ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

25 березня 2011 р.                                                                                   № 36/421  

          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С.,

розглянувши  касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Укрспецмонтажпроект"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. (залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р.)

у справі№ 36/421 господарського суду міста Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Укрспецмонтажпроект"

до1. Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (відповідач-1);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла акація" (відповідач-2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез"

провизнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання звільнити нежилий будинок,

в с т а н о в и в:

Подана Закритим акціонерним товариством науково-виробничою фірмою "Укрспецмонтажпроект" касаційна скарга від 01.03.2011 р. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. у справі № 36/421 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

         Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.          

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", яким встановлено розмір сплати державного мита в Україні, державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.) (підпункт "а"), а з позовних заяв немайнового характеру - в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.) (підпункт "б").

         Згідно з п. 33 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", розробленої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за № 50, з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

        Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. у справі № 36/421, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р., відмовлено в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Укрспецмонтажпроект" до Акціонерного товариства "Український інноваційний          банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла акація" про: визнання недійсним іпотечного договору від 12.06.2007 р. за реєстровим № 3372; визнання недійсним додаткового договору № 1 від 10.06.2008 р. до іпотечного договору від 12.06.2007 за реєстровим номером № 1737; визнання недійсним додаткового договору № 2 від 28.08.2008 р. до іпотечного договору від 12.06.2007 р. за реєстровим № 2965; витребування з незаконного володіння відповідача-2 та передачу позивачу нежилого будинку – інженерно-лабораторного корпусу (літ А) загальною площею 4 694,90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. С. Струтинського, 6; зобов'язання відповідача-2 звільнити вказаний нежилий будинок за актом прийому-передачі.

       Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Укрспецмонтажпроект" задовольнити повністю.

        Отже, у касаційній скарзі оскаржуються судові рішення як в частині, що містить висновки щодо позовних вимог майнового характеру (витребування майна з чужого незаконного володіння), так і в частині, що містить висновки щодо позовних вимог немайнового характеру (визнання недійсними договорів, зобов'язання звільнити та передати за актом прийому-передачі нежилий будинок).

   Однак, скаржником до касаційної скарги додано квитанцію № 104.5.2 від 01.03.2011 р. про сплату державного мита в сумі 12 750,00 грн., що, виходячи з вартості майна, яке  витребується, свідчить про сплату державного мита за перегляд судових рішень лише в частині, що містить висновки зі спору майнового характеру.

Таким чином, скаржником надано суду докази сплати державного мита за розгляд касаційної скарги у розмірі меншому, ніж встановлено законодавством України.

        Крім того, касаційна інстанція зазначає, що Відділенням Державного казначейства у Печерському районі міста Києва листом-повідомленням від 09.02.2007 р. № 6-1-08/1191 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме: одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва; код за ЄДРПОУ: 26077922; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку: 820019; номер рахунку: 31113095700007.

        Додана до касаційної скарги у якості доказу сплати державного мита квитанція № 104.5.2 від 01.03.2011 р. не відповідає зазначеним вимогам, оскільки у ній не вірно вказано найменування одержувача, а саме: Державний Печерський р-н.

        Таким чином, вказана квитанція не є доказом сплати державного мита у встановленому порядку.  

          Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

        За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

  Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.  

        Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України   

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Укрспецмонтажпроект" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. у справі № 36/421  повернути скаржнику.

Головуючий суддя                                                                     А.М. Демидова

Судді                                                                                            І.М. Волік

                                                                                                               С.С. Коваленко