Головуючий у 1 інстанції - Ткачова С.М.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року справа №2а-2206/10/0528
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чумака С.Ю.
суддів Ляшенка Д.В. , Ястребової Л.В.
Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,
при секретарі Копиці С.В.,
за участю представника відповідача Ігнатенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-2206/10/0528 за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради про зобов’язання сплатити недоплачену суму допомоги при народженні дитини,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона з 16.06.2010 року призначена опікуном онучки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим 21.06.2010 року звернулась до відповідача з заявою про виплату їй недоплаченої суми допомоги при народженні дитини. Відповідач у виплаті вказаної допомоги відмовив, мотивуючи це пропуском нею строку звернення із даною заявою. Вважала, що строк не пропустила. Оскільки звернулась до відповідача через 5 днів після призначення її опікуном. З урахуванням уточненої позовної заяви просила зобов’язати відповідача виплатити їй недоплачену суму допомоги в розмірі 7440 гривень.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені частково, зобов’язано відповідача провести перерахунок та сплатити позивачці недоплачену суму допомоги при народженні дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 5580 гривень.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив, що після народження дитини спірна допомога виплачувалась матері дитини і було виплачено 6660 гривень, але оскільки остання дитину покинула, то з 01.09.2009 року виплати були припинені. Позивачка звернулась до УПСЗН із заявою про поновлення виплат лише 21.06.2010 року, пропустивши таким чином передбачений Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми шестимісячний строк після припинення виплат, у зв’язку з чим поновлення виплати допомоги при народженні дитини неможливе.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що позивачка рішенням Краматорської міської Ради від 16.06.2010 року № 388 призначена опікуном над своєю онучкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки мати останньої ОСОБА_7 рішенням Краматорського міського суду від 19.01.2010 року позбавлена батьківських прав. \ а.с. 6-7\.
21.06.2010 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про виплату їй допомоги при народженні дитини, яка була частково невиплачена матері дитини ОСОБА_7
Відповідач листом від 08.07.2010 року у поновленні виплати такої допомоги відмовив з посиланням на п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, та пропуск позивачкою шестимісячного строку для звернення із заявою про поновлення виплат, оскільки виплата допомоги при народженні дитини ОСОБА_7 була припинена 01.09.2009 року у зв’язку з тим, що остання покинула дитину. \ а.с. 4-5\.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811 (далі – Закон № 2811), тобто цей Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Згідно статті 10 Закону № 2811 допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну).
Статтею 12 Закону № 2811 від 21.11.1992 року передбачено, що допомога при народженні першої дитини надається у розмірі 12 240 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4 800 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» прийнята Постанова КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», зі змінами та доповненнями.
Відповідно до абзаців 4 та 5 пункту 3 Порядку закріплено, що допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини. Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, виплата допомоги опікуну продовжується у такому самому розмірі.
Суд першої інстанції правильно не застосував до даних правовідносин положення статті 11 Закону № 2811, згідно якої одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини, та пункту 12 Порядку, відповідно до якого допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, оскільки предметом спору є не призначення виплати допомоги, а її продовження.
Згідно абзацу 21 пункту 13 Порядку виплата допомоги поновлюється у випадках, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
Аналізуючи зазначені правові норми, колегія суддів визначальним вважає наявність у позивачки як опікуна дитини самого права на отримання допомоги при народженні дитини, яке закріплене в статті 10 Закону № 2811 та абзаці 4 пункту 13 Порядку, а також положення абзацу 5 пункту 13 Порядку щодо продовження виплати допомоги, яка призначена до встановлення опіки.
Позивачка з об’єктивних причин не мала можливості звернутись до відповідача із відповідною письмовою заявою в період з 01.09.2009 року по 01.03.2010 року у шестимісячний строк після припинення виплат матері дитини, оскільки на той час не була опікуном дитини. Мати дитини була позбавлена батьківських прав рішенням суду лише 19.01.2010 року.
Позивачка звернулась до відповідача з письмовою заявою про поновлення виплат допомоги при народженні дитини через чотири дні після призначення її опікуном.
Суд апеляційної інстанції вважає необхідним також зазначити, що абзац 21 пункту 13 Порядку, на який посилається в апеляційній скарзі відповідач, не містить заборони на поновлення виплати допомоги у випадку звернення з заявою після спливу вказаного шестимісячного строку, у зв’язку з чим з урахуванням обставин справи, зважаючи на наявність у позивачки права на отримання спірної допомоги та неможливість звернення із заявою протягом шести місяців після припинення виплат, а також, що вона звернулась з даною заявою одразу після призначення опікуном, колегія суддів приходить до висновку, що виплата допомоги при народженні дитини в розмірі 5580 гривень повинна бути здійснена відповідачем позивачці.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Повний текст складено 28 березня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради – залишити без задоволення.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-2206/10/0528 – залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів С.Ю.Чумак
Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова