Справа № 2-а-412/11

ПОСТАНОВА  

іменем України

02 лютого 2011 року

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В., розглянувши  одноособово справу в порядку скороченого провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,  

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду із даним позовом,  в його обґрунтування посилаючись на те, що є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте, відповідач не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 зазначеного вище Закону, навіть не зважаючи на  письмове звернення до відповідача з цього приводу, що й стало приводом для цього звернення до суду та заявленою у позові вимогою про відновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, про визнання дій відповідача неправомірними та про стягнення з Управління Пенсійного Фонду України щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».

           Ухвалою суду від 10.12.2010 р. позовні вимоги що стосуються періоду з  09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по  25.04.2010 р. було залишено без розгляду у зв’язку з пропуском з боку позивача строку звернення до адміністративного суду та відсутністю, на переконання суду, підстав для його поновлення.

          Відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення проти позову, зазначив про те, що  розмір надбавки дитині війни виплачуються за рахунок коштів державного бюджету, на день розгляду справи він становить 49,80 грн. відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  На переконання відповідача, мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається згідно ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, не має підстав для застосування при визначенні розміру підвищення до пенсії  «дітям війни». Разом з тим, відповідно до заперечень відповідача проти позову Конституційним Судом  України було визнано 22.05.2008 р. неконституційними зміни  до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», утім, механізму щодо застосування розроблено не було, через що перерахунок пенсії  можливий лише після розробки правового механізму реалізації перерахунку з урахуванням надбавки, та тому з метою врегулювання питання щодо визначення розміру доплат до пенсії  «дітям війни»КМ України було прийнято Постанову №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»; відповідач вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.      

         Дослідивши  докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково  з огляду на такі встановлені обставини.  

         Судом було встановлено, що позивач є особою, яка має статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного  посвідчення,  та на яку у зв’язку з цим поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-ІV від 18 листопада 2004 року. Згідно зі ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 р.  Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України  було  викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.  Утім, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. було визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції. Отже з 22.05.2008 р. дія ст. 6 зазначеного вище  Закону була відновлена, та є  чинною й у 2010 р.

         Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. На переконання суду,  поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке зазначається у ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

         Відповідно до ст. 52. ЗУ  «Про Державний бюджет на 2010 рік»у 2010 р. прожитковий мінімум  для  осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.  Отже,  виплата позивачеві у цій справі у 2010 р.  підвищення до пенсії  у розмірі 49,80 грн. та  відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 не відповідає вимогам ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»розмірам та порушує права позивача. Враховуючи пріоритет закону над підзаконними нормативно-правовими актами, вимоги позову щодо визнання  незаконними  дій Управління Пенсійного Фонду України у частині нездійснення нарахування підвищення до пенсії з урахуванням права на підвищення  в розмірі  30%  від мінімальної пенсії  за віком та про зобов’язання відповідача перерахувати пенсію з урахуванням підвищення до пенсії  на 30% мінімальної пенсії за віком,  виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є такими, що підлягають задоволенню.

         Разом з тим, є такою, що не підлягає задоволенню вимога адміністративного позову про стягнення недоплаченої соціальної  допомоги з  Управління Пенсійного Фонду України, оскільки   Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України, та діє відповідно до Положення. Порушені права позивача підлягають поновленню саме через зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити  позивачеві  підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».   

        Відповідно до ст. 11 КАС України суд, розглядаючи адміністративну справу, може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять. А тому, хоч би позивач і не порушував такого питання, та просив суд ухвалити рішення по суті позовних вимог за період з 01.01.2006 р. по 31.08.2010 р., з урахуванням того, що ухвалою суду від 10.12.2010 р. позовні вимоги що стосуються періоду з  09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 25.04.2010 р. було залишено без розгляду у зв’язку з пропуском з боку позивача строку звернення до адміністративного суду та відсутністю, на переконання суду, підстав для його поновлення,  порушені права позивача підлягають поновленню станом на дату  надходження адміністративного позову до суду.   

         Вирішуючи на виконання п. 7 ч. 6 ст. 183 ?  КАС України питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат вбачаються підстави для присудження до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат.   

         Керуючись  ст.ст. 86, 159-162, 183? КАС України,  суд

П О С Т А Н О В И В:  

        Адміністративний позов задовольнити частково.     

        Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у частині нездійснення перерахунку та виплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії, виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, починаючи  з  26.04.2010  р.  

          Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період з  26.04.2010 р. по  25.10.2010 р.   в розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.  

       В задоволенні решти  вимог  адміністративного позову  відмовити.   

        Стягнути з Державного бюджету України  на користь  ОСОБА_1 судові  витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 (трьох) гривен 40 (сорока) копійок.   

             Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку; строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

          Постанова набирає законної сили набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо її не було поданою. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя