Справа № 2-а-11/11 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          16 лютого 2011 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                                    Шестопалової Я.В.

при секретарі:                                                                                                                          Білоус А.С.

за участю позивача:                                                                                                         ОСОБА_1

за участю представника відповідача:                                                                       Кірпічникова О.М.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду м. Донецька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини 3037 ВВ МВС України в особі Коваленко В.Б. про стягнення заборгованості за невиплачену своєчасно грошову компенсацію замість належних предметів речового майна,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до командира військової частини 3037 ВВ МВС України в особі Коваленко В.Б. про стягнення заборгованості за невиплачену своєчасно грошову компенсацію замість належних предметів речового майна. В обґрунтування позову зазначила, що вона прапорщик у відставці, проходила військову службу у військовій частині 3037 внутрішніх військ МВС України на посаді відповідального виконавця технічної частини, де знаходилась на грошовому та матеріальному забезпеченні. Наказом командира військової частини 3037 внутрішніх військ МВС України №76 від 16.04.2010 року прапорщик ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, згідно наказу начальника управління Східного територіального командування внутрішніх військ МВС України від 19.03.2010 року №10 о/с звільнена з військової служби у відставку Збройних Сил України за пунктом «в»частини 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов»язок та військову службу». Відповідно  до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та  членів їх сімей»№ 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне грошове, та інші види забезпечення. Згідно вимог ст.ст. 17,43 Конституції України, ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України” № 1935-ХІІ від 06.12.1991 р., ст. 9 Закону України „Про соціальній та правовий захист військовослужбовця та членів їх сімей”, Постанови Кабінету Міністрі України № 1444, „Положення про речове  забезпечення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань», повинен був одержати за рахунок  держави речове майно, або грошову компенсацію замість нього. Однак, речове майно відповідно до норм забезпечення військовослужбовців, військовою частиною 3037 видано не було, а також не була сплачена грошова компенсація замість нього у розмірі 4435,00 гривень. Під час звільнення з військової служби замість виплати грошової компенсації за не отримане речове майно, командування військової частини 3037 видало довідку №5 від 23.04.2010 року на виплату грошової компенсації замість належних предметів речового майна у розмірі 4435,00 гривень, яка до теперішнього часу відповідачем не виплачена у зв’язку з відсутністю грошових коштів, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача грошову компенсацію замість належних предметів речового майна у розмірі 4435,00 гривень.

          Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов та зазначив, що відповідно до Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України»визначено, що фінансування внутрішніх військ провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів міністерств і відомств, у розпорядженні яких знаходяться об’єкти, які охороняються цими військами. Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальну структуру та чисельність МВС України від 10.01.2002 року, Закону України «Про внутрішні війська МВС України»позивач і відповідач відносяться до системи Міністерства внутрішніх справ України. Постановою КМУ «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час»визначено, що порядок застосування норм забезпечення речовим майном військовослужбовців у мирний час встановлюється Міноборони та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування. Таким чином, норми забезпечення речовим майном військовослужбовців ВВ МВС України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»кошторисом та фінансовим планом виплата компенсації за речове майно не передбачено. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»призупинена в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. На підставі вищевикладеного просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

          У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові, просила стягнути з відповідача грошову компенсацію замість належних предметів речового майна у розмірі 4435,00 гривень та судовий збір у розмірі 51,00 гривень.

          Представник відповідача за дорученням Кірпічніков О.М. у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, пояснив, що дійсно існує заборгованість військової частини 3037 перед позивачем по сплаті грошової компенсації за речове майно у розмірі 4435,00 гривень, сплатити яку відповідач своєчасно не має можливості у зв’язку з нестачею коштів цільового призначення.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині 3037 на посаді відповідального виконавця технічної частини, та виключена  зі списків особового складу частини наказом командування внутрішніх військ МВС України військової частини 3037 № 76 від 16.04.2010 року.

Згідно до  Закону України „Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року ст.9 військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належним їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.   

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 319 від 05 травня 1995 року „Про затвердження Положення про спеціальні  моторизовані військові частини міліції внутрішніх військ та конвойної охорони” п. 12, матеріально-технічне забезпечення та утримання  військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції здійснюється згідно із штатом, табелем, нормами і в порядку, затвердженими Міністром Внутрішніх Справ України.

Відповідно до п.27 «Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час»військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Згідно з довідкою №5 від 23.04.2010 року на виплату компенсації замість належних предметів речового майна виданою військовою частиною 3037 ОСОБА_1 була нарахована грошова компенсація за  речове майно у розмірі 4435,00 гривень, яка підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Крім того відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача сплачений при зверненні з адміністративним позовом судовий збір у розмірі 51 гривень.

Таким чином, визнання представником відповідача пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог ст.112 ч.3 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

          На підставні вищевикладеного та керуючись ч.2 ст.9, 14 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанови Кабінету Міністрі України № 1444, „Положення про речове  забезпечення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань», ст.ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 94, 99, 158, 162-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до командира військової частини 3037 ВВ МВС України в особі Коваленко В.Б. про стягнення заборгованості за невиплачену своєчасно грошову компенсацію замість належних предметів речового майна –задовольнити у повному обсязі.

          Стягнути на користь ОСОБА_1 з військової частини 3037 ВВ МВС України, розташованої за адресою м. Донецьк, вул. Купріна,1 р/р 352190050001444 ГУ ДК Донецької області МФО 834016, ОКПО 23316237 грошову компенсацію замість належних предметів речового майна у розмірі 4435 (чотири тисячі чотириста тридцять п’ять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривень.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк адміністративної скарги з дня проголошення постанови.

Суддя: