КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2011 року Справа № 2а-4680/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Долинської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 податковий борг зі сплати єдиного податку у сумі 372 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог Закону України „Про систему оподаткування”, не сплачено, у повному обсязі, єдиний податок, у зв’язку з чим, за фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 360 грн.. Крім того, відповідач в порушення п.п.5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 –III (далі за текстом Закон №2181 –III), самостійно не сплатив суму податкового зобов’язання, в зв’язку з чим до нього застосовано штрафну санкцію в сумі 12 грн.
В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.21).
Відповідач в судове засідання не з’явився. Судом на адресу, зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 рекомендованими листами із зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення неодноразово направлялись повістки про виклик до суду, які повернуто поштовим відділенням на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»(а.с.26,28).
Відповідно до ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою –підприємцем.
Враховуючи викладене, відповідач вважається повідомленим належним чином.
Враховуючи те, що представник позивача не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, а також неявку відповідача в судове засідання, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, суд вважає можливим, на підставі ч.6 ст.128 КАС України, здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідача зареєстровано Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 06.05.2010р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №24240000000001903, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (а.с.6), та перебуває на обліку в Долинській міжрайонній державній податковій інспекції з 08.05.2010р., про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків №939 від 15.11.2010р. (а.с.7).
Відповідно до ст.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування та обліку звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 (далі за текстом –Указ Президента №727/98) суб’єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.
Судом встановлено, що фізична особа –підприємець ОСОБА_1, на підставі його особистої заяви та у відповідності до Указу Президента №727/98, отримав свідоцтво платника єдиного податку. Видом підприємницької діяльності відповідача є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, про що свідчить заява відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.8,9).
Статтею 2 Указу Президента №727/98 встановлено, що ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Рішенням Долинської районної ради №263 від 07 травня 2008 року затверджено ставки єдиного податку, в тому числі ставку єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності, видом діяльності яких є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, у розмірі 120 грн. на місяць. (а.с.10-11).
Згідно ст.ст. 9, 14, 15 Закону України „Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року №1251-XII (далі за текстом –Закон №1251-XII) суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в строки, визначені відповідними законами.
Відповідно до Указу №727/98 суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа, сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Судом встановлено, що відповідачем за період з липня по вересень 2010 року єдиний податок сплачено не в повному обсязі, у зв’язку з чим за фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 360 грн., про що свідчить довідка ДПІ №11093/2400 від 30.11.2010р. (а.с.17).
Крім того, відповідно до акту Долинської міжрайонної державної податкової інспекції №543 від 30 серпня 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов’язання, з питання своєчасності сплати єдиного податку за вересень 2010року, перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 –III. (а.с.14)
На підставі даного акту, Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення №0004301700/0 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій, у розмірі 12 грн., які отримано відповідачем, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.12, 13)
Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Згідно п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону №2181 –III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №2181 –III встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону №2181 –III активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст.1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними і допустимими доказами, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р. №7-93 Долинська міжрайонна державна податкова інспекція звільняється від сплати державного мита.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Зважаючи на викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України, в особі Долинської міжрайонної державної податкової інспекції податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі 360 (триста шістдесят) грн. та штрафні санкції у розмірі 12 (дванадцять) грн., за рахунок активів платника податків.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина