ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/500/11
"22" березня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жукевич Л.Б., довіреність від 05.01.2011 року;
від відповідача: не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції;
до: фізичної особи –підприємця ОСОБА_2;
про: стягнення заборгованості, –
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція (далі –позивач) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались узгоджені суми податкових зобов’язань, що призвело до виникнення податкового боргу, сума якого на день звернення до суду становить 3227,62 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Копія даної ухвали надіслана відповідачу 23.02.2011 року за адресою вказаною у довідці з відділу державних реєстраторів, про що свідчить запис в довідковому листі до справи та реєстр переданої на відправку кореспонденції.
Згідно абз. 1, 2, 4 ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам –підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, в судове засідання, яке відбулося 22.03.2011 року, не з’явився і заперечень на позов не подав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства судом встановлено наступне.
Виходячи зі змісту статей 1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року N 1252-XII, позивач у справі, Тернопільська ОДПІ, належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обов’язки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідач у справі – фізична особа –підприємець ОСОБА_2 зареєстрована, як фізична особа підприємець у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради 14.08.2002р., ід. код НОМЕР_1, перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ.
Відповідно до абз. 1 ст. 67 Конституції України, п. 2-3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII, на відповідача, як платника податків, покладений обов’язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251 –12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону «Про плату за землю»від 3 липня 1992 р. № 2535-XII (далі –Закон № 2535-XII) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 2535-XII суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 2535-XII власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону № 2535-XII нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000року (далі –Закон України №2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пункт 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ вказує на те, що платники податків зобов’язані своєчасно, в терміни визначені спеціальними законами з питань оподаткування, подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації звітність пов’язану з нарахуванням та сплатою податків.
Згідно з абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порядку пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ самостійно обчислив суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб, яку зазначав у податковій декларації (вх. №210608 від 19.02.2010р.) та подав до контролюючого органу за місцем реєстрації. Самостійно узгоджена сума заборгованості за період з лютого 2010р. по листопад 2010 року, з урахуванням переплати за попередні періоди, склала 3057,62 грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки станом на 25.01.2011 рік.
Крім того, як слідує із матеріалів справи, Тернопільською ОДПІ 19.02.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності ФОП ОСОБА_2 Перевіркою встановлено факт несвоєчасного подання податкової декларації орендної плати за землю, визначені законодавством, що є порушенням п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ. Про результати даної перевірки складено акт №1292/15-02/НОМЕР_1 від 19.02.2010 року.
01.03.2010 року на підставі акта перевірки №1292/15-02/НОМЕР_1 від 19.02.2010 року Тернопільською ОДПІ винесено податкове повідомлення –рішення №0004141502/0/05175, яким зобов’язано відповідача –ФОП ОСОБА_2 сплатити штрафні (фінансові) санкції за встановлене порушення в розмірі 170,00 грн.
Вказаний вище акт перевірки та податкове повідомлення –рішення надсилались відповідачу та отримано останнім, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Як свідчать матеріали справи, відповідач, повідомлений про визначену контролюючим органом суму податкового зобов’язання, зазначену у податковому повідомленні –рішенні №0004521501/0, правом на його оскарження до суду не скористався.
Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги положення п. 4.1 ст. 4, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III відповідач, ФОП ОСОБА_2, не подала у встановлені законом строки податкову декларацію та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачувала узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу, який станом на дату розгляду справи в суді, добровільно непогашений, та в загальній сумі становить 3227,62 грн. (3057,62 + 170,00).
Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4, статті 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно пп. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України № 2181-ІІІ контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Згідно із пп. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Відповідно до положень ст. 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що на день розгляду справи відповідач, має прострочену заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, яка підтверджується матеріалами справи, в сумі 3227,62 грн. Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашена, а тому, підлягає стягненню в примусовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме –Закону «Про плату за землю»від 3 липня 1992 р. № 2535-XII та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (ід. н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з орендної плати з фізичних осіб в сумі 3227 (три тисячі двісті двадцять сім) грн. 62 коп., яку перерахувати на б/р 33214815700002 код платежу 13050500 зведений бюджет УДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.