КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року                                                             Справа № 2а-3628/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.

          при секретарі –Сириці І.О.,

за участю:

представника позивача –ОСОБА_1,

представників відповідача –Поповкіної Ю.В., Фріги О.В., Бесараба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000422320 від 08 вересня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції є протиправним, оскільки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 здійснено реалізацію товарних запасів, які обліковані у встановленому законом порядку, з огляду на наявність накладних на товар, що реалізується, товарно-матеріальних звітів та контрольних стрічок, які відповідачем під час здійснення перевірки не вимагалися.

Також, посилався на те, що Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95 (далі за текстом –Закон №265/95) не встановлено порядок обліку товарних запасів, а лише покладено на суб'єкта підприємництва обов'язок щодо ведення такого обліку.

Крім того, в обґрунтування протиправності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.13 Закону №265/95 посилався на те, що за адресою: Кіровоградська області, АДРЕСА_1, крім позивача, здійснює підприємницьку діяльність ще один суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_6. При здійсненні перевірки податковими інспекторами вилучено кошти, як з каси фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 так і з каси фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, що призвело до виявлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення позивачем розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалися на те, що за результатами перевірки фізичної особи–підприємця ОСОБА_5 податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону №265/95, у зв’язку з чим Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією правомірно прийнято рішення №0000422320 від 08 вересня 2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9266 грн. 75 коп. В обґрунтування правомірності дій працівників податкового органу  посилалися на те, що перевірка належного позивачу магазину здійснювалася з дотриманням вимог діючого законодавства, відповідно до плану проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та згідно з направленням на перевірку, з яким під розписку ознайомлено бармена ОСОБА_7, яка і була присутня під час перевірки, була ознайомлена з актом перевірки та зауважень не мала. У зв’язку з цим просили у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши надані докази та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 15.04.1999 року зареєстрований Кіровоградською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець (а.с.9).

Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області на підставі направлення №610 від 27.08.2010р. (а.с.40) 31 серпня 2010 року проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт.

Відповідно до акту Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №0027/11/08/23/2736300039 від 31.08.2010р. під час перевірки щодо дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, яку здійснено в барі за адресою: Кіровоградська область, АДРЕСА_1, встановлено порушення фізичною особою–підприємцем ОСОБА_5 п.п.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону №265/95, а саме проведення розрахункової операції через РРО не на повну суму придбаного товару: при купівлі товару на суму 17,25 грн. через РРО проведено суму 14,75 грн., суму 2,50 грн. через РРО не проведено; реалізація товарних запасів, які не обліковані в установленому законодавством порядку: книга обліку доходів і витрат, накладні на товар, що знаходиться в реалізації відсутні,  загальна сума необлікованого товару становить 1474,50 грн.; невідповідність суми готівкових коштів на місті проведення розрахунків сумі, що зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності 1261,05 грн.. Також в акті зазначено, що всі готівкові кошти знаходились в одному місці, в коробці за барною стійкою. (а.с.41-44).

У зв’язку з виявленими порушеннями позивачем п.п.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону №265/95, Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 штрафних (фінансових) санкцій №0000422320 від 08 вересня 2010 року (а.с.17).

Відповідно до п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або  в  безготівковій  формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. А також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно акту Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №0027/11/08/23/2736300039 від 31.08.2010р. порушення позивачем п.п.1, 2 ст.3  Закону №265/95 полягали у проведенні розрахункової операції через РРО не на повну суму купленого товару: при купівлі товару на суму 17 грн. 25 коп. через РРО проведено суму 14 грн.  75 коп., суму 02 грн. 50 коп. через РРО не проведено.

З даного акту вбачається, що бармен ОСОБА_7, в присутності якої здійснювалась перевірка з вказаним актом ознайомлена, зауважень не мала, про що свідчить особистий підпис останньої.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що на час здійснення податковим органом перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 вона перебувала у трудових відносинах з позивачем. Також, підтвердила факт проведення нею розрахункової операції не на повну суму покупки, зазначивши, що нею не проведено через РРО суму 02 грн. 50 коп., пояснивши це тим, що вона не встигла подивитися код товару, про що зазначила в пояснювальній записці від 31.08.2010р. (а.с.53).

Відповідно до акту Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області щодо перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів від 31.08.2010р. (додаток до акту перевірки №0027/11/08/23/2736300039 від 31.08.2010р.) барменом ОСОБА_7, в присутності якої проведено перевірку, реалізовано пиво „Оболонь” живе 0,5 л. вартістю 05 грн. 50 коп., горілку „Холодний яр” 50 мл. вартістю 02 грн. 50 коп., та одну пачку цигарок вартістю 09 грн. 25 коп.. Загальна вартість товару становить 17 грн. 25 коп. При цьому, в акті зазначено, що барменом видано фіскальний чек на суму 14 грн. 75 коп. (а.с.54), що також підтверджується копіями фіскальних звітних чеків (а.с.55).

Таким чином, сума, не проведена барменом ОСОБА_7 через РРО при реалізації вищенаведеного товару, становить 02 грн. 50 коп..

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95, що полягали у проведенні розрахункової операції через РРО не на повну суму купленого товару та видача розрахункового документу не на повну суму проведеної операції.  

Згідно п.1 ст.17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької  діяльності,  які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги),  за рішенням  відповідних  органів  державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у  п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг).

Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню до фізичної особи–підприємця ОСОБА_5 у зв’язку з порушенням п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95 становить 12 грн. 50 коп. (02 грн. 50 коп. х 5 = 12 грн. 50 коп.).

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 грн. 50 коп. прийнято податковим органом у встановленому законом порядку та відповідає виявленим порушенням.

Згідно п.13 ст.3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до акту Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №0027/11/08/23/2736300039 від 31.08.2010р. порушення позивачем п.13 ст.3 Закону №265/95 полягали у незабезпеченні позивачем відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (сума невідповідності становить 1261 грн. 05 коп.). При цьому, в акті зазначено, що всі готівкові кошти знаходились  в одному місці (в коробці за барною стійкою). (а.с.41-44)

Згідно розписки від 31.08.2010р. барменом ОСОБА_7 підтверджено, що сума коштів на місці проведення розрахункових операцій складає 1285 грн. 30 коп., в тому числі, власних коштів бармена 280 грн. (а.с.56).

При цьому, сума коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій за 31.08.2010р. становить 21 грн. 75 коп. (а.с.57).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що в приміщенні, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, АДРЕСА_1, підприємницьку діяльність здійснюють позивач, а також фізична особа - підприємець ОСОБА_6, каси яких на час проведення перевірки нею було об’єднано. При цьому, зазначила, що при здійсненні податковими інспекторами контрольної закупки, нею видано здачу у розмірі 82 грн. 75 коп. з каси фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, пояснивши це відсутністю в касі позивача необхідної суми коштів, а також зазначила, вона мала право доступу до обох кас.

Відповідно ст.2 Закону №265/95 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Наведена норма Закону кореспондується з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, (далі за текстом –Положення №637), за змістом якого каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Згідно п.4.1 Положення №637 з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Суд також зазначає, що за приписами п.23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006р., забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що законодавством встановлено обов'язкову відповідність суми грошових коштів на місці проведення розрахункових операцій (тобто у касі) сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, або загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, незалежно від джерела походження таких коштів та їх належності будь-якій особі.

У випадку здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів  в одному магазині різними  суб'єктами господарювання, такі суб'єкти мають забезпечити наявність відповідної технічної  конструкції,  за допомогою якої можна було б розмежувати  місця здійснення розрахунків кожного з підприємців та відповідно зменшити ймовірність змішування готівкових коштів з різних  кас.

Враховуючи викладене, а також виявлення під час перевірки в касі позивача суми коштів у розмірі 1285 грн. 30 коп., при тому, що у денному звіті реєстратора розрахункових операцій за 31.08.2010р. зазначено суму  коштів у розмірі 21 грн. 75 коп., суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно віднесено суму коштів у розмірі 1261 грн. 05 коп. (1263,55 грн.- 2,50 грн.) до суми невідповідності готівкових коштів.

Згідно ст.22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню до фізичної особи–підприємця ОСОБА_5 у зв’язку з порушенням п.13 ст.3 Закону №265/95 становить 6305 грн. 25 коп. ((1263 грн. 55 коп. –02 грн. 50 коп.) х 5) = 6305 грн. 25 коп.).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6305 грн. 25 коп. прийнято податковим органом у встановленому законом порядку та відповідає виявленим порушенням.

Відповідно до акту Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №0027/11/08/23/2736300039 від 31.08.2010р. порушення позивачем п.12 ст.3 Закону №265/95 полягали у реалізації позивачем товарних запасів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, а саме: книга обліку доходів та витрат, накладні на товар, що знаходиться в реалізації, відсутні. Загальна вартість необлікованого товару за цінами реалізації становить 1474  грн. 50 коп..

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону №265/95 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Позиція відповідача полягаа в тому, на місці проведення розрахунків під час проведення перевірки 31.08.2010р. була відсутня книга обліку доходів та витрат, а також накладні на товар, про що свідчить пояснювальна записка ОСОБА_7 від 31.08.2010р. (а.с.53). На думку відповідача, відсутність на момент перевірки книги обліку доходів і витрат у позивача свідчить про реалізацію ним товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Стаття 20  Закону №265/95, якою керувався відповідач при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій, передбачає, що до суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку,  застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Між тим, відповідачем не наведено нормативний акт, який передбачає порядок здійснення позивачем як фізичною особою–підприємцем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та визначає обов’язок позивача зберігати за місцем реалізації товарів усі первинні документи на їх придбання та реалізацію.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, за що передбачена відповідальність статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. N10, викладений у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.1997р. №17-0117/10-8886 "Про порядок ведення книги ф. N 10", який визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів і готівки у Книзі обліку доходів та витрат, не може підлягати застосуванню, оскільки зазначений лист носить інформаційний характер і не є нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації для фізичних осіб-підприємців.

Кабінетом Міністрів України на виконання ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято постанову від 26.09.01 №1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" (надалі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). До Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Пунктом 3 Порядку визначено, що форма Книги обліку доходів і витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом ДПА України від 21.04.1993р. №12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за №64 (додаток №10 до Інструкції №12).

Оскільки на даний час законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації для фізичних осіб-підприємців, тому відсутність цієї книги на місці реалізації товарів не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.     

Суд вважає, що за порушення порядку ведення обліку доходів та витрат або неведення такого обліку до позивача може бути застосована відповідальність, яка передбачена ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.

З урахуванням викладеного, той факт, що на момент проведення перевірки книга обліку доходів та витрат була відсутня у барі, на місці реалізації товару, не можна кваліфікувати як порушення ст.20 Закону №265/95, оскільки відповідальність передбачена саме за реалізацію (здійснений продаж) товару, який не облікований у встановленому порядку, а не за наявність таких товарів за місцем реалізації чи відсутність на місці перевірки документів обліку.

Крім того, твердження позивача про відсутність за місцем реалізації товарів -  накладних на товар, не є доказом здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, оскільки відповідачем не наведено нормативний акт, який визначає обов’язок позивача зберігати за місцем реалізації товарів усі первинні документи на їх придбання та реалізацію.

Відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації.

До того ж, представником позивача надані та досліджені в судовому засіданні накладні (податкові, видаткові) на товар, який придбавався фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та реалізувався ним у барі. (а.с.86-105)

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем положень п.12 ст.3 Закону №265/95, застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 20 цього Закону у сумі 2949 грн. є безпідставним, а тому рішення Кіровоградської  об’єднаної державної податкової інспекції № 0000422320 від 08 вересня 2010 року в цій частині є незаконним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем,  присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням часткового задоволення вимог позивача, суд вважає за необхідне присудити йому судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 1,70 грн.

Керуючись ст.ст. 86,  94,  159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422320 від 08 вересня 2010 року, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2949 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Повний текст постанови виготовлено –14.02.2010р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                      Т.М. Кармазина