АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  661/11                                                                                      Головуючий у першій інстанції: Разумовська О.Г.

Категорія: 46                                                                                           Доповідач в апеляційній  інстанції: Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем  України

16 березня  2011  року                                                                                           м. Миколаїв

Судова колегія  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                                     головуючого:  Галущенка О.І.,

                                     суддів:            Кутової Т.З.,

                                                             Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання:     Богуславській О.М.,

за участю позивача  ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,  відповідача  ОСОБА_6  та його представника  ОСОБА_7,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_6  

на рішення  Заводського  районного суду м. Миколаєва від  16 листопада  2010 року  ухвалене по цивільній справі за  позовною  заявою

ОСОБА_4 до ОСОБА_6  про визнання   майна особистою приватною власністю  одного з подружжя

та   за зустрічним позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_4  про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя  та визнання права власності на  частку цього майна

В С Т А Н О В И Л А :

          В лютому   2009 року   ОСОБА_4 звернулася до суду  з позовною заявою до ОСОБА_6  про визнання майна особистою власністю одного з подружжя.

          Позивачка зазначала, що   під час перебування  в зареєстрованому шлюбі  з відповідачем її мати подарувала їй  квартиру АДРЕСА_1. Не зважаючи на таке, відповідач не визнає  її права власності на вказану квартиру та  вимагає компенсації її вартості в розмірі 33, 3 %. Посилаючись на викладене  просила задовольнити її вимоги.

          ОСОБА_6 пред’явив зустрічний позов  до ОСОБА_4    про  визнання вказаної квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання за ним права власності на 1/3 частину вказаної квартири.  Відповідач посилався на те, що   спірна квартира була придбана на спільні кошти подружжя  в період шлюбу, однак договір купівлі-продажу  в 2000  році  було оформлено на матір  дружини ОСОБА_8, яка за домовленістю   повинна була   подарувати її їхній доньці.  Вказана домовленість була порушена та ОСОБА_8 в 2001 році  подарувала вказану квартиру не онуці, а своїй доньці ОСОБА_4 За час проживання в даній квартирі  відповідачем було здійснено капітальний ремонт,  а саме замінені міжкімнатні двері,  всі вікна  в квартирі та на балконі замінені на металопластикові, перенесена перегородка в кухні  та об’єднано туалет з ванною кімнатою,  здійснено оздоблення кахельною плиткою, замінено сантехнічне обладнання,  лінолеум  та проведено інші будівельні роботи, загальна вартість яких  становить 36586 грн. 15 коп.  Посилаючись на  збільшення в ціни   спірної квартири,   відповідач просив   визнати її спільним майном та  визнати за ним право власності на  1/3 її частини.  

          Рішенням  Заводського районного суду м. Миколаєва від   16 листопада 2010 року  

року   в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання спірної квартири  особистою власністю подружжя  відмовлено.  Позов ОСОБА_6   задоволено частково. Визнано квартиру АДРЕСА_1  спільною сумісною власністю подружжя  та визнано за ОСОБА_6 право власності на  1/13 частину  вказаної квартири. Ухвалою того ж суду від   15 грудня 2010 року в частині визначення номеру квартири  виправлена помилка в зазначеному рішенні.

          В апеляційній скарзі відповідач  ОСОБА_6 просить  вказане рішення суду  в частині   визначення його частки скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, про   визнання за ним права власності на 1/3 частину вказаної квартири.

          В судовому засіданні апеляційної інстанції  відповідач ОСОБА_6   подав заяву  про відмову від апеляційної скарги.

          Відповідно до положень ч. 4 ст. 300  ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу  розгляду справи  відмовитися від неї  повністю  або частково.

          Повторне оскарження  цього рішення, ухвали з тих самих підстав  не допускається.

          Положення вказаної  правової норми   апелянту роз’яснено  та йому зрозуміло, а тому   підстав  для відмови в прийнятті    заяви про  відмову від апеляційної скарги немає.            

Керуючись ст. ст. 303, 307, 300,  310  ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Прийняти відмову   від апеляційної скарги   ОСОБА_6   на рішення Заводського  районного суду м. Миколаєва   від  16  листопада  2010 року.

          Апеляційне провадження  по даній справі  закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого  суду України  з розгляду цивільних  і кримінальних справ протягом двадцяти  днів  з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:                                    

Судді: