ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.11 Справа № 28/19/2011
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Комунального підприємства «Теплосервіс Станично-Луганського району», смт. Станиця Луганська Луганської області
до приватного підприємця ОСОБА_1 , смт. Станиця Луганська Луганської області
про стягнення 4875 грн. 68 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Альохіна Л.А., дов. № 100 від 28.03.2011;
від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 109 від 18.02.2011
в с т а н о в и в:
Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 4875 грн. 68 коп.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає позовні вимоги незаконними та безпідставними, оскільки вважає, що включення до загальної суми позову абонентської плати та ПДВ, який включено до вартості безпідставно спожитої теплової енергії, є незаконним та безпідставним. Крім того, відповідач вважає, що даний позов не підвідомчий господарському суду, оскільки приміщення, на яку нібито поставляв позивач теплову енергію, належить на праві приватної власності фізичній особі. Відповідач також зазначає, що рішення голови Станично-Луганської селищної ради про затвердження тарифів на послуги теплопостачання належним чином не оприлюднене, а тому не набрало чинності. Відповідач також вважає незаконним і застосування у даному випадку методики розрахунку витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд для розрахунку кількості теплової енергії на опалення вбудованої квартири.
У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 16.02.2011 оголошено перерву до 28.03.2011, у судовому засіданні 28.03.2011 оголошено перерву до 01.04.2011.
Рішення приймається в даному судовому засіданні 01.04.2011.
Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Позивачем заявлений позов про стягнення вартості безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії відповідно до ст. 1212 ЦК України, оскільки договірні відносини між сторонами відсутні, а у відповідності до Закону України "Про теплозабезпечення" від 02.07.2005 № 2633, Постанови КМУ від 21.07.2006 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг централізованого опалення", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуги з теплопостачання надаються споживачу на підставі укладеного договору.
Матеріали справи свідчать, що 19.01.2010 позивач провів планове обстеження об’єктів теплопостачання, у результаті якого виявлено, що магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу, самовільно без укладення договору опалюється від системи центрального опалення.
Комісією, створеною за ініціативою позивача, у присутності відповідача ОСОБА_1 було складено акт обстеження системи опалення та заміру температури повітря у приміщенні магазину, де встановлено, що температура повітря у приміщенні магазина складає 140С, що відповідає нормам КТМ 204 України 244-94 за СНіП 11-77-80. Даний акт відповідачем не підписаний. Комісією було прийнято рішення провести нарахування за отримані послуги з початку опалюваного сезону жовтня 2009 року та у подальшому проводити нарахування до кінця опалюваного сезону або до відключення від системи центрального опалення з наданням відповідного акту про відключення.
28.01.2010 до відповідача було направлено лист з копією акту обстеження, в якому також було заявлено вимогу оплатити отримані послуги та у подальшому своєчасно оплачувати поточні платежі до надання документів про відключення.
Позивач також зазначає, що факт самовільного без договірного користування послугами теплопостачання підтверджений актом обстеження системи опалення та заміру температури повітря усередині приміщення магазину відповідача за адресою: АДРЕСА_1.
22.07.2010 відповідач звернувся до позивача з проханням утворити комісію для складення акту про відключення від центральної системи опалення.
26.07.2010 комісією позивача за участю відповідача складено акт про відключення приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від системи центрального опалення з 22.07.2010, який підписаний відповідачем.
Відповідач факт бездоговірного користування тепловою енергією у спірний період не спростовує, але не погоджується з сумою вартості безпідставно спожитої теплової енергії, яку позивач зазначив у позові, вважає невірним визначення позивачем опалювальної площі та температури 18оС в розрахунку вартості подачі теплоносія.
За розрахунком позивача, наведеним у позові, сума вартості безпідставно спожитої теплової енергії в період з 01.10.2009 по липень 2010 року складає 4875 грн. 68 коп., з яких 963 грн. 55 коп. –за одиницю приєднаного навантаження, 3912 грн. 13 коп. –безпідставно спожитої теплової енергії.
01.04.2011 позивач надав суду розрахунок вартості безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії в період з жовтня 2009 року по липень 2010 року, за яким: 1150 грн. 29 коп. (без ПДВ) –приєднане теплове навантаження (абонплата), ПДВ - 230 грн. 06 коп.; 2893 грн. 25 коп. (без ПДВ) –теплова енергія, ПДВ –578 грн. 65 коп., в цілому сума вартості безпідставно спожитої теплової енергії без ПДВ складає 4043 грн. 54 коп., ПДВ –808 грн. 71 коп.
Розрахунок кількості спожитої теплової енергії позивач провів відповідно до нормативних документів: Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в України (КТМ 204 України 244-94), затверджені Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993, погоджені з Державним комітетом України з матеріальних ресурсів (далі за текстом Норми); Будівельні норми та правила 2.04.07-86 «Теплові мережі»(БНтП).
Згідно до додатку 1 до раніше укладеного між сторонами договору № 25 від 05.10.2007, який підписаний відповідачем, обсяг приміщення склав 182,19 куб.м.
Позивач у своєму остаточному розрахунку зменшив цей обсяг до 181,34 куб.м. (згідно пояснення позивача відрахував на ширину балки), який і використав у своєму розрахунку за наведеними нижче формулами.
Відповідно до п. 1.3 Норми норма витрати палива та теплової енергії (теплота) = це показник витрат зазначених ресурсів на виробництво одиниці продукції (роботи) встановленої якості.
В даному випадку –це витрата теплової енергії для нормального опалення житлового та громадського фонду з розрахунку на 1 кв.м. загальної опалювальної площі та на 1 кв.м. об’єму за зовнішнім обміром.
Зовнішній будівельний об’єм будов приймають за даними Української асоціації організацій технічної інвентаризації або за даними обміру.
Витрати на опалення житлових та господарських споруд, відповідно до Норми, визначаються за формулою:
P=Q*p, де
P –витрати на опалення /грн./,
Q –кількість використаного тепла, Гкал,
р –вартість 1 Гкал тепла /тариф/
Кількість використаного тепла / Q/ визначаються за формулою:
Q=Qmax*((tвн –tср. on)/(tвн –tр.оn))*n*24, де
tвн –середня температура внутрішнього повітря, С.
Внутрішні температури повітря приймаються за БНтП, а також за даними типових проектів. При відсутності відомостей про призначення будівлі, розрахункову температуру внутрішнього повітря приймають рівно 180С, відповідно до Норми (КТМ 204, п. 2.2). Відомості про призначення будівлі відповідача відсутні, таким чином до розрахунку береться tвн = 180С.
Розрахункова температура внутрішнього повітря для проектування системи опалення обирається відповідно до Норми для смт. Станично-Луганського,
tр.оп = -250С,
n –кількість діб в опалювальному періоді;
Qmax –максимальний тепловий потік на опалення житлових та громадських споруд, який визначається за формулою:
Qmax=q*V(1+k)*(tвн –tр.оn), де
q –питома опалювальна характеристика будови, ккал/год,
V –зовнішній об’єм будови, куб.м.,
k –коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд (при відсутності даних дорівнює 0,25).
Відповідно до п. 1.7 Норми витрати палива та теплової енергії нормуються в гігаджоулях, гігакалоріях /ГДж, Гкал/.
q –питома опалювальна характеристика будови чисельно дорівнює витратам теплоти 1 куб.м. при різниці температур внутрішнього та зовнішнього повітря (tвн –tср. On в 10С за годину).
Для розрахункових зовнішніх температур повітря, відмінних від 300С (в даному випадку температура –250С значення q коректується /помножується/ на коефіцієнт q, згідно переліку, визначеного Нормами та дорівнює в даному випадку а=1,08.
V –зовнішній об’єм будови, дорівнює 181, 34 куб.м. (визначено у відповідності до вимог Норми та БНтП 2.08-.02-85 «Громадські будови та споруди»).
Датою побудови, за інформацією КП «Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації»№ 268 від 13.05.2010, є 1963 рік.
Призначення будови-магазин (продовольчі та не продовольчі товари).
Q –дорівнює 0,38 відповідно до таблиці 2,6 Норми.
Qmax=0,38*1,08*181,34*(1+0,25)*(18-(-25))=4000,18 ккал/год
Вартість спожитої теплової енергії розраховується за тарифом, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч.4 ст. 30 Закону України «Про теплопостачання»).
Відповідно до Постанови КМУ № 955 від 10.07.2006 вартість спожитої теплової енергії розраховується, виходячи з двоставкового тарифу –тарифу на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об’єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу; та вартості одиниці реалізованої теплової енергії (послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води), яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.
Тарифи, які застосовував для нарахування позивач, є чинними та оприлюдненими у встановлений законом спосіб (газета "Время", № 13 від 31.03.2009).
Вартість одиниці приєднаного навантаження 100 ккал/год складає 2,43 грн. без ПДВ.
Не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що даний спір не підлягає розгляду у господарському суді, оскільки приміщення, до якого нібито поставляв позивач теплову енергію, належить на праві приватної власності фізичній особі, так як відповідач використовує належне йому на праві власності приміщення для здійснення своєї підприємницької діяльності, у цьому приміщенні знаходиться магазин, що не заперечує сам відповідач та підтверджується заявою відповідача від 01.07.2010 (а.с. 51), актом обстеження від 19.10.2010 (а.с.10).
В той же час приміщення магазин знаходиться в житловому будинку № 7 і має статус жилої квартири, що підтверджує відповідач (а.с. 82, 90, 94).
Щодо застосування позивачем у розрахунку вартості безпідставно спожитої теплової енергії двох показників температури 140С (у розрахунку кількості спожитої теплової енергії) та 180С (у розрахунку приєднаного теплового навантаження) слід погодитися з доводами позивача про те, що магазин знаходиться в жилому домі; квартира № 1, має статус жилої, тому температура 180С є розрахунковою для жилих будинків, така ж температура повинна бути застосована у розрахунку кількості спожитої теплової енергії, але позивач на підставі акту від 19.01.2010 застосував для розрахунку кількості спожитої теплової енергії фактичну температуру 140С, внаслідок чого визначена кількість спожитої теплової енергії є меншою, ніж могла бути при застосуванні температури 180С, що є більш сприятливим для відповідача.
Суд вважає, що позивач довів належне оприлюднення двоставкового тарифу, складові якого взаємопов’язані і повинні бути враховані при визначенні вартості фактично спожитої теплової енергії в період бездоговірного користування тепловою енергією. У спірному періоді договірних відносин між сторонами не існувало і ніякого правочину між сторонами не відбулося, тому у задоволенні позовних вимог у справі № 17/72 за позовом КП «Теплосервіс Станично-Луганського району» до фізичної особи –приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 4452 грн. 50 коп. за той же період з жовтня 2009 року по червень 2010 року (включно) відмовлено.
У письмових поясненнях позивача від 01.04.2011 він просить стягнути з відповідача вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 4043 грн. 54 коп., без урахування ПДВ, оскільки, як зазначає позивач, нарахування податку на додатну вартість на вартість теплової енергії є безпідставним, суперечить Закону України "Про податок на додану вартість" та Податковому кодексу України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт самовільного бездоговірного користування тепловою енергією підтверджений матеріалами справи, у тому числі відповідним актом від 19.01.2010 (а.с. 9), а при визначенні суми вартості безпідставно спожитої теплової енергії обґрунтовано застосовані вищезазначені вихідні дані та нормативні акти.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають задоволенню у сумі 4043 грн. 54 коп. В решті вимог слід відмовити.
Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні 01.04.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи –приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" , смт. Станиця-Луганська, кв. Молодіжний, будинок б/н, ідентифікаційний код, вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 4043 грн. 54 коп., державне мито у сумі 84 грн. 59 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 195 грн. 72 коп., видати наказ позивачу.
3. В решті вимог про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 832 грн. 14 коп. відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 06.04.2011 .
Суддя І.В. Семендяєва