Справа № 2-а-184

2011 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження прапорщика міліції Подліпенко Олексія Івановича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР1 №030365 від 01.12.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії  АР1 № 030365 від 01.12.2010 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01.12.2010 року, приблизно о 14 год. 30 хв. він, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Запорізькій в м.Запоріжжя, де був зупинений відповідачем, який пояснив йому, що той порушив п.16.2 ПДР України, а саме не надав перевагу в русі пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав.  Позивач заперечував проти цього, пояснивши, що повертаючи праворуч він оцінив відстань до пішоходів, які тільки-но розпочали перехід проїзної частини, та закінчив поворот, не змусивши пішоходів змінити напрямок чи швидкість руху. Однак відповідач не прийняв ці пояснення до уваги та склав стосовно позивача протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Однак позивач вважає, що притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно, тому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР1 №030365 від 01.12.2010 року.      

Від позивача надійшла заява, в якій він просив слухати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, тому суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, з урахуванням заяви позивача про слухання справи за його відсутності та неявки в судове засідання відповідача, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.

01.12.2010 року о 14 год. 30 хв. відповідачем по справі, інспектором ДПС взводу супроводження прапорщиком міліції Подліпенко Олексієм Івановичем був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АР1 № 177184 /а.с.8/, згідно якого ОСОБА_1 01.12.2010 року, приблизно о 14 год. 30 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Запорізькій в м.Запоріжжя, при повороті праворуч на вул.Набережну не надав перевагу в русі пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив п.16.2 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.

Також 01.12.2010 року відповідачем по справі була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР1 №030365 /а.с.9/, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. на користь держави за скоєння правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.16.2 Правил дорожнього руху України, на регульованих  і  нерегульованих  перехрестях  водій, повертаючи  праворуч  або ліворуч,  повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину,  на  яку  він  повертає,  а  також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування своїх вимог, суд приходить до висновку, що ним дійсно було порушено п.16.2 ПДР України, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 №030365 від 01.12.2010 року була винесена на законних підставах, а отже підстав для визнання постанови незаконною та її скасування немає.

Згідно з ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.33 КпАП України, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з п.4 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховувалися обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

З огляду на те, що позивач до адміністративної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, про що свідчить надана ним характеристика, скоєне ним правопорушення не потягло за собою настання будь-яких негативних наслідків, вважаю можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст.22, 33, 283, 287-289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,    

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити заходи стягнення, застосовані до ОСОБА_1 постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 №030365 від 01.12.2010 року за ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесеною інспектором ДПС взводу супроводження прапорщиком міліції Подліпенко Олексієм Івановичем, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень, та обмежитись усним зауваженням.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                                                      В.І.БАРАНОВ