Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області  

Справа №  1-21/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01.04.2011 р.м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого  судді  Заярного А.М.

секретаря Буга Р.М.,

з участю: прокурорів Левчук С.М., Бобир Д.Л.,

захисника –адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та жителя АДРЕСА_1,  громадянина України, з вищою освітою, працюючого Кармалюківським сільським головою, військовозобов'язаного, одруженого, раніше судимого 22.07.2010 року  Жмеринським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу в доход держави, – у  вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст.368, ч. 1 ст. 366 КК України,  

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2, обіймаючи посаду Кармалюківського сільського голови Жмеринського району, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної винагороди, тобто хабара 11.08.2010 року домовився з ОСОБА_3 про надання останньому завідомо неправдивої довідки щодо придбання у мешканця с. Кармелюкове ОСОБА_7. картоплі.

          За виконання вказаних дій ОСОБА_2 висловив ОСОБА_3 незаконну вимогу надати йому хабар у сумі 1000 грн., які ОСОБА_3 повинен був залишити для нього у промисловому магазині, що розташований в с. Кармелюкове, вул. Центральна, 1, що ОСОБА_3 і зробив.

Дії підсудного ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 КК України.

          Крім того, ОСОБА_2 обіймаючи посаду Кармалюківського сільського голови Жмеринського району, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної винагороди, тобто хабара 13.08.2010 року діючи в інтересах ОСОБА_3 особисто склав завідомо неправдиву довідку №2-19/488 від 12.08.2010 року проте, що нібито ОСОБА_3 придбав у мешканця с. Кармелюкове ОСОБА_7. картоплю, яка буде перевезена автомобілем марки «КАМАЗ». Після чого, ОСОБА_2 підписав вказану довідку, завірив наявною у нього гербовою печаткою Кармелюківської сільської ради та видав її ОСОБА_3.

          Дії підсудного ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  у вчиненні злочину  свою вину визнав частково, а саме тільки за ч. 1 ст. 366  КК України. Вказав, що з 2002 року і по теперішній час працює на посаді Кармалюківського сільського голови.

11.08.2010 року біля 09:30 год. до нього на прийом звернувся ОСОБА_3, який попросив надати йому довідку Кармалюківської сільської ради про придбання ним картоплі у жителів села. Вказав, що  довідка йому потрібна для безперешкодного перевезення картоплі на базар в м. Одесу, яку він придбав в Барському районі. ОСОБА_2 повідомив, що надасть таку довідку за умови наявного транспортного засобу. Після чого ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2, що в нього є столярний цех і він може допомогти сільській раді зробити столярні вироби. Проте, для ремонту приміщення сільської ради потрібна була фарба, тому ОСОБА_2 попросив, аби той здійснити матеріальну допомогу у сумі 1000 грн. на її придбання.

Наступного дня, 12.08.2010 року після 16:00 год. коли ОСОБА_2 перебував в м. Жмеринка до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та попросив його зустрітися о 09:00 год. 13.08.2010 року в нього на роботі в сільській раді. ОСОБА_2 повідомив йому, що він з 07:30 год. 13.08.2010 року буде на роботі, так як люди вирушають у м. Кіровоград. В цей й же день ОСОБА_2, розпитуючи у жителів с. Кармелюкове дізнався, що якісь особи займалися закупівлею картоплі на автомобілі марки «КАМАЗ».

13.08.2010 року біля 08:00 год. до ОСОБА_2, який знаходився в сільській раді,  приїхав ОСОБА_3. ОСОБА_2 запросив його в службовий кабінет, в якому він дістав книгу реєстрації вихідної документації, де знаходилася надрукована, ще 12.08.2010р.  довідка, яка була потрібна ОСОБА_3. Проте довідка ОСОБА_3 не підійшла, адже в ній була відсутня інформація про державний номерний знак автомобіля.

Тоді ОСОБА_4 виготовив другу довідку, яку написав особисто своєю рукою, адже секретаря на роботі в той час ще не було, в які зазначив зі слів ОСОБА_3 державний номерний знак автомобіля «КАМАЗ»та інформацію про те, що ОСОБА_3 придбав у жителя с. Кармелюкове ОСОБА_7 для реалізації картоплю.

За отримання довідки ОСОБА_3 розписався у книзі реєстрації. Після чого, ОСОБА_3 знову запитав ОСОБА_2 як віддячити, ОСОБА_2 повідомив йому, щоб він дав 1000 грн. для придбання декількох банок фарби для ремонту кабінету дільничного інспектора міліції, та залишив їх в сільському магазині, неподалік сільської ради. Що той і зробив.

 Не зважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним, його вина повністю доведена показаннями свідків та матеріалами справи.

В судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що на протязі липня –серпня 2010 року він придбав у населення 10 тон. картоплі, яку бажав реалізувати у м. Одесі. В зв’язку з тим, що на пропускному пункті біля м. Одеси працівники ДАІ вимагають довідку щодо походження товару, то йому була необхідна довідка про придбання картоплі.

11.08.2010 року він підвозив людей у с. Кармелюкове, тому зайшов у сільську раду до сільського голови ОСОБА_2, в якого запитав, чи зможе він йому видати довідку про те, що він начеб то купував на території Кармалюківської сільської ради картоплю. При цьому повідомив, що у нього є пилорама, тому він зможе йому за надану довідку віддячити, виготовити для сільської ради столярні вироби.  Однак, ОСОБА_2 повідомив, що його не цікавлять столярні вироби, а вказав, що дане питання буде коштувати 1000 грн..

ОСОБА_3 обурився, що Кармалюківський сільський голова забажав за цю довідку 1000 грн., тому 12.08.2010 року повідомив про це до Жмеринського районного відділу міліції, де в нього відібрали пояснення.

13.08.2010 року біля 08:00 год. він приїхав в с. Кармелюкове та зайшов у кабінет Кармалюківського сільського голови ОСОБА_2, який надав ОСОБА_3 довідку, яка його не влаштувала, адже не було записано номерний знак автомобіля. Тоді ОСОБА_2 при ОСОБА_3 власноручно написав другу необхідну йому довідку про те, що ОСОБА_3 начебто придбав у громадянина с. Кармелюкове картоплю, яка буде перевезена автомобілем марки «КАМАЗ», та вказав номерний знак. Після чого, підписав зазначену довідку, поставив гербову печатку сільської ради та зареєстрував її у журналі, де ОСОБА_3 розписався за її отримання. Після цього, ОСОБА_3 хотів передати ОСОБА_2  1000 грн., однак останній вказав, щоб він їх заніс у магазин, який знаходиться поблизу сільської ради, передав їх продавцю, повідомивши що це для сільського голови ОСОБА_2, а він їх потім забере, що ОСОБА_3 і зробив. Прийшовши до вказаного магазину, ОСОБА_3 передав зазначену суму продавцю, якою була жінка, вказав їй, що це кошти ОСОБА_2, який їх забере.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 13.08.2010 року він був присутній у якості понятого в АДРЕСА_2, коли у приміщенні сільської ради, у кабінеті сільського голови ОСОБА_2 був проведений огляд, під час якого було вилучено книгу вихідної документації, в якій було записано про видачу ОСОБА_3 довідки по придбання картоплі.

Після чого було проведено огляд приміщення магазину, який розташований в с. Кармелюкове, неподалік сільської ради. Працівникам міліції продавець пояснила, що невідомий чоловік приніс кошти в сумі 1000 грн. Після чого, вона видала вказані кошти. Вони були просвічені в ультрафіолетовому промінні, в результаті чого він бачив яскраво-жовте світіння та якийсь надпис. Вказані кошти, були поміщені у конверт та опечатані. В подальшому, було оглянуто руки продавця, які також світилися яскраво-жовтим кольором під дією ультрафіолетових променів. З рук продавця було зроблено змив та опечатано.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 13.08.2010 року його працівники міліції запросили у якості понятого при проведенні огляду в приміщенні сільської ради в АДРЕСА_2. Було оглянуто кабінет сільського голови ОСОБА_2, з якого було вилучено книгу вихідної документації, з записом про те, що сільський голова надав ОСОБА_3 довідку по реалізації картоплі.

Після чого було проведено огляд приміщення магазину, який розташований в с. Кармелюкове, поблизу сільської ради. Працівникам міліції продавець пояснила, що якийсь чоловік приніс кошти в сумі 1000 грн. купюрами по 100 грн.. Після чого, вона видала вказані кошти. Вони були просвічені у ультрафіолетовому промінні, за допомогою якого він побачив яскраво-жовте світіння та надпис «Хабар». Вказані кошти, були поміщені у конверт та опечатані. В подальшому, було оглянуто руки продавця, які також світилися яскраво-жовтим кольором під дією ультрафіолетових променів. З рук продавця було зроблено змиви, які поміщено у шприц, конверт та опечатано.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_2 та являється директором будинку культури. ОСОБА_3 він не знає. В серпні 2010 року він картоплі ОСОБА_3 чи іншим особам не продавав. Про довідку, яка свідчить про придбання у нього картоплі громадянином ОСОБА_3 йому нічого не відомо. Інших осіб в с. Кармелюкове, з прізвищем ОСОБА_5 та ініціалами «А»«С» немає.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_2. Особи на прізвище ОСОБА_3 він не знає. В серпні 2010 року він картоплі ОСОБА_3 чи іншим особам не продавав. Про довідку, яка свідчить про придбання у нього картоплі громадянином ОСОБА_3 йому нічого не відомо. Інших осіб в с. Кармелюкове, з прізвищем ОСОБА_5 та ініціалами «А»«С»немає.

Свідок ОСОБА_8 повідомила, що являється приватним підприємцем. В с. Кармелюкове вона використовує магазин для продажу продовольчих та промислових товарів, який розташований по вул. Центральна.

13.08.2010 року біля 08:00 год. до неї у магазин зайшов невідомий їй чоловік, який передав їй кошти  в сумі 1000 грн. купюрами по 100 грн. та попросив, щоб вона їх передала сільському голові ОСОБА_2. ОСОБА_8 їх поклала до кишені халату. Ніякої домовленості щодо передачі їй коштів від будь-яких осіб у неї не було.  

Після цього зайшли працівники міліції, які в присутності понятих вилучили у неї гроші, просвітили гроші та руки ультрафіолетовим промінням, які  світилися яскраво-жовтим кольором. Зробили змив з рук, а потім кошти та тампони зі змивами опечатали в колбу та конверт.  

Крім того, вина підсудного повністю доведена: протоколом огляду місця події (кабінету Кармалюківського сільського голови) від 13.08.2010р. (а.с.8); протоколом огляду місце події (магазину в с. Кармелюкове) від 13.08.2010 року (а.с.9-11); явкою з повинною ОСОБА_2 (а.с.25); протоколом виїмки довідки на прізвище ОСОБА_3, виданої сільським головою ОСОБА_10 від 16.08.2010 року (а.с.42-43); протоколом огляду  довідки Кармалюківської сільської ради від 16.08.2010 року (а.с.44).

Разом з тим, суд не приймає до уваги Акт помітки грошових купюр від 12.08.2010 року, так  як протокол заяви про злочин було зареєстровано  в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини що вчинені або готуються Жмернського РВ   13.08.2010 року під №1584. Тобто, акт було виготовлено до офіційної реєстрації повідомлення про злочин (а.с.5). Хоча першочергові пояснення у ОСОБА_3 були відібрані 12.08.2010 року (а.с.12).  

Також суд не приймає до уваги  показів, допитаного за клопотанням підсудного,  свідка ОСОБА_11, який пояснив, що працює на посаді сільського голови с. Кам’яногірка. В липні-серпні 2010 року, він зустрів односельчанина ОСОБА_3, в розмові від якого дізнався, що він купив цистерни  і коли віз їх з с. Кармелюкове  в м. Могилів-Подільський, його зупини працівники міліції з якими у нього виникли проблеми. Про цей випадок працівникам міліції повідомив ОСОБА_2. Вважає, що таким чином ОСОБА_3 віддячив ОСОБА_2 за те, що той не зміг забрати цистерни.

Суд вважає, що це лише припущення та домисли свідка ОСОБА_11 навіяні попередньою розмовою з ОСОБА_2, які повністю спростовуються відмовним матеріалом №615 щодо розтрати майна спілки співвласників АДРЕСА_2, згідно якого 09.06.2010 року ст. о/у СДСБЕЗ Жмеринського РВ ГУМВС ОСОБА_12 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту, за відсутності події злочину, на підставі п.1 ст. 6 КПК України.          

Даючи оцінку зібраним в справі доказам, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України –одержання хабара, тобто одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара (в даному випадку ОСОБА_3.) будь-якої дії, з використанням наданого  службового становища та влади.

Він же повинен нести кримінальну відповідальність і за ч.1 ст. 366 КК України –службове підроблення, тобто складання і видача завідомо неправдивих документів.

При призначенні міри покарання та виду покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь небезпечності вчиненого злочину, характеристику особи підсудного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.14), має на утриманні дружину, яка знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років та двох неповнолітніх дітей (а.с.13), раніше судимий за ст.ст. 364, 366 КК України. Не дивлячись на попередню судимість, отримав кредит довіри від жителів територіальної громади АДРЕСА_2, в 2010 році був обраний повторно на новий термін сільського голови де працює і по даний час. У визнаному злочині розкаявся. Хоч повністю і не визнав своєї вини, проте на досудовому слідстві та суді давав правдиві покази, чим активно сприяв розкриттю злочину, про що також свідчить явка з повинною (а.с.25).

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд визнає: позитивну характеристику підсудного за місцем проживання; наявність на утриманні дружини та двох неповнолітніх дітей, активне сприяння розкриттю злочину, а також те що своїми діями підсудний ОСОБА_2 не завдав значної шкоди інтересам держави та громадян.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, суд вважає можливим обрати йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів –призначивши йому остаточне покарання за сукупністю злочинів  у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати виборні посади  в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов’язаних з виконанням владних повноважень, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням строком, з покладенням на нього обов’язків, встановлених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

До вступу вироку у законну силу запобіжне обмеження щодо підсудного  ОСОБА_2, яким заборонено йому виїжджати за межі України до закінчення досудового слідства та судового розгляду справи, слід залишити без змін (а.с.57).

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази 1000 (тисяча) грн., що зберігаються  в камері речових доказів Жмеринської міжрайонної прокуратури - слід  повернути свідку ОСОБА_3.(а.с.39); довідку  Кармелюковської сільської ради №2-19/488 від 12.08.2010 року слід залишити при матеріалах справи (а.с.43,45); книгу реєстрації та видачі довідок по Кармелюковській сільській раді, що зберігається  в камері речових доказів Жмеринської міжрайонної прокуратури  –слід  повернути до  Кармелюковської сільській ради (а.с.38).  

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 368 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати виборні посади  в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов’язаних з виконанням владних повноважень протягом року;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати виборні посади  в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов’язаних з виконанням владних повноважень протягом року;

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати виборні посади  в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов’язаних з виконанням владних повноважень протягом року;

За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов’язки.

За ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:

1.          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

2.          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання чи роботи;

3.          періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку у законну силу запобіжне обмеження щодо засудженого  ОСОБА_2, яким заборонено йому виїжджати за межі України до закінчення досудового слідства та судового розгляду справи, залишити без змін.

Речові докази 1000 (тисяча) грн., що зберігаються  в камері речових доказів Жмеринської міжрайонної прокуратури - повернути свідку ОСОБА_3; довідку  Кармелюковської сільської ради №2-19/488 від 12.08.2010 року залишити при матеріалах справи; книгу реєстрації та видачі довідок по Кармелюковській сільській раді, що зберігається  в камері речових доказів Жмеринської міжрайонної прокуратури  –  повернути до  Кармелюковської сільській рад.  

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   А. М. Заярний