ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 03/5574а
"28" грудня 2007 р.
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Єфіменко В.В.
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,
від відповідача - Даньковська Н.С., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Черкаси
до виконавчого комітету Черкаської міської ради, м. Черкаси
про визнання нечинним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1459 від 16 жовтня 2007 року “Про заборону продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” з мотивів порушення цим рішенням прав позивача та вимог ст. 42 Конституції України, ст. 5 та ст. 6, ч. 4 ст. 23, ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України.
Позивач і його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили визнати нечинним рішення міськвиконкому Черкаської міської ради в частині заборони позивачу здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами у павільйоні по вул. Гайдара, 8, посилаючись на те, що оспорюване рішення відповідача прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, і порушує права позивача на ведення підприємницької діяльності. У відповідача не було правових підстав для прийняття рішення персонально по позивачу, всі ліцензії і дозволи видані відповідачем у позивача є в наявності, зазначене у акті місцезнаходження павільйону біля школи № 32 не є порушенням чинного законодавства. За користування земельною ділянкою позивач сплачує кошти відповідно до угоди від 06.05.2003 року. Крім її павільйону, біля школи № 32 знаходяться ще декілька павільйонів, які торгують алкоголем і тютюном, але щодо них такі рішення не приймалися. У зверненнях депутата Саєнка С. та ректора університету Аблязова Р. павільйон по вул. Гайдара 8 взагалі не згадується.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов заявлені вимоги повністю не визнав, з мотивів їх необґрунтованості, оскільки вважає, що оспорюване позивачем рішення прийняте ним в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, відповідно до Законів України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” і “Про місцеве самоврядування в Україні”; ні вищевказаними законами, ні жодним чинним нормативним актом України не передбачено умови, при яких здійснюється така заборона.
Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилалася на доводи і міркування, викладені у запереченнях на адміністративний позов. Пояснила, що у названих в запереченні законах не вказано момент, коли орган місцевого самоврядування може визначити місця, в яких забороняється здійснювати продаж таких товарів; головними підставами для прийняття оспорюваного рішення були порушення з боку позивача, які були встановлені при проведенні перевірки, та те, що магазин позивача знаходиться недалеко від школи № 32.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 21.12.2007 р. по 28.12.2007 р.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 4 статті 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.
Із матеріалів справи вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 здійснює торгівлю у павільйоні за адресою: м. Черкаси, вул. Гайдара, 8. Їй видана ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за вказаною адресою, ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, видано дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі, є в наявності торговий патент на право здійснення торговельної діяльності за цією ж адресою.
Виконавчий комітет Черкаської міської ради прийняв рішення від 16.10.2007 року № 1459 “Про заборону продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, яке оспорюється підприємцем ОСОБА_2(далі - оспорюване рішення).
В пункті 1.2. оспорюваного рішення вказано, що Черкаський міськвиконком заборонив продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у павільйоні по вул. Гайдара, 8. Фактично відповідач заборонив продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів в об'єкті торгівлі підприємця ОСОБА_2
Частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень зобов'язує суди перевіряти, чи вони прийняті (вчинені):
1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення ) дії;
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд приходить до висновку, що оспорюване рішення від 16.10.2007 року № 1459 в частині пункту 1.2. прийняте з порушенням вимог Конституції України та не відповідає вимогам закону.
Відповідач правомірно посилається у оспорюваному рішенні на статтю 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, відповідно до якої продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв забороняється в місцях, визначених органами місцевого самоврядування, та на статтю 40 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до якої виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють повноваження, передбачені вказаним Законом та іншими законами.
Проте відповідач прийняв рішення без належного його обґрунтування, оскільки Закон не дає відповідачу права використовувати свої повноваження на шкоду іншим особам. Суд вважає, що орган місцевого самоврядування може визначати місця, в яких заборонено продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв, про що приймати відповідне рішення, як нормативно-правовий акт, але має довести його до відома всіх суб'єктів господарювання та органів влади і управління, на яких поширюється його юрисдикція, а не вибірково по деяких підприємцях. Такого рішення суду відповідачем не надано.
Відповідач не вказав законних підстав для заборони здійснення позивачем торгівлі за вказаною у рішенні адресою при наявності належним чином оформлених і не скасованих ліцензій на здійснення торгівлі та дозволів, виданих самим же відповідачем.
Ні протокол засідання постійної робочої групи № 3 від 26.09.2007 року, ні акт перевірки, на які посилається відповідач, не є доказами, які можуть бути судом покладені в основу рішення, так як акт перевірки неналежно оформлений - на ньому відсутній підпис підприємця; не подано докази повідомлення підприємця про проведення перевірки, а тому вказані у ньому обставини суд не може вважати доведеними і такими, що можуть бути законною підставою для прийняття оспорюваного рішення. Звернення депутата міської ради Саєнка С.І. та ректора Східноєвропейського університету економіки і менеджменту Аблязова Р.І., про які вказано у оспорюваному рішенні, не мають відношення до вказаної в пункті 1.2. адреси (вул. Гайдара, 8). Із поданих суду доказів вбачається, що за користування земельною ділянкою позивач сплачує кошти відповідно до договору від 06.05.2003 року. Оспорюване рішення не містить посилань щодо незаконного розміщення торгового павільйону поблизу школи № 32, не вказано відстань від павільйону до школи, і не має посилань на рішення відповідача, в якому було б визначено, на якій відстані від школи не можуть продаватися алкогольні напої та тютюнові вироби. Суду не пред'явлено доказів наявності такого рішення та не подано його копію.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття оспорюваного рішення в частині пункту 1.2. щодо торгового павільйону по вул. Гайдара 8, не довів наявність достатніх правових підстав для його прийняття.
Позивач просить суд визнати нечинним все рішення, яке прийнято також відносно інших суб'єктів підприємницької діяльності. Проте, позивач не надав ні обґрунтування, ні доказів щодо наявності у нього таких повноважень, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пункт 1.2. оспорюваного позивачем рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1459 від 16 жовтня 2007 року є нечинним, тому позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 жовтня 2007 року № 1459 “Про заборону продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в частині заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у павільйоні по вул. Гайдара, 8 -в об'єкті торгівлі підприємця ОСОБА_2.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Про апеляційне оскарження постанови може бути подана заява до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.В. Єфіменко