Постановою  Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року  не можна прийняти до уваги, оскільки    вказаною нормою передбачено можливість   тимчасового підключення  газових приладів і пристроїв споживача  до системи газопостачання  без лічильника  в тому випадку, коли    замість   тимчасово  вилученого  лічильника  газу   неможливо встановити  інший лічильник, про що представниками   газорозподільного підприємства  складається відповідний акт.  Однак,   в акті про  демонтаж лічильника   не зазначено про  технічну неможливість  встановлення  іншого лічильника,  також не було складено про таке і окремого акту, як того вимагає вказана норма.

Як слідує з акту від  23 квітня 2010 року,   представником   газопостачальної організації висловлено сумнів  щодо правильності роботи  газового лічильника,   з приводу наявності ознак  порушень  конструкції лічильника, а саме   з тильної сторони пломби відбиток не відповідає заводському (а.с. 18).

          В наслідок проведення   експертизи лічильника, складено акт від 5 травня  2010   року з зазначенням  висновків   комісії  щодо виявлених пошкоджень (а.с. 8).  Вказані обставини  стали підставою для   нарахування   позивачу  збитків  та вручення останньому такого повідомлення.

Враховуючи, що  оскаржуваним рішенням  в задоволенні  вимог щодо скасування  нарахування збитків відмовлено, оскільки таке, само по собі  не тягне  правових наслідків, то   обґрунтованість підстав такого нарахування, а саме   правомірність дій  представників  відповідача, під час демонтажу лічильника та  складення відповідних актів не є предметом доказування по даній справі, а тому  висновки з цього приводу суду в мотивувальній частині   не мають правового значення і не впливають на  вірність  вирішення позовних вимог ОСОБА_5   За такого,   виходячи з меж апеляційної скарги,  підстав для скасування вказаного рішення  немає.   

          Враховуючи зазначені межі   предмету даного спору,   не можна прийняти до уваги,   посилання апелянта на    обов’язок   споживача, в разі підтвердження   факту пошкодження лічильника,   відшкодування вартості перевірки   ремонту та встановлення   нового лічильника,  оскільки   виконання  вказаного обов’язку   споживачем  також не є  предметом  спору по даній справі.              

           Керуючись ст. ст. 303,  307,  308  ЦПК України , судова колегія

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу   ВАТ «Миколаївгаз»    – відхилити.

          Рішення   Миколаївського   районного суду    Миколаївської  області   від  25 листопада    2010 року   залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду   може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого  суду України  з розгляду цивільних і кримінальних   справ на протязі двадцяти днів   з дня її  проголошення.

Головуючий

          Судді