ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" березня 2011 р.Справа № 7/495-10-5038
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Чеголя Є. О.
за участю представників учасників процесу:
від ДПІ у Київському районі м. Одеси –Покатило Н.М.
від ПП „Діалос” –не з’явився
від ліквідатора –не з’явився
розглянула апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції Київському районі м. Одеси
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 17.02.2011р.
у справі №7/495-10-5038
за заявою боржника Приватного підприємства „Діалос”
за участю ліквідатора ОСОБА_3
про визнання банкрутом
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. прийнято до провадження та призначена до розгляду на 30.03.2011 апеляційна скарга Державної податкової інспекції Київському районі м. Одеси (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси) на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.02.2011р. у справі №№7/495-10-503.
Про час і місце засідання апеляційного господарського суду ліквідатор ОСОБА_3 повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Решті учасників направлені повідомлення про час і місце засідання апеляційного господарського суду, що підтверджується відомостями реєстру вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 16.03.2011р.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в засіданні суду 30.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Справу порушено ухвалою господарського суду від 01.12.2010 року з підстав, передбачених ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі Закон про банкрутство) у зв’язку з недостатністю вартості майна боржника–юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду від 24.12.2010р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2011р. затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ПП „Діалос” та припинено юридичну особу –приватне підприємство „Діалос”.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулася до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області про затвердження звіту ліквідатора від 17.02,2011р. по справі №7/495-10-5038 скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду Одеської області, посилаючись на те, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
згідно зі ст. 7 Закону про банкрутство –сума підтверджених вимог повинна перевищувати суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, але як вбачається із суми заявленої кредиторської заборгованості підстав для подачі заяви про визнання боржника банкрутом у ПП „Діалос не було;
ліквідаційною комісією порушено порядок здійснення ліквідаційних процедур. Зокрема тільки після повідомлення у порядку ст.105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, можливо звернення до господарського суду після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст.51 Закону про банкрутство;
у матеріалах справи відсутні докази розміщення у друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію ПП „Ділос”;
ліквідатором ПП „Діалос” не виконано всіх процедур банкрутства передбачених ЦК України, Законом „Про банкрутство” та не надано можливість податковому органу провести ліквідаційну перевірку підприємства, яка передбачена п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ДПІ, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об’єктивність дослідження доказів, колегія суддів встановила:
ПП „Діалос” та ПП „Оптімаснаб” укладено договір купівлі-продажу від 20.05.2010р., за умовами якого ПП „Оптімаснаб” поставило, а ПП „Діалос” отримало товар на загальну суму 26 527,06грн., що підтверджується видатковою накладною №16 від 20.05.2010р. та податковою накладною №16 від 20.05.2010р.(а.с.27-28).
Відповідно до умов Договору ПП „Діалос” зобов’язувалось сплатити вартість поставленого товару в строк передбачений в п.4.5 Договору., однак дане зобов’язання не виконано, у зв’язку з неплатоспроможністю, що визнано ПП „Діалос” в листі до ПП „Оптімамаснаб” від 14.06.2010р.(а.с.29).
З матеріалів даної справи вбачається, що учасником ПП ”Діалос” 13.07.2010р. прийнято рішення про ліквідацію боржника та призначення головою ліквідаційної комісії ОСОБА_3.(а.с. 30).
Ліквідатор боржника звернувся до господарського суду із заявою від 29.11.2010р. про банкрутство приватного підприємства за правилами статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону про банкрутство, якщо вартість майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор( ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Частиною 4 статті 105 ЦК України передбачено, що комісія з припинення юридичної особи поміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікується відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів, щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
За приписами частини 1 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, також про результати розгляду.
Згідно із частиною 3 статті 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.
Відповідно до частини 5 статті 60 ГК України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є: оцінка вартості майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, що обов’язково перевіряється органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливе лише після закінчення строку заявлення кредиторами вимог, передбаченого статтею 105 ЦК України.
Так, на момент звернення з вказаною заявою до господарського суду ПП ”Діалос” знаходилося на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси, однак заявником не надано доказів повідомлення вказаного податкового органу про ліквідацію ПП ”Діалос”.
Разом з тим, вказаний державний орган є потенційним, явним (у розумінні статті 60 ГК України) кредитором боржника.
На необхідність такого повідомлення органу державної податкової служби наголошено Верховним Судом України у постанові від 10.06.2008р. по справі №15/682-б.
Крім того, заявником не виконано вимогу частини 5 статті 60 ГПК України про перевірку достовірності та повноти ліквідаційного балансу в обов’язковому порядку органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.
Заявником не виконано вимогу частини 4 статті 105 ЦК України та не здійснено розміщення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікується відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.
Дотримання зазначених вимог законодавства має істотне значення для правильного вирішення справи, так як здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі спрямоване на задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майна боржника.
Правова позиція, щодо необхідності дотримання заявником порядку передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України при зверненні про порушення справи про банкрутство за правилами статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” наведена у постанові Верховного Суду України від 10.06.2008 року у справі №15/682-б та постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2009 року у справі №5/591/08, від 10.02.2010 року у справі №18/198/09 та від 03.03.201 року у справі №2/60/09.
За таких обставин, місцевому господарському суду належало повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до положень частини 1 статті 8, статті 9 та статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як таку. що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадках ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника.
Відповідно до частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009 року (пункт 36) роз’яснено: „Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1.1 частини першої статті 80 ГПК України ( за відсутністю предмету спору)
Враховуючи викладене колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржену ухвалу господарського суду першої інстанції слід скасувати, провадження у справі припинити.
Керуючись п.1.1. ст. 80, ст.ст. 85,99,101-106 ГПК України колегія суддів
Постановила:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.02.2011р. зі справи №7/495-10-5038 скасувати, провадження у справі припинити.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддяВ.Т. Пироговський
Судді В.І. Картере
В.І. Жеков
Повний текст ухвали підписано 04.04.2011р.