ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року Справа № 2а/0370/527/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,
за участю представника позивача Оксентюка А.М.,
представника відповідача Іващенко Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Укр-Петроль» до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2011 року Приватне підприємство «Укр-Петроль» (далі – ПП «Укр-Петроль») звернулося в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському (далі по тексту – УПФ України в м.Володимир-Волинському) про визнання протиправним та скасування рішення №101 від 16.02.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.02.2011 року УПФ України м. Володимир-Волинському було прийнято рішення №101 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків в період з січня 2009 року по лютий 2010 року до ПП «Укр-Петроль» на суму 34 191,97 грн. Вважають, що підприємством страхові внески були сплачені вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями, а тому позивачем повністю виконаний обов’язок щодо нарахування та сплати страхових внесків в передбачені законодавством строки. Несвоєчасне зарахування коштів відбулось в лютому 2009 року на суму 34 000,00 грн. Проте, у несвоєчасності зарахування коштів винен обслуговуючий банк ТзОВ «Західінкомбанк» (в даний час ПАТ «Західінкомбанк»), оскільки 10.02.2009 року товариством до цього банку була подано платіжне доручення №310 на суму 34 000,00 грн., яке містить відмітку банку про прийняття його до виконання. Однак, у зв’язку з відсутністю коштів на кореспондентному рахунку кошти за призначенням не надійшли, про що банком було повідомлено товариство. Відповідач про це повідомлявся відповідним листом. Вважають, що після прийняття банком розрахункового документу на перерахування грошових коштів, зобов’язання вважається виконаним. Відповідальність за порушення строків переказу після цього несе банк. А тому вважає, що рішення №101 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків в період з січня 2009 року по лютий 2010 року до ПП «Укр-Петроль» на суму 34 191,97 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник позивача Оксентюк А.М. в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що відповідач зареєстрований в УПФ України в м.Володимир-Волинському як платник страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язаний у встановлені законодавством строки сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Додав, що ПП «Укр-Петроль» страхові внески в період з січня 2009 року по лютий 2010 року нараховувались та сплачувались у встановлений законодавством строк, як того вимагають статті 17 та 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не пізніше 20 календарних днів із закінчення базового звітного періоду, про що свідчать додані до позову платіжні доручення. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача Іващенко Н.Л. позов не визнала. Пояснила, що звіти по нарахуванню страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування позивачем до Пенсійного фонду, подавались вчасно, проте в супереч законодавству несвоєчасно сплачувались ці страхові внески, оскільки невчасно надходила готівка на відповідний рахунок Пенсійного фонду, хоча погодилась, що самі платіжні доручення подавались до банку позивачем вчасно і в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення Пенсійним фондом винесено правомірно на підставі діючого законодавства. Підтвердила УПФ України в м.Володимир-Волинському було відомо про те, що платіжне доручення №310 від 10.02.2009 року на суму 34 000,00 грн. банком, який обслуговує позивача отримане 10.02.2009 року, однак не проведена, у зв’язку з чим ці кошти банк обліковував на своєму кореспондентному (позабалансовому) рахунку. Додала, що до банку з листом про проведення цієї суми Управління Пенсійного фонду не звертався. Просить відмовити в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об’ємі з наступних підстав.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
З дослідженої в судовому засіданні довідки Головного управління статистики у Волинській області №667 від 08.04.2005 року, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №393959 вбачається, що ПП «Укр-Петроль» 12 березня 1998 року виконавчим комітетом Луцької міської ради за адресою: вул. Ковельська, 10, м. Володимир-Волинський, Волинська область, зареєстроване юридичною особою. Крім того, судом встановлено, що відповідач зареєстрований в УПФ України в м.Володимир-Волинському як платник страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення №101 від 16.02.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені УПФ України в м.Нововолинську прийнято за несвоєчасну сплату страхових внесків в період з січня 2009 року по лютий 2010 року. А відтак, суд вважає, що дані спірні відносини повинні регулюватися законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
З преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № N 1058-IV) вбачається, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У відповідності до статті 1 Закону України N 1058-IV страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 14 Закону України № N 1058-IV страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач являється платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки є юридичною особою, яка зареєстрована в органах Пенсійного фонду як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктами 4 та 6 частини 2 статті 17 Закону N 1058-IV страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону N 1058-IV страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема, для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно з частиною 1 статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В пункті 6 частини 2 статті 64 Закону №1058-IV передбачено, що одним із обов’язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за дотриманням страхувальниками і застрахованими особами пенсійного законодавства.
Судом встановлено, що відповідачем в період з лютого 2009 року по лютий 2010 року щомісяця до УПФ України в м.Володимир-Волинському у встановлені законодавством строки подавались розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що й не заперечується представником відповідача в судовому засіданні.
Твердження відповідача про те, що ПП «Укр-Петроль» невчасно перераховувались страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в період з лютого 2009 року по лютий 2010 року у зв’язку з чим винесено рішення №101 від 16.02.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, судом до уваги не приймається і спростовується наступним.
Частина 9 статті 106 Закону №1058-IV визначає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
16 лютого 2011 року начальником УПФ України в м.Володимир-Волинському прийнято рішення №101 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, яке як встановлено судом позивачем отримано 22.02.2011 року. З цього рішення вбачається, що до ПП «Укр-Петроль» на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-IV за несвоєчасне перерахування страхових внесків до органу Пенсійного фонду в період з лютого 2009 року по лютий 2010 року було застосовано фінансову санкцію та нарахована пеня в розмірі 134 191,97 грн.
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058-IV суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені позивачем до вищого органу Пенсійного фонду не оскаржувалось, проте оскаржено в судовому порядку.
Частиною 6 статті 20 Закону N 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.
З досліджених судом платіжних доручень (а.с.а.с.13 – 26), які були подані до банківської установи позивачем, і по яких отримувачем коштів є Пенсійний фонд, а призначенням - внески із заробітної плати вбачається, що ПП «Укр-Птроль» в період з лютого 2009 року по лютий 2010 року не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду перерахувував кошти по страхових внесках.
Крім того, судом встановлено, що позивачем 10 лютого 2009 року до ЗАТ «Західінкомбанк» (в даний час ПАТ «Західінкомбанк» було подано платіжне доручення №310 від 10.02.2009 про сплату страхових внесків за січень 2009 року в сумі 34 000,00 грн. Ознак, ЗАТ «Західінкомбанк» надіслав ПП «Укр-Петроль» повідомлення про невиконання розрахункового документа від 10.02.2009 року в якому банк повідомив позивача про те, що у зв’язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку не виконав платіжне доручення №310 від 10.02.2009 року, але взяв для обліковування за позабалансовим рахунком. Позивач повідомляв УПФ України в м.Володимир-Волинському про причину неперахування банком коштів та просив включити суму в 34000,00 грн. в картку особового рахунку, проте відповідач відмовив в цьому з посиланням на те, що ця сума не є списаною з рахунку товариства.
Згідно з частиною 9 статті 20 Закону України № 1058-IV, днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Згідно з пунктом 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжне доручення – це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі – члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок утримувача.
Згідно із пунктом 5.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» передбачено строки, протягом яких банк повинен перерахувати кошти клієнта, зокрема, банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. З пункту 8.3 статті 8 зазначеного Закону вбачається, що за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Згідно із статтями 1066-1068 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до статей 1091, 1092 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
Абзац 5 пункту 3.9 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N377/8976 передбачає, що якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідного територіального органу Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, установленому законодавством України.
Аналізуючи досліджене законодавство та зібрані у справі докази, суд вважає, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду ПП «Укр-Петроль» перераховувались в строк передбачений статтею 20 Закону № 1058-IV, оскільки позивачем платіжні доручення про їх перерахування до банку подавались вчасно, а ненадходження їх на рахунок відповідача не пов’язані із діями позивача, так як кошти не були перераховані на рахунок Пенсійного фонду з вини обслуговуючого банку.
Крім того, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що позивач неналежно виконав свої зобов’язання по сплаті страхових внесків, оскільки кошти фактично не надійшли на рахунки Пенсійного фонду, і таким чином позивачу правомірно нараховані штрафні санкції, оскільки у даному випадку позивач повністю виконав своє зобов’язання по сплаті страхових внесків провівши їх через установу банку (виконавши в цій частині вимоги законодавства), а ненадходження коштів на рахунки Пенсійного фонду сталися не з його вини, тому він не повинен нести за це відповідальності. Як вбачається з пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належні та допустимі докази в підтвердження обґрунтованого винесення рішення №101 від 16.02.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Зважаючи на вищевикладене, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському рішення про застосування до Приватного підприємства «Укр-Петроль» фінансових санкцій та нарахування пені за невчасну сплату страхових внесків, прийняте без урахування вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України і іншого законодавства України, а відтак у суду є правові підстави для визнається його протиправним та скасовується.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову з відповідача не стягуються, оскільки представник позивача в судовому засіданні відмовився від стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 14, 17, 19, 20, 58, 64, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтей 1, 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», пунктів 5.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, Цивільного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському №101 від 16 лютого 2011 року про застосування до Приватного підприємства «Укр-Петроль» фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків в період з січня 2009 року по лютий 2010 року на суму 34 191,97 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 21 березня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич