Головуючий у 1 інстанції - Соболєв Є.О.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2011 року справа № 2а-676/10/1229
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа: Головне управління Державного казначейства в Луганській області про поновлення строку для подання позову, визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа: Головне управління Державного казначейства в Луганській області, в якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльність та зобов’язати відповідача зробити нарахування щомісячної доплати надбавки, як дитині війни до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії в Україні за віком за період з 2006 року по 30.09.2010 року.
Ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2010 року позивачу поновлено пропущений строк для звернення до суду, у зв’язку із тим, що позивач є похилого віку людиною, який через свій вік і поганий стан здоров’я дійсно міг не мати можливості раніше звернутися до суду. (арк. справи 13).
Постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 листопада 2010 року позовні вимоги було задоволено частково: зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії з урахуванням 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2010 року.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, на рішення суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплати дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 % якої мають підвищуватися дітям війни пенсії.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується паспортом та пенсійним посвідченням (арк. справи 9, 10).
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Оскільки дія Закону № 489-V закінчується 31.12.2007 року, то й перерахунок пенсії повинен здійснюватися до цієї дати.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає з моменту проголошення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
У 2009 та 2010 роках Закон України « Про соціальний захист дітей війни» та Закони України «Про державний бюджет України на 2009 та 2010 роки» не зупинялися та не змінювалися. Тому позивач у вказані періоди має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що з березня до липень 2010 року розгляд цієї категорії справ здійснювався за правилами цивільного судочинства, за приписами якого встановлений трирічний строк звернення до суду. З врахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема справи «Мельник проти України», колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України з поважних причин.
Але приймаючи до уваги норми ст. 257 Цивільного Кодексу України, трирічний строк загальної позовної давності, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок надбавки до пенсії у урахуванням дати звернення до суду з вказаним позовом 19 жовтня 2010 року, і відраховуватися строк повинен з 19 жовтня 2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Отже, у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає за потрібне вийти за межі вимог апеляційної скарги, позовні вимоги задовольнити у межах трьохрічного терміну.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що постанову суду першої інстанції слід змінити та зазначити період з якого позивач має право на виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 19.10.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2010 року.
На підставі вищезазначеного і керуючись статтями 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 листопада 2010 року задовольнити частково.
Постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа: Головне управління Державного казначейства в Луганській області про поновлення строку для подання позову, визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії змінити.
Змінити в другому абзаці резолютивної частини постанови Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 листопада 2010 року період «з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2010 року» на період «з 19.10.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2010 року».
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон