У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.12.07 Справа №22/181/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Колодій Н.А. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1., приватного підприємця
відповідача - ОСОБА_2, дов. № КД 8915 від 05.12.2007р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2007р.
у справі №22/181/06
за позовом Приватного підприємцяОСОБА_1., м.Запоріжжя
до Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Запоріжжя
про відмову від договору та спонукання відповідача повернути кошти
Установив:
У ході перегляду справи №22/181/06 за позовом Приватного підприємцяОСОБА_1., м.Запоріжжя, до Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Запоріжжя, про відмову від договору та спонукання відповідача повернути кошти, господарський суд Запорізької області (суддя Скидано ва Ю.О.) ухвалою від 10.10.2007р. (а.с.108-109) призначив повторну судово-технічну експертизу, у зв'язку з чим зупинив провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом в частині призначення повторної експертизи та покладення витрат за проведення експертизи на відповідача, у поданій апеляційній скарзі Приватний підприємець ОСОБА_3. - відповідач у справі, просить скасувати зазначену ухвалу як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне.
Судом першої інстанції невірно визначено вид судово-технічної експертизи. Вирішуючи питання про проведення повторної експертизи, судом порушені приписи ч.3 ст.42 ГПК України та Роз'яснень ВАСУ від 11.11.1998р., які полягають в тому, що замість призначення додаткової експертизи суд призначив повторну, судом безпідставно покладено фінансування повторної судової експертизи на відповідача, який не наполягав на проведені експертизи, а, навпаки, заперечував проти її проведення.
Представник позивача вважає оскаржувану ухвалу законною, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
За розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №3192 від 06.12.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А.(головуючого), Колодій Н.А. і Хуторного В.М.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може бути призначити судову експертизу. Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, яка повинна містити перелік питань, що потребують висновку судового експерта. При призначенні судової експертизи суд має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснень питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Якщо через проведення експертизи господарський суд зупиняє провадження у справі, ухвала про призначення експертизи окремим процесуальним документом не виноситься, а питання, пов'язані з призначенням експертизи, вирішуються в ухвалі про зупинення провадження у справі.
Згідно зі статею 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Стаття 79 ГПК України передбачає право сторони оскаржити ухвалу про зупинення провадження у справі, але рішення суду про призначення судової експертизи оскарженню не підлягає, оскільки не передбачено законом.
А тому твердження заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції невірно визначив вид судово-технічної експертизи, а саме, замість додаткової експертизи призначив повторну експертизу, є безпідставним і необґрунтованим, оскільки закон надає право лише суду визначати, яку експертизу необхідно провести.
В цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Стосовно покладення на відповідача витрат з фінансування повторної експертизи, то суд порушив у даному випадку норми матеріального та процесуального права, які полягають в наступному.
Відповідно до статей 48 та 49 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тобто, процесуальний закон чітко визначає порядок відшкодування витрат за проведення судової експертизи.
Поклавши витрати з фінансування повторної судової експертизи лише на відповідача, місцевий господарський суд не мотивував, чому та з яких підстав він дійшов такого висновку, тим більше, що відповідач ініціативи у проведенні повторної експертизи не проявляв, а, навпаки, заперечував проти її проведення.
Відповідно до статті 24 Конституції України, статті 7 Закону України „Про судоустрій України”, статті 4-2 ГПК України правосуддя у судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, юридичні особи при здійсненні правосуддя в господарському суді рівні перед законом і судом незалежно від форми власності, місцезнаходження, підпорядкованості, характеру діяльності. Господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускаючи при цьому процесуальних переваг однієї сторони перед іншою, однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків, однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Таким чином, поклавши фінансування повторної експертизи лише на відповідача, суд першої інстанції порушив один із основних конституційних засад судочинства - рівність сторін перед законом і судом, протиставив позивача відповідачеві.
Враховуючи викладене та те, що експертні установи за проведення судових експертиз вимагають попередньої оплати, колегія суддів вважає за доцільне у даній ситуації витрати з фінансування експертизи покласти на обидві сторони у рівних частинах, а тому апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_3 в цій частині підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 10.10.2007р. у справі №22/181/06 зміні.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Запоріжжя, задовольнити частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2007р. у справі №22/181/06 змінити в частині розподілу витрат з фінансування експертизи.
Абзац третій резолютивної частини ухвали викласти у наступній редакції: „Витрати з фінансування повторної судово-технічної експертизи покласти на позивача та відповідача у рівних частинах”.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Колодій Н.А. Хуторной В.М.