ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2011 р. № 5002-33/4216-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Воліка І.М.,
Коваленко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р.
(залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 р.)
у справі№ 5002-33/4216-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Инвест"
доАкціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1
проспонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивачаКолягін В.В.
від відповідачаГордієнко М.М., Федяйнова О.М.
від третьої особине з'явились
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Инвест" (далі –ТОВ "Юг-Инвест") звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі –АКБ СР "Укрсоцбанк") в особі Кримської регіональної філії АКБ СР "Укрсоцбанк" про: розірвання укладеного між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ТОВ "Юг-Инвест" договору відновлювальної кредитної лінії № 947/046-ДИ5 від 16.06.2007 р.; припинення договору іпотеки від 14.03.2008 р., укладеного між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ТОВ "Юг-Инвест", посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим номером 449; припинення права застави (іпотеки) на нерухоме майно за адресою: м. Севастополь, вул. Камишовське шосе, буд. 45/1 - комплекс будівель та споруд, загальною площею 4 579,6 кв.м, у складі: з виробничого комплексу літ. "А", цеху літ. "А1", прибудови літ "а", прибудови літ. "а1", прибудови літ "а2", прибудови літ. "а3", двох ґанків, компресорної літ. "М", прибудови літ. "м1", навісу літ. "м2", бесідки літ. "Ц", бесідки літ. "Ч", мощень, огородження території; визнання за ТОВ "Юг-Инвест" права на підставі постановленого у даному спорі рішення суду звернутися з вимогою (заявою) про зняття накладеної приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_1 14.03.2008 р. за реєстровим номером 450 заборони на відчуження вищевказаного нерухомого майна за адресою: м. Севастополь, вул. Камишовське шосе, 45/1, з виключенням запису про заборону на відчуження з Державного реєстру іпотек та/або з Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2010 р. у справі № 5002-33/4216-2010 замінено відповідача - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі –ПАТ "Укрсоцбанк").
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 р. у справі № 5002-33/4216-2010 (суддя Радвановська Ю.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. (колегія суддів у складі: Волкова К.В. –головуючого, Голика В.С., Черткової І.В.), позовні вимоги задоволено частково; розірвано укладений між АКБ СР "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ТОВ "Юг-Инвест" договір відновлювальної кредитної лінії № 947/046-ДИ5 від 16.06.2007 р.; припинено договір іпотеки від 14.03.2008 р., укладений між АКБ СР "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ТОВ "Юг-Инвест", посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим номером 449; припинено право застави (іпотеки) на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, буд. 45/1 - комплекс будівель та споруд, загальною площею 4579,6 кв.м, у складі: виробничого комплексу літ. "А", цеху літ. "А1", прибудови літ "а" прибудови літ. "а1", прибудови літ "а2", прибудови літ. "а3", двох ґанків, компресорної літ. "М" прибудови літ. "м1", навісу літ. "м2", бесідки літ. "Ц", бесідки літ. "Ч", мощення, огородження території, яке виникло на підставі укладеного між АКБ СР "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ТОВ "Юг-Инвест" іпотечного договору від 14.03.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_1 (реєстровий номер 449); у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2010 р. та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 р., ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскаржувачем подано заяву про відновлення терміну на касаційне оскарження.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. відновлено ПАТ "Укрсоцбанк" строк для подання касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р., прийнято касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 29.03.2011 р. о 10 год. 25 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 947/046-ДИ5 (далі - Кредитний договір), за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.03.2008 р.) передбачено надання кредитних коштів в межах встановленого кредитного ліміту в загальній сумі 495 000,00 дол. США з кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 15.06.2017 р. і зі сплатою 13% річних за користування кредитом.
Для забезпечення виконання умов Кредитного договору між сторонами у справі 14.03.2008 р. було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим номером 449 (далі –Іпотечний договір), відповідно до умов якого предметом застави (іпотеки) є нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Камишовське шосе, 45/1, у наступному складі: виробничий комплекс літ. "А", цех літ. "А1", прибудова літ. "а", прибудова літ. "а1", прибудова літ. "а2", прибудова літ. "а3", два ґанки, компресорна літ. "М", прибудова літ. "м1", навіс літ. "м2", бесідка літ. "Ц", бесідки літ. "Ч", мощення, огородження території.
14.03.2008 р. приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_1 було накладено заборону за реєстровим номером 450 на відчуження вищевказаного нерухомого майна - до припинення або розірвання Іпотечного договору.
Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Задовольняючи частково позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що з моменту отримання кредиту позивач та відповідач виконували договірні зобов'язання, однак, в подальшому істотно змінились умови, якими позивач керувався під час укладення Кредитного договору, зокрема, у зв'язку з загальновідомими обставинами, зазначеними у Законі України "Про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік". Кризові явища в соціально-економічному розвитку України, в тому числі істотна девальвація (знецінення) національної валюти (гривні) по відношенню до іноземної валюти - валюти кредиту (долар США) на 63,88% призвели до значного зменшення обсягу реалізації у позивача, докази чого підтверджені матеріалами. Отже, на думку судів, вплив світової економічної кризи на економіку України та глобальних негативних змін у промисловості спричинили істотну зміну обставин, за наявності яких стає неможливим та збитковим для позивача продовження взаємовідносин по Кредитному договору. З огляду на відносно негативний фінансово-економічний стан позивача, що підтверджений висновком аудитора Кравцової Р.А. від 05.07.2010 р. "Про результати перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Инвест за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2010 року" та довідкою про фінансовий стан позивача, суди дійшли до висновку про неможливість виконання позивачем зобов'язань за Кредитним договором. При цьому суди зазначили, що позивач на момент укладення спірного Кредитного договору не міг знати та передбачити, що з незалежних від нього причин ускладниться його діяльність, разом з тим, сторони виходили з того, що вищезазначені зміни обставин не настануть, оскільки зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагались. Крім того, суди виходили з того, що подальша сплата кредитних платежів порушує співвідношення майнового інтересу позивача, на який він розраховував при укладенні Кредитного договору та призводить до збитків. При цьому, як вказали суди, із суті Кредитного договору не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач. Крім того, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, врахувавши положення ст. 17 Закону України "Про іпотеку", в силу якої іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання, дійшов до висновку про припинення Іпотечного договору (права іпотеки).
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, що, з урахуванням п.п. 25-26 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410, у зв'язку з припиненням договору (права) іпотеки на зазначене в Іпотечному договорі нерухоме майно, а також враховуючи, що заборона на відчуження діє до припинення договору (права) іпотеки, реєстратор (тобто нотаріус) в день надходження рішення суду зобов'язаний внести до реєстру відомості про виключення запису про заборону на відчуження з Державного реєстру іпотек та / або з Єдиного реєстру заборон на відчуження нерухомого майна.
Проте, досліджуючи обставини справи, суди попередніх судових інстанцій прийняли до уваги лише позицію позивача, що зводиться до настання світової фінансової кризи, яка негативно вплинула на діяльність позивача.
Разом з тим, суди не врахували, що фінансова криза та коливання курсу гривні відносно долара США носять загальний характер та у повній мірі стосуються обох договірних сторін, а тому не може бути самостійно віднесена до зміни обставин укладання конкретних договорів, якими сторони керувались, та підставами для розірвання Кредитного договору.
Також, судами не враховано, що з огляду на положення ст. 42 ГК України ризик є однією із ознак підприємництва, а згідно зі ст. 44 ГК України принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів підприємницької діяльності, а отже позивач, який є суб'єктом господарської діяльності та здійснює таку діяльність на власний ризик, при укладенні Кредитного договору повинен був передбачити та розрахувати всі обставини, що могли вплинути на виконання зобов'язань позивача перед відповідачем. При цьому, виходячи з аналізу норм ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику, і кошти в обов'язковому порядку мають бути повернуті ним в тій самій валюті, в якій і одержані, та в кількості, що відповідає умовам договору разом з нарахованими процентами та іншими платежами.
Крім того, господарськими судами не встановлено, яким чином виконання Кредитного договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні вказаного договору, та не з'ясовано при цьому, чи не ставить розірвання Кредитного договору у невигідне економічне становище відповідача.
Враховуючи викладене, оскаржувані рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 р. у справі № 5002-33/4216-2010 скасувати.
Справу № 5002-33/4216-2010 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.С. Коваленко