Справа № 22-ц-464/2011
Категорія 10
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т.М
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Меленко О.Є.,Павлишиної А.Т.
cекретаря Сурмачевської У.С.
з участю: апелянта ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Івано-Франківської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про встановлення безплатного земельного сервітуту у вигляді права на відновлення свого сараю та вбиральні та здійснення для цього необхідних будівельних робіт, про зобов»язання знести самочинно збудований житловий будинок, про відшкодування 18779 грн. майнової шкоди та 10000грн. моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про встановлення безплатного земельного сервітуту у вигляді права на відновлення свого сараю та вбиральні , здійснення для цього необхідних будівельних робіт, про зобов»язання знести самочинно збудований житловий будинок, про відшкодування 18779 грн. майнової шкоди та 10000грн. моральної шкоди, позов задоволено частково. Вирішено зобов'язати ОСОБА_2 відшкодувати ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 18779 грн. Зобов'язати ОСОБА_2 відшкодувати ______________________________________________________________________________
Справа №22-ц-464/2011р Головуючий у І інстанції Антоняк Т.М.
Категорія 10 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
ОСОБА_5 нанесену моральну шкоду в розмірі 2500грн.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 187,00 грн. судового збору, 7 грн. 50 коп. сплати послуг інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 360 грн витрат на проведення експертизи.
В решті вимог позову відмовлено.
З таким рішенням не погодився відповідач ОСОБА_2, про що подав апеляційну скаргу, просить рішення в частині задоволення позову змінити та винести нове рішення про відмову в зобов»язанні його сплатити позивачу 18779 грн. матеріальної шкоди,2500грн. моральної шкоди та 554,5 грн. судових витрат. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції не враховано, що визначена експертом сума 18779 грн. відшкодування визначена щодо відновлення цілих сараю та туалету, а не половини, які належали позивачу. Крім того, судом неправомірно взято до уваги як доказ Експертний висновок № В-37 від 11.02.2009 року при стягненні моральної шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав повністю просив апеляційну скаргу задоволити.
Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечила в повному обсязі, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і вини відповідача у спричиненні шкоди, просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони апелянта, представника позивача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.01.1997 року (а.с.5) позивачу ОСОБА_5 на праві власності належить 1/2 частини будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд — будинок житловий дерев'яний, житловою площею 45,1 кв.м., зазначений на плані літерою “А”, сарай, зазначений літерою “Б”, вбиральня, зазначена літерою “В”, гараж, зазначений літерою “Д” та колодязь АДРЕСА_1
Власником другої частини будинку та земельної ділянки площею 0,0233 га відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД №800154 від 18.12.2006 року (а.с. 41) є ОСОБА_2.
В лютому 2009 року ОСОБА_2 при здійсненні будівельних робіт було розібрано сарай та вбиральню, які знаходилися на території земельної ділянки біля будинку, тоді як порядок користування господарськими будівлями сторонами визначено не було, а колодязь , що перебував у спільному користуванні сторін по справі, обведено та залишено всередині новобудови відповідача, що здійснювалася ним за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до Експертного висновку № В-37 від 11.02.2009 року Івано-Франківської торгово-промислової палати, ринкова вартість усунення шкоди, спричиненої руйнуванням господарських споруд складає 18779,00 грн. (а.с. 33-35).
Згідно п.п.4,5 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно ч. ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Самовільне знесення належних позивачу господарських споруд (а.с.8) - сараю, зазначеного на плані літерою “Б”, вбиральні, зазначеної літерою “В”, гаража, зазначеного літерою “Д” та колодязя №1 порушило право позивача щодо можливості користування об»єктом власності та його розпорядженням. З огляду на те, що відповідачем в протиправний спосіб порушено право власності позивача, обставини щодо вчинення таких дій відповідачем не спростовано, порушене право підлягає захисту в спосіб відшкодування спричиненої шкоди, тому висновок суду першої інстанції щодо способу відновлення порушеного права та розміру відшкодування слід вважати обґрунтованим.
Доводи апелянта, що розмір відшкодування помилково визначено судом щодо відновлення цілих сараю та туалету, а не половини, які належали позивачу, суд апеляційної інстанції не вважає обгрунтованими, оскільки частки співвласників не було виділено.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо неправомірного стягнення моральної шкоди, оскільки останнім не представлено доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції, знесення спірних споруд ним в судовому засіданні апеляційного суду не заперечувалося. Тоді як відповідно до ч. 1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній, або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом першої інстанції встановлено спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок втрати його майна, у зв'язку із чим той був позбавлений можливості належного користування ним , пережив душевні страждання, в той час відповідач не довів відсутність вини у заподіянні моральної шкоди позивачу. Тому з огляду на характер спірних правовідносин та суть спричиненої шкоди, суд знаходить обґрунтованим стягнення моральної шкоди та визначений судом першої інстанції розмір шкоди .
Оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з”ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді Меленко О.Є.
Павлишина А.Т.