ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2011 р. № 2-2/6228-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоДунаєвської Н.Г.
суддів :Владимиренко С.В.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні матеріали касаційного
провадження за касаційною
скаргою
ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 р.
у справі№ 2-2/6228-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим
за скаргоюПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Кримської філії ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
(надалі –Банк)
на дії Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим
(надалі –ВДВС)
боржникМПСП "Надія"
(надалі –Підприємство)
за участю представників:
стягувача- Шалашова В.І.
боржника- не з'явились
ДВС- Буслаєва Т.П.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2008 р. стягнуто з Підприємства на користь Банку 123 000 грн. неповернених кредитних коштів, 7 008,13 грн. несплачених процентів, 9 062,40 грн. пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, 454,36 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 1 395,25 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 12.12.2008 р. судом видано наказ на примусове виконання вказаного рішення суду.
01.02.2010 р. до суду надійшла скарга Банку на дії ВДВС, в якій стягувач просив суд скасувати постанову ВДВС від 27.11.2009 р. про повернення виконавчого документу стягувачу та спонукати виконавчу службу здійснити дії щодо реалізації заставленого майна.
Скаржник надав суду уточнення скарги, відповідно до яких просив постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.11.2009 р., винесену державним виконавцем ВДВС Зайцевим С.І. визнати недійсною, спонукати виконавчу службу здійснити встановлені законом дії щодо реалізації заставленого майна.
Скаргу обґрунтовано тим, що дана постанова ВДВС винесена з порушенням діючого законодавства, оскільки Банк є одночасно стягувачем та заставодержателем, ВДВС повинен звернути стягнення на 8 одиниць сільськогосподарської техніки без звернення Банку до суду для вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2010 р. (суддя Калініченко А.А.) скаргу задоволено: визнано недійсною постанову ВДВС від 27.11.2009 р. про повернення стягувачу наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-2/6228 від 12.12.2008 р. та зобов'язано ВДВС здійснити дії щодо реалізації заставленого майна.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 р. (судді: Маслова З.Д., Антонова І.В., Градова О.Г.) ухвалу скасовано, в задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2010 р. (судді: Божок В.С., Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.) касаційну скаргу Банку залишено без задоволення, постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 17.01.2011 р. вказану постанову Вищого господарського суду України скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2011 р. матеріали касаційного провадження за касаційною скаргою Банку прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дунаєвської Н.Г. - головуючого, Владимиренко С.В., Подоляк О.А.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали касаційного провадження, оцінивши доводи касаційної скарги, врахувавши вказівки, викладені у постанові Верховного Суду України від 17.01.2011 р., перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Умови та порядок виконання судових рішень визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (надалі –Закон).
ВДВС прийнято постанову від 27.11.2009 р. про повернення виконавчого документу - наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-2/6228 від 12.12.2008 р. про стягнення з Підприємства на користь Банку коштів, з тих підстав, що все майно боржника знаходиться у заставі.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.
Згідно з ч. 2 вищевказаної статті у разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу - заставодержателю в порядку, визначеному п. 6 ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Судами встановлено, що Банк є одночасно стягувачем та заставодержателем майна боржника.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків, що у ВДВС не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а тому обґрунтовано скасував постанову ВДВС від 27.11.2009 р. про повернення наказу господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-2/6228 від 12.12.2008 р.
Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в цій частині вимог скарги, а рішення місцевого господарського суду –залишенню без змін.
Щодо заявленої Банком в скарзі вимоги про зобов'язання ВДВС здійснити дії щодо реалізації заставленого майна, то колегія суддів зазначає, що дана вимога обґрунтована лише неправомірністю дій ВДВС при поверненні виконавчого документу, а здійснення виконавчою службою цих дій є похідним після скасування судом постанови про повернення наказу.
Враховуючи викладене, що в цій частині підлягає залишенню без змін постанова суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 р. у справі № 2-2/6228-2008 скасувати в частині відмови в задоволенні скарги про визнання недійсною постанови Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27.11.2009 р. про повернення виконавчого документу № 2-2/6228 від 12.11.2008 р. стягувачу –ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Кримської філії ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".
В цій частині залишити без змін ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2010 р. у даній справі.
В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 р. залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді С. Владимиренко
О. Подоляк