ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 березня 2011 року № 2а-9114/10/2670
10:13
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства "Київський метрополітен"
про стягнення санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: Загоровська Н.В., довіреність № 31-Н від 27.12.2010 р.
ВСТАНОВИВ:
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі - Відповідач), яким просить суд стягнути з Відповідача санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем порушено вимоги, передбачені статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон), якими для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. За підрахунками Позивача, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" повинно було працевлаштувати 318 інвалідів, а працевлаштувало –115. В результаті чого, до Відповідача було застосовано адміністративно-господарські санкції відповідно до статті 20 Закону. У зв'язку з незабезпеченням працевлаштування 203 інвалідів у Відповідача виник обов'язок сплатити санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 8 163 689,66 грн. та за порушення строків сплати цієї суми - обов'язок сплатити пеню у розмірі 100 413,51 грн., що разом складає 8 264 103,17 грн.
Відповідач подав заперечення на позов, у яких зазначає, що метрополітен є міським пасажирським транспортом, користування яким пов’язане з підвищеною небезпекою. Середньо облікова кількість штатних працівників облікового складу становить 7 941 осіб, кількість працівників, які зайняті в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам (за результатами атестації робочих місць) становить 5546 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –115 осіб. В запереченні Відповідач наводить розрахунки, згідно з якими кількість робочих місць, на які за умовами праці можливе працевлаштування інвалідів становить: 7 941 –5 546 = 2 395, таким чином, 4% від зазначеної кількості становить 95 осіб. На виконання вимог статті 19 Закону загальна кількість інвалідів –штатних працівників, які були зайняті на підприємстві в 2009 році становить 134 особи. Відповідач також посилається на те, що направляв до відділень Фонду соціального захисту інвалідів відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів, однак, у 2009 році з питання працевлаштування безпосередньо до Відповідача інваліди не звертались, а Позивачем інваліди для працевлаштування у Відповідача не направлялись.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України", Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року N 1434 та постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою затверджені Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.
Частиною 2 статті 4 вказаного Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4-х відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про транспорт" –підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати безпеку життя і здоров’я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища. Працівники, які безпосередньо забезпечують безпеку руху транспортних засобів, повинні мати відповідну професійну підготовку і за станом здоров’я бути здатними якісно виконувати свої обов’язки. Ці працівники, а також працівники, які зазнають впливу шкідливих і небезпечних умов праці, повинні проходити у встановленому порядку медичні обстеження.
Згідно п. 1.1. Правил користування метрополітеном, затверджених заступником голови Київської міської ради народних депутатів по виконавчій роботі 20.01.1995 року, метрополітен - міський пасажирський транспорт, користування яким пов’язане з підвищеною небезпекою.
Згідно з п. 2. "Правил медицинского освидетельствования лиц, поступающих и работающих в профессиях и должностях, связанных с движением поездов на железнодорожном транспорте и метрополитене”, які затверджені наказом МПС СРСР від 07.07.1987 № 23-Ц та є діючими на час розгляду справи, адміністрації категорично забороняється допускати до роботи працівників, що приймаються на роботу, до отримання результатів їх медичного огляду із позитивним висновком ЛЕК а також працівників, визнаних при огляді ЛЕК непридатними до роботи за професіями та на посадах, які пов’язані з рухом поїздів.
В силу вимог Закону України "Про транспорт", метрополітен зобов’язаний забезпечувати безпеку життя і здоров’я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, для чого повинен приймати на роботу (створювати робочі місця) осіб, які мають відповідну професійну підготовку і за станом здоров’я можуть бути здатними якісно виконувати свої обов’язки.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону праці", працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Фонд соціального захисту інвалідів в своєму листі від 09.12.2009 № 1/6-600/06 надає роз’яснення про те, що працевлаштування інвалідів не допускається, якщо за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.
Відповідачем надано до Міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про стан та умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці за 2009 рік (форма № 1-ПВ), відповідно до якого, кількість працівників, які зайняті в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам (за результатами атестації робочих місць) становить 5 546 осіб.
Відповідачем надано до Міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ), відповідно до якого середньо облікова кількість штатних працівників облікового складу становить 7 941 осіб, а середньо облікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –115 осіб.
Згідно з розділом ІІ додатку до Звіту форми № 10-ПІ, загальна кількість інвалідів –штатних працівників, які були зайняті на підприємстві в 2009 році становить134 особи.
Кількість робочих місць, на які за умовами праці можливе працевлаштування інвалідів становить: 7 941 –5 546 = 2 395, тобто 4% від зазначеної кількості становить 95 осіб.
Абзацом третім п. 2 ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікацій і знань та з урахуванням їх побажань.
Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону – забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність.
Аналіз наведених вище положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 зазначеного Закону - державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
З огляду на викладене, обов’язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.
Судом встановлено, що Відповідачем своєчасно подаються щомісячні звіти до міських центрів зайнятості м. Києва форми 3-ПН "Про наявність вакансій" по структурним підрозділам КП "Київський метрополітен", що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось Позивачем.
Згідно наданої Відповідачем Довідки вих. № 22/126 від 08.07.10 р. про щомісячні звіти до міських центрів зайнятості м. Києва форми 3-ПН "Про наявність вакансій" по структурним підрозділам КП "Київський метрополітен" за 2009 рік –до міських центрів зайнятості було надано інформацію про 26 вакансій для працевлаштування інвалідів.
Згідно наданої Відповідачем Довідки вих. № 22/127 від 08.07.10 про щомісячні звіти до Солом’янського центру зайнятості м. Києва форми –3-ПН "Про наявність вакансій" по адміністрації КП "Київський метрополітен" за 2009 рік –до Солом’янського центру зайнятості м. Києва було надано інформацію про 2 вакансії для працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що у 2009 році з питання працевлаштування безпосередньо до Відповідача інваліди не звертались, а Позивачем інваліди для працевлаштування у Відповідача не направлялись.
З вищенаведеного вбачається, що Відповідачем було виконано вимоги чинного законодавства України щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування відповідних центрів зайнятості з метою їх працевлаштування.
Встановлено, що районні центри зайнятості відповідно до вказаних вище норм права не направляли до Відповідача жодного інваліда для працевлаштування, а також не повідомляли про наявність непрацюючих інвалідів.
Суд констатує, що Комунальним підприємством "Київський метрополітен" виконано обов’язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до вимог норм чинного законодавства.
Позивачем також заявлено вимоги щодо стягнення пені в сумі 100 413,51 грн.
Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Частинами 3 та 4 статті 20 Закону передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 142 Господарського кодексу України –прибуток (доход) суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб’єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Відповідачем направлено до Міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів Довідку про те, що підприємство за 2009 рік має збиток в сумі 205,863 млн. грн.
Законом України "Про систему оподаткування" встановлено - відрахування підприємств на користь Фонду не включені до переліку обов’язкових платежів та зборів (статті 14, 15). Частиною 2 ст. 16 вищезазначеного Закону - передбачено, що державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах. Саме з урахуванням цього у ч. 3 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання), установи і організації провадять за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів). Тобто, штрафні санкції це санкції, а не обов’язковий платіж.
Статтею 218 Господарського кодексу України визначено підставу господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов’язковим платежем), обов’язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв’язку із скоєнням правопорушення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що, враховуючи відсутність порушень з боку Комунального підприємства "Київський метрополітен" по працевлаштуванню інвалідів, відсутні підстави для нарахування санкцій.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Позивачем не надано суду доказів в обгрунтування правомірності стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій та не спростовано надані Відповідачем докази.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 25.03.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 30 березня 2011 року.
Суддя Ю.Т. Шрамко