Головуючий у 1 інстанції - Орєхов О.І.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року  справа №2а-3540/10/0508           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів  Василенко Л.А. ,  Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 жовтня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернулась до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2007 року по 30.09.2010 року. Також, позивачем разом із позовом було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність УПФУ та стягнуто надбавку до пенсії позивача в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 30.03.2010 року по 22.10.2010 року включно з урахуванням фактично отриманих сум. В решті вимог було відмовлено, у зв’язку із пропущенням встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до суду з даним позовом.     

Позивач, не погодившись з цим рішенням, подала апеляційну скаргу на постанову суду від 22 жовтня 2010 року, в якій просила скасувати зазначену постанову, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.  

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що відсутність спеціальної освіти та, як слідство, юридична необізнаність, робить для позивача неможливим аналіз змін діючого законодавства, тому про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації     

Відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України апеляційний перегляд проведено в порядку письмового провадження.   

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія  суддів  дійшла  до висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно з пенсійним посвідченням позивач має статус «дитини війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року по теперішній час має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30%  від мінімального розміру пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та                   № 10/рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані неконституційними зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2010 році у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо задоволення позовних вимог з 30.03.2010 року по 22.10.2010 року та прийняв постанову з додержанням норм матеріального права.

Стосовно поважності причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав і обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.

Отже, колегія  суддів прийшла до висновку щодо відсутності підстав для скасування постанови суду першої інстанції.   

На підставі викладеного, керуючись статями 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206,  211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 жовтня 2010 року залишити без задоволення.     

Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 жовтня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни залишити без змін.       

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні постанови суду, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили через п’ять днів  після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і подальшому  оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон