Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-2161/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Шелесько В. Д.

                      Доповідач Франко  В. А.   

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

          Головуючого судді –Белінської І.М.

          Суддів –Савченко С.О., Франко В.А.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області  на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня  2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

13 січня 2009 року позивач звернулась в суд з адміністративним позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Зазначила, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила поновити строк звернення з позовом до суду та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період 2006-2007 років та 10 місяців 2008 року. При цьому, позивач подала до суду з заяву про зміну позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача недоплачену соціальну допомогу за період з 2006 року по 2009 рік.

Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня  2010 року позов задоволено частково. Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження поновив позивачу строку звернення до суду, визнав дії відповідача протиправними та зобов’язав його здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону, пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, проте не зазначив в мотивувальній частині рішення суду, які ж саме поважні причини перешкодили позивачу своєчасно звернутися за захистом порушеного права. Порушення прав позивача відбувалося періодично –кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 року, а тому у нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду. Доводи позивача щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Наведене свідчить, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні.

Так, позивач звернулась до суду 13 січня 2009 року, а тому, враховуючи річний строк звернення до суду, а також на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп2008 з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», її права підлягають захисту з 22 травня 2008 року і задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії в межах річного строку звернення до суду та в межах заявлених позовних вимог, тобто за період з 22 травня   2008 року по 31 грудня 2009 року.

Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

За таких обставин постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області - задовольнити частково.

Постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2010 року –скасувати.

Позов ОСОБА_2  - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 травня 2008  року  по 31 грудня 2009  року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період 22 травня 2008  року  по 31 грудня 2009  року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: