Постанова                     справа №2-а-630/11/06

                                                      іменем України  

15 березня 2011 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Крушевській Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області про порушення конституційних прав і свобод  та стягнення заборгованості по несплаченій в повному обсязі щомісячній грошовій надбавці до пенсії, як дитині війни, -

в с т а н о в и в :

Позивач  просить визнати порушення відповідачем її конституційних прав і свобод, який своїми діями звузив зміст та обсяг існуючих прав і свобод; визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати їй, як дитині війни, щомісячної грошової надбавким до пенсії з 01 липня 2009 року по 31 січня 2011 року у розмірі меншому ніж це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-1V;стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої щомісячної грошової надбавки до пенсії (з урахуванням індексу інфляції), як дитині війни, з 01 липня 2009 року по 31.01.2011 року у сумі 3163,48 грн.; стягнути з відповідача на її користь відшкодування за нанесення їй відповідачем моральної шкоди в сумі 5 308 грн.; зобов’язати відповідача нараховувати їй до пенсії щомісячну грошову надбавку згідно ст.6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-1V з 01.02.2011 року. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона має право на підвищення до пенсії, як дитина війни, що передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни». За  період з  01 липня 2009 року по 31 січня 2011 року  її права було обмежено. Підвищення до пенсії виплачувалося в розмірі меншому, ніж передбачено, що призвело до порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позов подано до суду в лютому 2011 року. Ухвалою  від 21 лютого 2011 року позов в частині вимог за період з  01 липня 2009 року по 16 серпня 2010 року залишено без розгляду.

Відповідач у встановлений строк надіслав заперечення. Просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю заявлених вимог та у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду. Свої заперечення обґрунтовував тим, що неможливо проводити стягнення з органу Пенсійного фонду, у якого відсутня вина і компетенція щодо забезпечення виплат в повному обсязі доплати, передбаченої ст.6 Закону України від 18.22.2004 року №2195. Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»надає право КМУ роз’яснювати порядок застосування цього Закону, а постанова КМУ від 26.07.1996 року № 836, якою встановлено  розміри доплати до пенсії є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади, у тому числі і Пенсійним фондом. Таким чином, при стягненні зазначених компенсацій та доплат з органу Пенсійного фонду України, при відсутності фінансування з державного бюджету не з його (відповідача) вини, який окрім того не може (не має права) вплинути на розмір такого фінансування, саме фінансування, а не відшкодування ( та й відшкодування) зазначений орган не може забезпечити дотримання зазначених норм права, тобто, законних інтересів держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області з питань повноти і своєчасності виплати пенсій, призначених у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та громадян-пенсіонерів.

Суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

ОСОБА_1  має статус дитини війни та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в  м. Бердичеві, де отримує підвищення до пенсії, як дитина війни, згідно довідки №1564/02 в такому розмірі: з 01 липня 2009 року по 31 січня 2011 року –49,80 грн.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було обмежено. Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувались в меншому ніж визначено Законом розмірі, і лише інвалідам.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»були визнані неконституційними. Таким чином, виплата підвищень дітям війни в повному обсязі відновлюється з моменту визнання вищевказаних положень неконституційними.

Положення частини 3 статті 28 Закону №1958-1V не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Даної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, підтверджується його  висновком, викладеним в  Постанові Судової палати в    адміністративних справах ВСУ від 12 жовтня 2008 року у справі №61-699/08.

Відповідно до ст.8 КАС України  суд при   вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Розмір мінімальної пенсії за віком в Україні становить: з  01 липня                    2010 року -709 грн., з 01  жовтня 2010 року –723 грн., з 01 грудня 2010 року –734 грн., з 01 січня 2011 року –750 грн.

Постановою КМУ від 28 травня 2008 року №530 визначено конкретні розміри підвищення до пенсії –10% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності  нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому   правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено механізм проведення доплат до пенсії, проте відповідно до ст.58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (далі –Положення), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.2.1 Положення основними завданнями Управління є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, отже, є відповідачем у справі щодо виплати пенсії, доплат до них.

Висновки суду також підтверджуються і довідками управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві про нарахування та виплату зазначених коштів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплат коштів, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», діяв всупереч Закону, тому його дії є протиправними.

Разом з тим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача конкретної суми недоплачених коштів щомісячної допомоги, як дитині війни, не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. За таких обставин суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження. Враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, суд може зобов’язати  відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не  ухвалювати рішення про   стягнення конкретних сум. Тому стягнення з відповідача вказаних позивачем коштів не є можливим, а правомірним є  зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум підвищення.

Також в задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди в сумі  5 308 грн. слід відмовити у зв’язку з їх безпідставністю, оскільки, згідно до ЗУ «Про  соціальний захист дітей війни»відповідальність у вигляді моральної шкоди за ненарахування у повному обсязі надбавки дітям війни не встановлена.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у частині подальшого  зобов’язання відповідача нараховувати позивачу до пенсії щомісячну грошову надбавку згідно ст.6 ЗУ «Про  соціальний захист дітей війни»з 01.02.2011 року, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у  майбутньому.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що розмір виплат позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, підлягає частковому задоволенню, а саме  : за 2010 рік за період з  17 серпня 2010 року по день винесення рішення з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат.

Керуючись ст.ст.8,19,22,46 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного суду України від  09.07.2007 року №6-рп/2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008   року, №2б-рп/2008 від 27.11.2008 року, ст.ст..8-11,18,71,160,161,162,163,267 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області про порушення конституційних прав і свобод  та стягнення заборгованості по несплаченій в повному обсязі щомісячній грошовій надбавці до пенсії, як дитині війни, задовольнити частково.

Визнати бездіяльність та відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області щодо нарахування і виплати несплаченої  ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, з  17 серпня 2010 року  по 15 березня 2011 року незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві Житомирської області здійснити  перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з  17 серпня 2010 року по 15 березня 2011 року з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні  решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету України 3 гривні 40 коп. судового збору.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду  через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: