2-51/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

01 квітня 2011 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим               у складі:                                                                                  головуючого судді  Куксова В.В.

                                                                                                 при секретарі  Шмаль І.Є.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зняття з реєстрації, виселення; за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Алуштинська міська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту і свідоцтва про право на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

                ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зняття з реєстрації, виселення.

          Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_5 07.07.2009 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину у вигляді будинку з господарськими і побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Під час оформлення спадкових документів позивач дізнався, що в будинку зареєстровані і проживають ОСОБА_2 і ОСОБА_3 –сини його брата. Перед смертю ОСОБА_5 оформив заповіт тільки на свого брата, позбавивши спадщини синів, оскільки вони неповажно відносились до батька не доглядали за ним, ображали його. Після вступу у спадщину позивачем було запропоновано відповідачам добровільно знятись з реєстрації і виселитись, звільнити власність позивача. Однак до теперішнього часу це не зроблено. У зв’язку з чим просить суд усунути перешкоди в користуванні власністю житловим АДРЕСА_1, зобов’язати Алуштинський МВ ГУ МВС України в АР Крим зняти з реєстрації відповідачів, виселити відповідачів х будинку.

          ОСОБА_3 і ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту і свідоцтва про право на спадщину .

          Свої вимоги мотивують тим, що їх батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Вони є єдиними спадкоємцями першої черги за законом, тому розраховували, що АДРЕСА_1, в якому вони мешкали перейде до них у спадщину. Однак коли вони звернулись до Алуштинської державної нотаріальної контори виявилось, що батько написав заповіт на іншу людину. Згодом позивачі дізнались, що заповіт складений 26.05.2008 року, на даний час право власності на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 07.07.2009 року. Знаючи відношення батька до них, обставини його хвороби і смерті, вважають, що заповіт, за яким їх батько заповів все своє майно ОСОБА_1 а також свідоцтво про право на спадщину слід визнати недійсними. Так зазначають, що їх батько ОСОБА_1 тяжко хворів раком підшлункової залози, що і було причиною смерті. Батько знав про цю хворобу і це погано впливало на його психічний стан. Вважають, що в зв’язку з тяжкою формою хвороби і її наслідками на організм і нервову систему батька, його воля при складанні заповіту на ОСОБА_1 не була вільною. У зв’язку з чим просять суд визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_5 про призначення своїм спадкоємцем ОСОБА_6, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, що видане ОСОБА_1 07.07.2009 року.

          Ухвалою суду від 22 жовтня 2009 року зазначені справи об’єднані в одне провадження.

          Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсягу, просить задовольнити, проти задоволення позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заперечувала, просить в його задоволенні відмовити.

          Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час і місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

          Заслухавши представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню, позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необґрунтований і задоволенню не підлягає.

          Судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належав цілий житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1.

          26.05.2008 року ОСОБА_5 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом за №2027. Згідно даного заповіту все своє майно в тому числі на належний йому житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, він заповів ОСОБА_1.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть від 09.06.2008 року.

07.07.2009 року ОСОБА_1 державним нотаріусом було видане свідоцтв про право на спадщину за заповітом  на спадкове майно ОСОБА_5, яке складається з житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1257 ч. 2 ЦК України  за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно акту № 929 посмертної судово-психіатричної експертизи від 28.07.2010 року ОСОБА_5 26.08.1949 року, яки проживав в АДРЕСА_1 яким-небудь психічним захворюванням під час складання заповіту 26.05.2008 року не страждав. ОСОБА_1 міг усвідомлювати (розуміти значення) своїх дій і керувати ними під час складання заповіту 26.05.2008 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.           

У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, враховуючи висновки судово-психіатричної експертизи від 28.07.2010 року, суд вважає. що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не надано належних і допустимих доказів, не доведені обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, що тягне за собою відмову в задоволенні їх позову.

Відповідно до ст. 317 ч. 1 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_1 належить на праві власності житловий АДРЕСА_1.

В даному будинку також зареєстровані і проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не є власниками спірного будинку, що створює ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню, позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необґрунтований і задоволенню не підлягає.

          На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 9, 47, 61, 71, 72, 104 ЖК України, ст. 386, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зняття з реєстрації, виселення задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим АДРЕСА_1.

Зобов'язати Алуштинський МВ ГУ МВС України в АР Крим зняти з реєстрації в житловому АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Виселити з житлового АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3.

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Алуштинська міська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту і свідоцтва про право на спадщину відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                    Суддя: