Справа №  1-8/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І.І.

при секретарі – Данилевич Н.І.,

з участю обвинувача — прокурора Чурей О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, українця, громадянина України, раніше судимого:

–11 липня 2006 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст. 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до позбавлення волі строком на 5 років. Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 24 липня 2009 року замінено невідбуту частину покарання більш м”яким на виправні роботи на строк 1 рік 9 місяців 7 днів з відрахуванням в дохід держави 10 %,

– 03 грудня 2010 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст. 310 ч. 1 КК України на 1 (один) місяць арешту. На підставі ст. ст. 71, 72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Перечинського районного суду від 11 липня 2006 року, яке постановою Краснолуцького районного суду Луганської області від 24 липня 2009 року замінено більш м”яким і невідбута частина якого складає 10 місяців 21 день виправних робіт, що відповідає 3 місяцям і 17 дням арешту і за сукупністю вироків остаточно призначено 4 (чотири) місяці арешту,

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На початку травня 2010 року ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим слідством особами щодо сприяння, за обіцяну грошову винагороду, в організації незаконного переправлення трьох громадян Сомалі та одного громадянина Пакистану через державний кордон України в Словацьку Республіку. На виконання злочинної домовленості, 09 травня 2010 року зустрів доставлену невстановленою слідством особою групу нелегальних мігрантів та організував їх таємне переховування по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, при цьому забезпечивши їх продуктами харчування, зашторивши вікна на будинку та надавши відповідні вказівки та поради щодо їх поведінки під час таємного переховування. В подальшому в ніч з 11 на 12 травня 2010 року, підтримуючи зв»язок з іншими співучасниками злочину, особисто здійснив супровід зазначеної групи нелегальних мігрантів від місця свого проживання до місця, де на них очікував невстановлений досудовим слідством співучасник злочину, спільно з яким здійснили таємне перевезення групи нелегальних мігрантів до місця їх передачі особі, якою вказані нелегальні мігранти продовжували супроводжуватися в напрямку 99 прикордонного знаку державного кордону України та Словацької Республіки, після чого зранку 12 травня 2010 року вказана група нелегальних мігрантів була переправлена через державний кордон України та близько 19.30 год. затримана працівниками прикордонної поліції на околиці с. Березовець Словацької Республіки.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та на підставі ст. 63 Конституції України відмовився щодо себе давати показання.

Крім визнання підсудним своєї вини така стверджується й іншими дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме:

– показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні показав, що у відповідності до наказу керівництва Чопського прикордонного загону приймав участь в офіційній зустрічі між представниками прикордонних служб Словацької Республіки та України, яка відбувалася 13 травня 2010 року, в ході якої на територію України у встановленому Законом порядку була передана група нелегальних мігрантів, а саме трьох громадян Сомалі та одного громадянина Пакистану, які близько 18.30 год. 12 травня 2010 року були затримані представниками прикордонної поліції Словацької Республіки неподалік міста Брезовець Словацької Республіки. В ході проведення за даним фактом відповідної перевірки було встановлено, що вищевказані нелегальні мігранти були  незаконно переправлені через державний кордон України вранці 12 травня 2010 року в районі 99 прикордонного знаку українсько-словацького державного кордону.

–показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які на досудовому слідстві дали аналогічні покази, як свідок ОСОБА_5;

–показаннями свідка ОСОБА_7, який на досудовому слідстві показав, що працює заступником начальника ОРВ Чопського прикордонного загону. Так, у відповідності до наказу керівництва Чопського прикордонного загону він прийняв участь в офіційній зустрічі між представниками прикордонних служб Словацької Республіки та України, яка відбулася 13 травня 2010 року, в ході якої на територію України у встановленому законом порядку була передана група нелегальних мігрантів, а саме три громадяни Сомалі та один громадянин Пакистану, які близько 18.30 год. 12 травня 2010 були затримані представниками прикордонної поліції Словацької Республіки неподалік міста Брезовець Словацької Республіки. В ході проведення за даним фактом перевірки, здійсненої військовослужбовцями відділу прикордонної служби “В.Березний” Чопського прикордонного загону було встановлено, що вказані нелегальні мігранти були незаконно переправлені через державний кордон України вранці 12 травня 2010 року в районі 99 прикордонного знаку українсько-словацького державного кордону. Надалі, в ході проведення відповідних оперативних та інших заходів, направлених на встановлення осіб, причетних до організації незаконного переправлення вищевказаної групи нелегальних мігрантів через державний кордон України було встановлено, що безпосереднє таємне утримання та переховування їх на території Закарпатської області здійснював мешканець АДРЕСА_1 ОСОБА_1

 Також вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі при провадженні досудового слідства, які досліджені та перевірені судом, зокрема:

–протоколами про адміністративне затримання громадян Сомалі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та громадянина Пакистану ОСОБА_8 від 13 травня 2010 року, з яких вбачається, що останні 12 травня 2010 року о 18.30 год. були затримані прикордонною поліцією Словацької республіки на напрямку 99 прикордонного знаку на ділянці ВПС “В.Березний” за незаконний перетин державного кордону із України в Словацьку Республіку поза пунктом пропуску та 13 травня 2010 року о 13.00 год. були передані на територію України (а. с. 22, 25, 28, 31);

–протоколами пред”явлення особи для впізнання по фотознімках від 18 травня 2010 року,  01 та 04 червня 2010 року, з яких вбачається, що свідки  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 впізнали на фото чоловіка, на якому зображений ОСОБА_1,  та показали, що такий утримував їх у будинку перед переправою через державний кордон України  в травні 2010 року. Також він у ніч з 11 на 12 травня 2010 року вивів їх із свого будинку і супроводжував в сторону українсько-словацького кордону, після передав провіднику, який їх переправив через кордон (а. с.  54-57, 169-180);

–протоколами відтворення обстановки і обставин події від 01 та 11 червня 2010 року, з яких вбачається, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 показали на кімнату у АДРЕСА_1, в якій вони утримувалися у період з 9 по 11 травня 2010 року  (а. с. 182-10-91).

Дослідивши зібрані у справі докази, в їх сукупності, суд вважає доведеною вину  підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 332 КК України, як  сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_1 за місцем свого проживання та утримання в Закарпатській УВП № 9 характеризується позитивно.          

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом’якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття, позитивні характеристики за місцем проживання та утримання в Закарпатській УВП № 9, погіршений стан здоров”я його та матері, яка є особою пенсійного віку і потребує сторонньої допомоги.

Обставину, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудному, суд визнає рецидив злочину.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Разом з цим, приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання та утримання в Закарпатській УВП № 9, в останнього погіршився стан здоров”я, проживає з матір”ю, яка є особою пенсійного віку, часто хворіє та потребує сторонньої допомоги, і визнаючи ці обставини пом”якшуючими покарання та істотно знижуючими ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд, у порядку, передбаченому ст. 69 КК України, знаходить можливим та справедливим призначити йому покарання  нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції  ч. 2 ст. 332 цього Кодексу.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення попереднього вироку, а саме вироку Перечинського районного суду від 03 грудня 2010 року, то йому слід призначити покарання за правилами ст. 70 ч. 4 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили підсудному ОСОБА_1                                             слід залишити попередній — взяття під варту.                     

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого                         ч. 2 ст. 332 КК України  і призначити йому покарання  із врахуванням вимог  ст. 69 ч. 1 КК України  у виді позбавлення волі строком на  1 (один) рік з конфіскацією засобів вчинення злочину: мобільних телефонів марки “Нокія”, моделі 3110с, № НОМЕР_1 із встановленою сім карткою оператора мобільного зв”язку “Лайф” та марки “Нокія”, моделі 1208, № НОМЕР_2 із встановленою сім карткою оператора мобільного зв”язку “МТС”.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за  вироком Перечинського районного суду від 03 грудня 2010 року більш суворим, що призначено за даним вироком остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік  з конфіскацією засобів вчинення злочину: мобільних телефонів марки “Нокія”, моделі 3110с, № НОМЕР_1 із встановленою сім карткою оператора мобільного зв”язку “Лайф” та марки “Нокія”, моделі 1208, № НОМЕР_2 із встановленою сім карткою оператора мобільного зв”язку “МТС”.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання, тобто з 19 травня 2010 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили  залишити попередній – взяття під варту.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий: І. І. Ганько