м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної  

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від прокуратури: Безкровний А.І.

від МО України:  Добров Ю.І.

від позивачів:   

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва - не з'явився

Військової частини А 1890 - не з'явився

від відповідачів:

Військового радгоспу „Таврійський” - Точинська Т.О.

СПД ФО  ОСОБА_1. - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.07.2007 р.

у справі № 8/383/07

за позовом військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,

1)          Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва

2)          Військової частини А 1890

до відповідачів:

1)          Військового радгоспу „Таврійський”

2)          суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про визнання недійсним договору №53 від 13.09.2006 р. та зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.07.2007 р. (Головуючий суддя Гриньова Т.В.) уточненні позовні вимоги військового прокурора Миколаївського гарнізону  задоволені повністю, так як суд дійшов висновку, що при укладанні договору № 53 від 13.09.2006 р. відповідачами були порушені приписи ч. ч. 1, 5 ст. 8 Закону України „Про оренду землі” та ст. 4 Закону України „Про використання земель оборони”, щодо  порядку укладання договорів оренди та суборенди земель, що відносяться до земель оборони.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1.) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права. При цьому скаржник вважає, що спірні відносини між позивачами та відповідачем - Військовим радгоспом „Таврійський” (далі -ВР „Таврійський”) повинні вирішуватись не в господарському суді, а в Міністерстві оборони України, т. я., на думку скаржника, даний спір являється спором, що виник між „підрозділами” МО України. Також, скаржник зазначає, що господарський суд прийняв рішення за його відсутністю без повідомлення належним чином про місце та час розгляду справи.

Судова колегія вважає, що скаржник належним чином повідомлений про місце засідання суду, оскільки апеляційною інстанцією ухвала була відправлена на адресу його реєстрації, зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (а. с. 9) та в спірному договорі (а. с. 7).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до Державного акту № 062777 від 1989 р. на право постійного користування землею з визначенням зовнішніх меж, у безкоштовне користування квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району військова частина 63636 (правонаступником якої є військова частина А 1890) передано 29319,3 га землі, яка розташована в Миколаївському районі Миколаївської області.

20.09.2005 р. між військовою частиною А 1890 та ВР „Таврійський” укладено договір № 20 про спільну обробку землі, відповідно до умов якого військова частина виділяє радгоспу для обробки земельні ділянки, які є землями підсобного господарства військової частини, загальною площею 5108,5 га, в т.ч. ріллі 3973,5 га, строком до 01.06.2010 р. Судова колегія не надає юридичної оцінки зазначеному договору, оскільки він не являється предметом даного спору.

13.09.2006 р. між військовим радгоспом “Таврійський” та підприємцем  ОСОБА_1. укладено договір № 53 про спільну діяльність, за умовами якого сторони домовились шляхом спільного використання належного їм майна, грошових коштів та зусиль спільно діяти з метою вирощування сільськогосподарської продукції та отримання прибутку без створення юридичної особи на землях військової частини А 1890.

Згідно з приписами ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові; спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів. Виходячи із змісту спірного договору № 53, вкладом ВР „Таврійський” у спільну діяльність фактично стала земельна ділянка в розмірі 113 га, яку він (ВР „Таврійський) виділив для здійснення спільної мети -вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином військовий радгосп фактично розпорядився згаданою земельною ділянкою, не маючи, при цьому, такого права, оскільки, згідно п. 3.2.2 договору № 20 від 20.09.2005 р. ВР „Таврійський” отримав право лише у випадках необхідності залучати для вирощування сільськогосподарської продукції інших суб'єктів господарської діяльності  на підставі договірних відносин, а не розпоряджатись землею. Більш того, як вбачається з умов договору № 53 (п. п. 4.1-4.4) СПД ОСОБА_1. зобов'язався перераховувати на користь ВР „Таврійський” грошові кошти в сумі 5520 грн. на протязі перших трьох тижнів, а потім перераховувати грошові кошти згідно графіку, що фактично являється орендною платою за користування земельною ділянкою.

Отже, з врахуванням наведеного вище, судова колегія вважає, що договір про спільну діяльність № 53 від 13.09.2006 р. є удаваним та ВР „Таврійський” і СПД ОСОБА_1. уклали його для приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. Тому, в даному випадку, відповідно до приписів ст. 235 ЦК України, розглядається можливість укладення Військовим радгоспом „Таврійський” договору № 53 від 13.09.2006 р. як договору оренди земельної ділянки, а, оскільки повноваження ВР „Таврійський” за договором про спільну оброку землі № 20 на укладення договору оренди земельної ділянки відсутні, договір № 53 від 13.09.2006 р., як договір оренди землі, укладений сторонами з порушенням приписів чинного законодавства для даного виду договорів і тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Твердження скаржника щодо неможливості звернення Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону до господарського суду з позовом судовою колегією не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Посилання скаржника про неповідомлення його належним чином про місце та час розгляду справи не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення СПД ОСОБА_1. (а. с. 30).

Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області без змін.

         Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області  від 10.07.2007 р. у справі № 8/383/07 без змін.

Головуючий суддя                                                                                Сидоренко М.В.

Суддя                                                                                                      Таценко Н.Б.

Суддя                                                                                                      Мишкіна М.А. 

Постанова  підписана 26.12.2007 р.