донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

 

24.12.2007 р.                                                                           справа №2-496/04-12/180пн

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

головуючого:

 

суддів

 

За участю   представників сторін:

 

від позивача:

ОСОБА_1. -паспорт серія НОМЕР_1, ОСОБА_2 -представник, за дов. №25/73 від 20.06.2007р.

 

від ТОВ "Есткомп"  від відповідачів:

ОСОБА_3. -представник, за дов. №б/н від 04.12.2007р. (в засіданні суду 05.12.2007р.) не з'явилися

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1, м. Донецьк

 

 

на рішення господарського суду

Донецької області

 

від	02.10.2007 р.

 

у справі

№2-496/04-12/180пн ( суддя Склярук О.І. )

 

за позовом:

ОСОБА_1, м. Донецьк

 

до відповідачів:

1.ОСОБА_4, м.Донецьк, 2.ОСОБА_5, м.Донецьк, 3.товариства з обмеженою відповідальністю "Есткомп", м.Макіївка Донецької області, 4.ОСОБА_6, м.Донецьк, 5.ОСОБА_7, м.Донецьк, 6.ОСОБА_8, с.Гранітне Тельманівського району Донецької області

 

про	визнання недійсними засновницьких документів товариства

 

                                                               ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2007р. у справі                        № 2-496/04-12/180пн (Склярук О.І.) частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, м.Донецьк, до ОСОБА_4, м.Донецьк, ОСОБА_5, м.Донецьк, товариства з обмеженою відповідальністю "Есткомп", м.Макіївка Донецької області, ОСОБА_6, м.Донецьк, ОСОБА_7, м.Донецьк, ОСОБА_8, с.Гранітне Тельманівського району  Донецької області.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 25.03.2004р. та статут ТОВ “Есткомп”, затверджений загальними зборами учасників від 25.03.2004р. та зареєстрований відділом державної реєстрації суб*єктів підприємницької діяльності, підприємств, організацій та установ Макіївської міської ради №3333 від 31.03.2004р. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, ОСОБА_1, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду.

Скаржник вважає, що рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи. Позивач вважає, що господарський суд при вирішенні спору неправильно застосував норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України „Про господарські товариства”, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Позивач просить рішення господарського суду змінити та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Есткомп", м.Макіївка Донецької області, відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в засіданні суду зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, просив рішення залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Представники відповідачів, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судове засідання апеляційного суду неодноразово не з'являлися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час слухання справи.

Донецький апеляційний господарський суд направляв запити до адресного довідкового бюро з проханням надати інформацію щодо місця проживання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Згідно повідомлень адресного довідкового ОСОБА_4. та ОСОБА_6. у Донецькій області не зареєстровані, ОСОБА_5. -зареєстрована по зазначеному у апеляційній скарзі адресу.   

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2007 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №2-496/04-12/180пн була призначена інша колегія суддів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач, ОСОБА_1, м. Донецьк, звернувся з позовною заявою та доповненнями до неї до Калінінського районного суду м.Донецька, про визнання недійсними статуту ТОВ “Есткомп”, затвердженого зборами засновників 16.10.2000р. та зареєстрованого розпорядженням голови Центрально-міської районної Ради м. Макіївка №462-р від 31.10.2000р. та засновницького договору ТОВ “Есткомп”, затвердженого загальними зборами засновників 16.10.2000р. як таких, що не відповідають чинному законодавству та просив суд, з врахуванням того, що визнання недійсними засновницьких документів ТОВ “Есткомп” є підставою для припинення діяльності ТОВ “Есткомп” шляхом його ліквідації, при прийнятті рішення судом по вказаній справі,  призначити ліквідаційну комісію у судовому порядку -головою ліквідаційної комісії призначити позивача -ОСОБА_1 (з правом розпорядження всіма рахунками ТОВ “Есткомп” та з правом першого підпису),  членами ліквідаційної комісії -незалежного аудитора, зобов'язавши директора ТОВ “Есткомп” передати голові ліквідаційної комісії ОСОБА_1. печатку та  штамп, оригінали засновницьких документів та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ “Есткомп”.

В подальшому позивач просив суд додатково визнати недійсним всі рішення загальних зборів ТОВ “Есткомп” від 25.03.2004 року

Рішенням Калінінського районного суду м.Донецька від 10.01.2005р. відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.03.2005р. рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 10.01.2005р. залишено без змін.

 

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2007р. ухвала Апеляційного суду Донецької області від 23.03.2005р. та рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 10.01.2005р. скасовані, справа направлена до господарського суду Донецької області на новий розгляд.

Керуючись ст. 24 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 22.08.2007р. господарський суд Донецької області залучив до участі у справі в якості відповідача 4: ОСОБА_6, м.Донецьк, в якості відповідача 5: ОСОБА_7, м.Донецьк, в якості відповідача 6: ОСОБА_8, с.Гранитне Донецької області.

Під час нового розгляду справи, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач заявою від 06.09.2007р. №06/09, збільшив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними всі рішення загальних зборів учасників товариства, які приймалися без його участі, а також визнати недійсними зміни до статуту, які були зареєстровані на підставі цих рішень.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2007р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, м.Донецьк. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 25.03.2004р. та статут ТОВ “Есткомп”, затверджений загальними зборами учасників від 25.03.2004р. та зареєстрований відділом державної реєстрації суб*єктів підприємницької діяльності, підприємств, організацій та установ Макіївської міської ради №3333 від 31.03.2004р. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду по справі №2-496/04-12/180пн від 02.10.2007р. відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Есткомп" було зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради 14.04.1993р. Установчі документи ТОВ «Есткомп»були затверджені на загальних зборах товариства 16.10.2000р., підписані позивачем та відповідачами, засвідчені в нотаріальній конторі. 31.10.2000р. було зареєстровано статут товариства з обмеженою відповідальністю “Есткомп” за № 462-р від 31.10.2000р. у новій редакції.

Згідно засновницького договору, який був підписаний 16.10.2000 року, громадянка ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виступили засновниками ТОВ «Естомп». ОСОБА_1, з жовтня 2000 року став учасником ТОВ «Естомп»з часткою 38,4% у статутному фонді товариства.

1. Позивач при зверненні з позовом просив визнати недійсним статут ТОВ “Есткомп”  затвердженого зборами засновників 16.10.2000р. та зареєстрованого розпорядженням голови Центрально-міської районної Ради м.Макіївка №462-р від 31.10.2000р. та засновницький договір ТОВ “Есткомп”, затвердженого загальними зборами засновників 16.10.2000р., як такі, що не відповідають чинному законодавству. Господарським судом відмовлено у задоволенні цієї вимоги.

Судова колегія погоджується з цим висновком господарського суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що недоліки тексту статуту та засновницького договору не існують у зв'язку з тим, що в подальшому засновниками цього товариства приймалися статут  та засновницький договір в новій редакції, які повністю відповідали вимогам чинного законодавства. Також з зазначеного статуту вбачається, що було здійснено переєстрацію статуту в новій редакції. Крім того, відсутні докази того, що відповідачі відмовлялися від усунення недоліків установчих документів ТОВ “Есткомп”.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів ТОВ «Естомп»від 25.03.2004р., на якому були присутні учасники товариства, що володіють 61,8% голосів, ОСОБА_1. був виключений зі складу учасників товариства за систематичне невиконання своїх обов'язків учасника товариства, спробу знищити підприємство та захопити під свій контроль майно та керівництво підприємством. 31.05.2004р. відділом державної реєстрації підприємств, організацій і установ за №3333 зареєстровано статут ТОВ «Естомп»в новій редакції.

 

2. Позивач при зверненні з позовом просив визнати недійсними всі рішення загальних зборів ТОВ “Есткомп” від 25.03.2004р., визнати недійсним статут ТОВ “Есткомп”, затвердженого загальними зборами засновників ТОВ “Есткомп”  від  25.03.2004р. ( протокол № 1/03, зареєстрований відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, підприємств, організацій і установ Макіївської міської Ради за №3333  від 31.03.2004р. Господарським судом задоволені ці вимоги.

Судова колегія погоджується з цим висновком господарського суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на момент проведення загальних зборів ТОВ “Есткомп” та прийняття оспорюваного рішення від 25.03.2004р. діяла встановлена ухвалою Калінінського районного суду міста Донецька від 12.03.2004р. заборона на вчинення відповідачами у справі певних дій, як то виносити в порядок денний та розглядати на загальних зборах учасників ТОВ “Есткомп” питання про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1.

Статтями 156 та 157 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Подача скарги, внесення окремого подання не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними всіх рішень загальних зборів ТОВ “Есткомп” від 25.03.2004р., визнання недійсним статуту ТОВ “Есткомп”, затвердженого загальними зборами засновників ТОВ “Есткомп” від  25.03.2004р., оскільки рішення та статут були прийняті під час заборони на проведення загальних зборів засновників.

3. Позивач при зверненні з позовом просив визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ “Есткомп” від 17.05.2004р.; статут ТОВ “Есткомп” (нова редакція) затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 17.05.2004р. та зареєстрований відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, підприємств, організацій та установ Макіївської міської Ради за №3500 від 19.05.2004р.; рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 23.06.2004р. протокол №13; визнати недійсними зміни до статуту ТОВ “Есткомп”, затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 23.06.2004р. протокол №13; рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 23.06.2004р. -протокол №14, рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 28.09.2004р. -протокол №14/1, рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 29.09.2004р. -протокол №15; визнати недійсним статут ТОВ “Есткомп” (нова редакція) зареєстрований державним реєстратором 01.10.2004р., затверджений загальними зборами засновників від 28.09.2004р. (протокол №14/1) та 29.09.2004р. (протокол №15); визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп”  від 15.03.2005р. -протокол №16; статут ТОВ “Есткомп”  (нова редакція) від 15.03.2005р. -протокол №16; рішення загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 30.07.2007р. -протокол №1; визнати недійсними зміни та доповнення до статуту ТОВ “Есткомп”, затверджених рішенням загальних зборів учасників ТОВ “Есткомп” від 30.07.2007р. -протокол №1. Господарським судом відмовлено у задоволенні цих вимог.

Судова колегія погоджується з цим висновком господарського суду. При зверненні до суду з вищенаведеними вимогами позивач посилався на те, що він не був присутній у згаданих засіданнях, та ці рішення були прийняті без його участі, як засновника товариства. Однак, як вбачається з матеріалів справи на час проведення зазначених зборів та внесення змін до установчих документів, рішення щодо виключення позивача зі складу учасників товариства ще не було визнано недійсним. Крім того, господарським судом обгрунтовано зазначено, що на цей час,  вказане рішення буде визнано недійсним  тільки після набуття рішенням по цій справі з цього питання законної сили.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" №1576-ХІІ від 19.09.1991р. учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства. Рішення про виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

4. Позивач при зверненні з позовом просив суд з врахуванням того, що визнання недійсними засновницьких документів ТОВ “Есткомп” є підставою для припинення діяльності ТОВ “Есткомп” шляхом його ліквідації, при прийнятті рішення судом по вказаній справі, призначити ліквідаційну комісію у судовому порядку -головою ліквідаційної комісії призначити позивача -ОСОБА_1 (з правом розпорядження всіма рахунками ТОВ “Есткомп” та з правом першого підпису),  членами ліквідаційної комісії -незалежного аудитора, зобов'язавши директора ТОВ “Есткомп” передати голові ліквідаційної комісії ОСОБА_1. печатку та  штамп, оригінали засновницьких документів та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ “Есткомп”. Господарським судом відмовлено у задоволенні цієї вимоги.

Судова колегія погоджується з цим висновком господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 38 Закону України "По державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003р. підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду з вимогами зазначеними у ст. 38 Закону України "По державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", зокрема з вимогою про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Крім того, позивачем не доведено ані господарському суду, ані апеляційному господарському суду, що порушення припущенні у 2000 році в тексті статуту та установчого договору в подальшому не можливо усунути. Також господарським судом встановлено, що на час розгляду справи діють нові редакції установчих документів, тексти яких відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку, що позивач частково не довів та не обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивач не довів у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування апеляційної скарги.

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про господарські товариства”, Закону України "По державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

 

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства господарським судом Донецької області застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського  суду, -

                                                                                  

                                              П О С Т А Н О В И Л А :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2007р. у справі №2-496/04-12/180пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2007р. у справі №2-496/04-12/180пн ( суддя Склярук О.І. ) -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою позивача в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

 

Повний текст постанови підписаний 27.12.2007р.

 

Головуючий         

 

Судді:         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Надруковано: 10 прим.

          1. позивачу

          6. відповідачу

          1 у справу

          2 ДАГС