Головуючий у 1 інстанції - Третяк О.Г.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 року справа №2а-73/11/1205
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 січня 2011 року у адміністративній справі № 2а-73/11/1205 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до пенсійного органу про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 січня 2011 року позов було задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність органу пенсійного фонду по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії позивачу як дитині війни за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано орган пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв’язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню із винесення нової постанови, якою має бути задоволено апеляційну скаргу та відмовлено у позові.
За нормами частини другої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, у зв’язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, що встановлено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 99 КАС України відносно строків звернення до суду з огляду на приписи ч. 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 8 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є: страхові внески; кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; добровільні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; інші надходження відповідно до законодавства.
Тобто, як вбачається із вищезазначеного Положення, бюджет Пенсійного фонду формується на паритетних засадах, в тому числі також із коштів Державного бюджету України, а тому посилання відповідача на фінансування соціальних гарантій передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» виключно з Державного бюджету України, є на думку колегії суддів, необґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області у справі № 2а-73/11/1205 – залишити без задоволення,
Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 січня 2011 року у адміністративній справі № 2а-73/11/1205 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Г.М. Міронова
І.В. Юрко