У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.11.07 Справа №6/2013
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Коробка Н.Д. , Юхименко О.В.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників сторін:
кредитора - ДПІ у м.Нова Каховка Херсонської області, - Шепелявої О.В., ст. держ. подат. Інспектора, дов. №11433/10/10 від 25.12.2006р.
кредитора - УПФУ у м.Нова Каховка Херсонської області, - Польської А.О., юрисконсульта, дов. №210/08 від 07.02.2007р.
боржника - Ланіна М.В., дов. №100 від 09.05.2007р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.04.2007р.
у справі № 6/2013
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство 2163”, м. Нова Каховка Херсонської області
Установив:
Відповідно до ухвали від 10.04.2007р. господарським судом Херсонської області (суддя Пригуза П.Д.) об'єднану заяву ініціюючих кредиторів - Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області та Управління Пенсійного фонду України у місті Нова Каховка Херсонської області, про визнання банкрутом ВАТ „Автотранспортне підприємство 2163”, м.Нова Каховка Херсонської області, і додані матеріали повернуті заявникам без розгляду.
Таке рішення суд першої інстанції обґрунтував наступним.
Боржник володіє активами, вартості яких достатньо для задоволення вимог кредиторів, але заявниками всупереч пункту 3 статті 6 та пункту 10 статті 7, статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не надано доказів вжиття заходів для отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законом порядку. ДПІ не надано доказів про його дії щодо виконання постанови Кабміну України від 15.04.2002р. №538 „Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають в податковій заставі”, статті 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та Методичних рекомендацій щодо роботи податкових керуючих з платниками податків, які мають податковий борг.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державна податкова інспекція у місті Нова Каховка Херсонської області оскаржила її до Запорізького апеляційного господарського суду, вважає його таким, що прийнятий при неповному з'ясуванні господарським судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду невідповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права. Просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Інший ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України у місті Нова Каховка Херсонської області у відзиві на апеляційну скаргу погодився з доводами, викладеними у ній, просить апеляційну скаргу задовольнити.
Боржник надіслав клопотання про зупинення провадження з апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали господарського суду Херсонської області до вирішення питання по перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Вищого господарського суду України від 09 липня 2007р. у цій справі.
Розглянувши це клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки подання заяви до Вищого господарського суду України про перегляд ухвали від 09.07.2007р. у цій справі за нововиявленими обставинами не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Херсонської області від 10.04.2007р.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали доводи, що викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї.
Ухвалами суду апеляційної інстанції від 11.06.2007р. (а.с.45 т.2) апеляційне провадження зупинено до повернення справи із суду касаційної інстанції, а від 31.10.2007р. - провадження поновлено та призначені дата, час і місце розгляду апеляційної скарги.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3142 від 29.11.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Коробки Н.Д. та Юхименка О.В.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 6, пункту 10 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (№2343) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом, до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Під терміном „безспірні вимоги кредиторів” у цьому Законі (№2343) розуміються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1).
Таким чином, особливістю підстави порушення справи про банкрутство є саме відсутність спору стосовно суми боргових вимог кредитора, тобто, господарський суд при розгляді справи про банкрутство не розглядає спір по суті, а лише встановлює наявність або відсутність грошових вимог.
Але як вбачається із матеріалів справи, податковою інспекцією лише частково вживалися заходи до отримання податкової заборгованості у встановленому порядку, а Пенсійним фондом взагалі такі заходи не вживалися, матеріали справи свідчать про наявність у боржника майнових активів, що підтверджується балансом боржника.
Податкова інспекція при ініціюванні справи про банкрутство безпідставно віднесла до податкової заборгованості штрафні санкції та пеню на загальну суму - 291.635 грн.31 коп.
При вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями за заявою податкових органів колегія суддів виходить з такого.
Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не визначає, які зобов'язання належить вважати податком і збором (обов'язковим платежем) і які саме суми мають враховуватися господарським судом при порушенні провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.
Господарські суди не можуть застосовувати положення статті 1 цього Закону щодо визначення терміну „грошове зобов'язання” до зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), оскільки у частині 2 статті 1 Цивільного кодексу України зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Частиною другою статті 2 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Цей закон, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому законі.
Згідно зі статтею 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.
Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України „Про систему оподаткування”, сплаті не підлягають.
З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені), штрафних і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в Україні” пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Таким чином, при порушенні справ про банкрутство суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій не враховуються.
Проте кредитори з вимогами щодо пені, штрафів, інших фінансових санкцій, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, але згідно з частиною першою статті 14 Закону.
Розмір штрафів і пені відповідно до частини другої статті 15 Закону включається до реєстру вимог окремо та задовольняється у шосту чергу відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 31 Закону.
Викладене підтверджується Рекомендаціями президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.06.2004р. за №04-5/1193 та судовою практикою Верховного Суду України та Вищого господарського суду України з розгляду справ про банкрутство, порушених за заявою податкових органів.
А тому, враховуючи відсутність належних доказів, які б свідчили про вжиття заходів до отримання податкового боргу у встановленому законодавством порядку (ст.7 Закону №2343), колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення заяви про визнання ВАТ „Автотранспортне підприємство 2163”, м. Нова Каховка Херсонської області, без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.04.2007р. у справі № 6/2013 - без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Коробка Н.Д. Юхименко О.В.