Головуючий у 1 інстанції - Попревич В.М.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2011 року справа № 2а-5400/10/0523
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
при секретарі Задоєнку О.В., за участі позивача ОСОБА_2, представника відповідача Олізаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради на постанову Київського районного суду м. Донецька від 29 грудня 2010 року у справі №2а-5400/10/0523 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати посвідчення та талон встановленого зразку на право льотного проїзду, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 29 грудня 2010 року у справі №2а-5400/10/0523 задоволено позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населенняКиївської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати посвідчення та талон встановленого зразку на право льотного проїзду. Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Донецька щодо видачі ОСОБА_2 посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Донецька видати ОСОБА_2 посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд.
З зазначеним рішенням не погодився відповідач та надав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 3-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеран війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченнмя серії НОМЕР_1.
Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України «Про статус ветеран війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993р. Розділом 3 цього Закону визнане пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає піль інвалідам війни та особам, прирівняним до них.
Відповідно до ст.4 вищевказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до п.21 ч. 1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранти соціального захисту», інвалідам 1 та 2 груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій соціального захисту», права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені її Законом, є недійсними.
Відповідно до ст.9 Конституції України, діючі міжнародні договори є частин національного законодавства України.
Згідно ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадянам України, які знаходяться на службі у Збройних Силах України або інших військових формуваннях.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, які до них прирівняні» 12.03.1993р., інвалідам Великої Вітчизняної війни III групи та особам, прирівняним до них, надається 50-відсоткова знижка з вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
Таким чином судом встановлено, що позивач у відповідності із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» є інвалідом війни 3-ї групи і відповідно має право на 50-відсоткову знижку з вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом
Згідно ст.7 вищезазначеної Угоди, підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього СРСР або Стороною за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд.
Тобто відповідач зобов'язаний був видати позивачу посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що момент встановлення позивачу 3 групи інвалідності відповідачем йому видано посвідчення за формою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни».
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Донецька щодо видачі аркуша талонів на пільговий проїзд та зобов'язано відповідача видати такий аркуш. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
На підставі вищезазначеного і керуючись статтями 195, 196, п.2 ч. ст. 198, 201, ч.2 205, 207, 211,212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населенняКиївської районної у м. Донецьку ради на постанову Київського районного суду м. Донецька від 29 грудня 2010 року у справі №2а-5400/10/0523 – задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 29 грудня 2010 року у справі №2а-5400/10/0523 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населенняКиївської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати посвідчення та талон встановленого зразку на право льотного проїзду – змінити.
Виключити з резолютивній частини постанови слово «посвідчення».
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: А.А. Блохін
Судді: Г.М. Міронова
І.В. Юрко