Брусилівський районний  суд Житомирської області    

                                                                                                      Справа № 2-а-289/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

              "23" березня 2011 р.

                 Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області  Коваленко  В. К.. , розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні суду смт. Брусилів  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Брусилівському районі про визнання бездіяльності протиправною, стягнення та нарахування недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

          15 березня  2011 року позивачка звернулася до суду з вказаними позовом, посилаючись на те, що вона є дитиною війни і згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак  відповідач виплачував їй надбавку до пенсії в меншому, ніж визначеному Законом, розмірі. Розмір недоотриманого нею підвищення до пенсії обчислюється за період з 01.09.2010 року по 01.12.2010 року,  за який утворилася заборгованість. Просила визнати такі дії відповідача протиправними і зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, так як таке право було їй неправомірно обмежене відповідачем. Підвищення до пенсії їй виплачувалося, але в меншому розмірі ніж передбачено Законом, що призвело до порушення її прав.

          Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Відповідач у встановлений строк надіслав до суду заперечення, в яких зазначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти Пенсійного фонду України не включаються до Державного бюджету України. З метою визначення порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни Кабінетом міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2008 року № 530, якою надано право на призначення та виплату пенсій та підвищень в розмірах, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Пунктом 8 даної постанови підвищення дітям війни виплачується з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року –48,20 грн., з 01.10.2008 року –49,80 грн. Також відповідач не погоджується з вимогою провести перерахунок з 1 вересня  2010  року, мотивуючи тим, що відповідно до ч.2 ст.  99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Виплата пенсій мала щомісячний характер, тому про порушення свого права, яке позивач вважає порушеним, він міг дізнатися при виплаті пенсії за відповідний період. Незнання закону не є поважною причиною пропуску такого строку.

          Дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1  має статус дитини війни та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Брусилівському районі, де отримує підвищення до пенсії, як дитина війни, згідно до Постанови КМ України 28.02.2008 року № 530 в таких розмірах: з 1 квітня 2008 року –48,10 грн.; з липня 2008 року –48,20 грн.; з 1 жовтня 2008 року –49,80 грн.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік »дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було обмежено. Пенсії або щомісячне довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалася в меншому, ніж визначено Законом розмірі.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону «Про державний бюджет України на 2008 рік »були визнані неконституційними, таким чином виплата підвищень дітям війни в повному обсязі відновлюється з моменту визнання вищевказаних положень неконституційними.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визнають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік »в 2010 році прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня –695 грн.; з 1 квітня 2010 року –706 грн.; з 1 липня 2010 року –709 грн.; з 1 грудня 2010 року –734 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України.

Постановою КМ України № 530 від 28.05.2008 року визначено конкретні розміри підвищення до пенсії, які є значно меншими встановленого законом розміру.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежує права громадян, визначені останнім застосування зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України неможливе.

Суд, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, вважає, що при розрахунку підвищення до пенсії як дитині війни, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону № 1058-ІV, на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено механізм проведення доплат до пенсії, проте відповідно до ст.58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, затверджених постановою  правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому управління Пенсійного фонду України є належним відповідачем.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення завданням Управління є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсії, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюють за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, отже він є відповідачем у справах щодо виплати пенсій, та доплат до них.

Оскільки згідно Положення відповідач повинен здійснювати перерахунок пенсій, то не донарахованих коштів повинен визначатися відповідачем, а не судом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплат коштів, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», діяв всупереч Закону, тому його дії слід визнати протиправними.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з виплат дітям війни не можуть бути взяті до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі позовних вимог і судом не розглядаються.

Суд враховує посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України і тому не ухвалює проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Суд вважає за необхідне покласти на відповідача зобов’язання нарахувати і виплатити позивачеві щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону Уараїни «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 вересня 2010 року по 01 грудня 2010 року, по день проведення розрахунку, оскільки саме такий спосіб захисту прав позивача, який суд вважає порушеним, відповідає принципам адміністративного судочинства. З огляду на положення ст. ст.. 21,105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Суд встановив, що відповідач порушив норми права, а тому зобов’язує його провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, без вказання конкретних сум.

Позивачем не надано доказів про те, що в період з 02 грудня 2010 року по день звернення позивачки з позовом до суду нарахування пенсії проводилося з порушенням вимог Закону, а тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до абзацу дев’ятого ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню.

Судові витрати по справі прийняти на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 8-11, 17, 18, 21, 71, 99, 100, 159-163,  183-2, 267 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Брусилівському районі Житомирської області в частині ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 розміру підвищень до пенсії за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 вересня  2010 року по 01 грудня 2010 року в розмірі меншому ніж 30 % мінімальної пенсії за віком –протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Брусилівському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначається встановленим Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, за період з 01  вересня  2010 року по 01 грудня 2010 року з урахуванням фактично отриманих сум.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанову в частині зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подення апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

                        Суддя                                                            Коваленко  В.  К.